Комерційний дизайн – завжди робота трьох людей: дизайнера або агенції, замовника та кінцевого споживача. У останньому випуску Nonpareil розбиралися, як клієнт обирає дизайнера. Гостею ефіру стала Марина Булацька, голова проєкту Лавка Традицій у Сільпо.
«Радіо Аристократи» випускає подкаст про дизайн і сучасну комунікацію Nonpareil, авторами якого є Гліб Капоріков та Нонна Старущенко. Telegraf.Design є інформаційним партнером подкасту й публікує конспекти з вижимкою найцікавішого в епізоді. Партнер проєкту – синергія інформаційних технологій, маркетингу та дизайну Sense it.
У попередньому випуску Нонна Старущенко та Гліб Капоріков говорили про летеринг, каліграфію, розвиток писемності та можливості буквопису в логотипах.
Усе починається з того, що клієнт розуміє – йому потрібен дизайн або брендинг. Скажімо, що з’являється нове яйце – це зовсім інша технологія й підхід у виробництві. Ми прописуємо бриф – пояснюємо, чим саме відрізняється цей продукт, його позиціонування.
Якщо продукт стратегічно важливий для проєкту та перебуває в конкурентному середовищі, потрібно дібрати людей, які зможуть добре попрацювати з неймінгом та прописати легенду проєкту, концепт. Важлива синергія між клієнтом і дизайнером. На менших проєктах можна обійтися інхауз-дизайнером. Є розуміння, скільки грошей витратиться на роботу з конкретним продуктом.
Перш ніж звернутися до дизайнера, зазвичай клієнти запитують одне в одного.
Зазвичай є пул людей, до яких звертаєшся регулярно – новим людям важко пояснювати специфіку проєкту й усі деталі. Нових людей можна шукати на Платформі, Behance, серед лекторів Projector – та альтернативної креативної освіти загалом. Також необхідно вивчати, з ким працюють люди в індустрії. Перш ніж звернутися до дизайнера, зазвичай клієнти запитують одне в одного.
Дизайнери також можуть висувати вимоги до клієнтів: класний та етичний продукт, взаємна довіра між клієнтами та дизайнерами, клієнт має бачити в цьому сенс та вірити у свій продукт. Так само дизайнери радяться між собою щодо клієнтів.
Читайте також: Формування та знищення стереотипів про роботу дизайнера
На етапі брифінгу головне – розповісти якомога більше про проєкт. Можна декілька годин поспіль пояснювати, чого ви хочете досягнути роботою, які ваші цілі та переконання. Починати потрібно від загального до приватного – від великої ідеї до того, що потрібно в результаті. Важливо також відразу показати матеріали, з якими зможе працювати дизайнер. Якщо це яйця, необхідно показати, яка тара є в Україні. Також іноді необхідно вказати мінімальний кегль. Клієнт має розуміти стратегію.
Читайте також: Вплив пакування продукту на продажі та майбутнє екологічності
Креативну й стратегічну частину мають робити професіонали.
Після брифінгу вираховується вартість. Клієнт має розуміти цінність дизайну. У кошторисі завжди вказується розроблення концепції, ілюстрації та підготовка до друку. Тоді клієнт розуміє, скільки грошей витрачається на конкретну статтю витрат і знає, що можна замінити, а що – необхідно залишити. Креативну й стратегічну частину мають робити професіонали, а технічну частину роботи можна залишити інхауз-дизайнерам. Також можна звузити бюджет, зменшивши обсяги проєкту. Важливо розуміти об’єктивну вартість свого проєкту та не торгуватися з клієнтом. Також потрібно розуміти актуальні ціни на ринку. Можна рекомендувати дешевших спеціалістів.
Насправді часто найбільша проблема співпраці – в недостатній комунікації, адже завжди необхідно зважати на людський фактор.
Найбільші страхи та стереотипи клієнтів щодо дизайнерів: фрілансер зникне й не вийде на зв’язок, а в агенціях дорого. А дизайнери бояться, що клієнти ніколи не припинять надсилати правки, та проситимуть робити більше й червоне. Насправді часто найбільша проблема співпраці – в недостатній комунікації, адже завжди необхідно зважати на людський фактор.
Telegraf.Design працює за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.