Професію романтизують зазвичай ті люди, які ніколи в ній не були. Вони можуть розповідати, наскільки ця професія чудова, хоча насправді не до кінця розуміють усіх її правил. У останньому випуску подкасту Nonpareil говорили про стереотипи навколо професії з дизайнером та співзасновником бюро The Goort Олександром Гусаковим.

«Радіо Аристократи» випускає подкаст про дизайн і сучасну комунікацію Nonpareil, авторами якого є Гліб Капоріков та Нонна Старущенко. Telegraf.Design є інформаційним партнером подкасту й публікує конспекти з вижимкою найцікавішого в епізоді. Партнер проєкту – міжнародний технологічний холдинг з українським корінням TECHIIA. 

У попередньому випуску Нонна Старущенко та Гліб Капоріков говорили про вплив пакування продукту на продажі та майбутнє екологічності.

Професія дизайнера недалеко пішла від космонавта, арт-директора чи рекламника. Вона обросла великою кількістю міфів та стереотипів. «Якщо ти встановив Photoshop на комп’ютер, уже можеш вважати себе дизайнером», – вважається, що професією дизайнера легко оволодіти. Вхід у професію не виглядає складно; для того, щоби стати астронавтом, потрібно пройти купу тестів і випробувань.

Є свята трійця застосунків для дизайнерів: Photoshop, Illustrator та InDesign.

Також вважають, що дизайнер – це людина, яка тільки малює щось. Але людям поза цією професією важливо розуміти, що дизайнери також проєктують і досліджують проблеми. Слово «проєктування» добре бореться зі стереотипом про «малювання» сайтів, айдентик та логотипів. У програмі векторної графіки Adobe Illustrator взагалі важко малювати. Є свята трійця застосунків для дизайнерів: Photoshop, Illustrator та InDesign.

Читайте також: Мистецтво VS Дизайн

Багато дизайнерів насправді не вміють малювати. Для ілюстраторів це – основна діяльність. У дизайні більше працюють із концепціями та формами. Академічний малюнок як навичка дизайнеру не потрібен, проте розуміння кольору, об’єму й композиції може знадобитися. Вміння малювати – це суперсила, але в дизайнерів можуть бути різні суперсили, це необов’язково має бути малюнок.

Хороший дизайнер ХХ століття – необов’язково хороший дизайнер ХХІ століття.

Раніше дизайнери справді багато креслили на папері. Зараз будувати логотип на сітці немає сенсу, оскільки логотипи передають файлами. Хороший дизайнер ХХ століття – необов’язково хороший дизайнер ХХІ століття. Дизайн пов’язаний із інноваціями та суттєво змінюється кожні щонайбільше два роки. Дизайнери знаходять форму для новацій, розробляють застосування та вивчають користувацький досвід.

Надихатися можна чим завгодно та будь-де. Стереотип щодо натхнення сформувався через те, що багато людей просто чекають на нього. Ідеї часто з’являються в момент, коли ми розслаблені. Проте перед цим розслабленням необхідно завантажити в мозок якомога більше інформації під час дослідження. Також є міф, що дизайнери можуть щось вигадувати тільки під дією психотропних речовин, хоча найкращий помічник для роботи мозку – здоровий сон. Дизайн – лише частково творча робота, здебільшого вона вимагає аналізу й дослідження.

Те, що хвилює суспільство, має хвилювати дизайнера.

Дизайнер має слідкувати за глобальними трендами не тільки у світі дизайну. Те, що хвилює суспільство, має хвилювати дизайнера. Також потрібно вивчати контекст країни та суспільства. Дизайнер не повинен знати все, але принаймні трохи розумітися в усьому. Проте окрім софт-навичок, як-от розуміння культурного й суспільного контексту, нейропсихології тощо – дизайнеру також необхідні й хард-навички.

Між вигадуванням ідеї та її реалізацією – прірва.

Є два табори людей: ті, які вважають, що ідея не варта нічого, та ті, хто кажуть, що ідея – це все. Між вигадуванням ідеї та її реалізацією – прірва. Проте, реалізація ідеї цінніша за вигадку. Одна інновація може застосуватися в різних сферах та по-різному виглядати – і бути важливою. Так само класна ідея може жахливо втілитися та бути безглуздою. Цінність дизайнера в реалізації ідей. Хард-навички впливають на те, наскільки добре дизайнер зможе реалізувати свою ідею.

Важливий дискурс у дизайні – щодо компромісів між власним баченням і бажанням замовника. І є різні підходи щодо цього. Важливо розібратися, звідки з’явилося бажання замовника. Може бути, що замовник наполягає на червоному кольорі через те, що дизайн здається йому недостатньо яскравим. Компроміси можливі, коли постає питання ціни та виготовлення продукту.

Telegraf.Design працює за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.