Статті
Летеринг — це симбіоз образності та анатомії літер
Три складові вдалого буквопису
26 жовтня, 2020

Летеринг (буквопис) — окремий напрямок у дизайні, який витікає із каліграфії, схрещується із типографією та утворює щось абсолютно нове. Буквопис має надзвичайно широкі можливості для створення різних образів. І не важливо де житиме цей образ — на логотипі, пакуванні, обкладинці книги тощо — емоція передається однаково успішно. Бо букви в летерингу розробляються кастомно під конкретну задачу й утворюють замкнуту систему. 

Про летеринг, каліграфію, розвиток писемності та можливості буквопису в логотипах говорили в найсвіжішому подкасті про дизайн та візуальну культуру Nonpareil, що виходить щочетверга на радіо Аристократи за підтримки компанії sense it. 

Автори подкаста Гліб Капоріков та Нонна Старущенко разом із гостем Женею Спіжовим, дизайнером, летермайстером та викладачем летерингу обговорили, як форма літер впливає на сприйняття інформації, та як ця форма має передавати та викликати потрібні емоції. Telegraf.Design публікує вижимку найцікавішого з розмови.

У попередньому випуску подкаста Нонна Старущенко та Гліб Капоріков говорили про формування та знищення стереотипів про роботу дизайнера

Форма літер, які ми поєднуємо у слова та речення впливає на сприйняття тексту. Одна з найголовніших цілей дизайну — створення візуальної мови. І летеринг цю ціль втілює якнайближче. Буквопис надзвичайно емоційний і завжди прагне передати характер сенсу, який закладений у слова.

Slider image
Slider image
Slider image
Slider image
Slider image

Писемність розвивалась максимально нелінійно. Але оглядаючись назад в історію, можна виділити певні періоди, які сформували те, як виглядають символи літер зараз. Хоча найперші форми писемності, піктограми, існують і використовуються дотепер. Наприклад, коли ми рухаємось аеропортом чи автомагістраллю, ми досі зчитуємо велику кількість інформації тією ж іконографічною мовою. 

Букви — це символи які ми прийняли, назвали та озвучили. Букви — це те, про що ми домовились. Коли ми зчитуємо різні форми однієї й тієї ж букви, ми не задумуємось про її зовнішні відмінності. Наприклад, буква «А» у трьох накресленнях: велика, мала та написана від руки, для людей, які користуються мовою, в якій вона є — одна й та сама буква. Але для людини, яка ніколи раніше не бачила кирилицю чи латиницю, різні форми букви «А» — це абсолютно три різні знаки.

Каліграфія vs Летеринг

Каліграфія — це процес створення літер, в якому обов’язково залучений ручний інструмент (перо, пензель, ручка чи стилус на айпаді). Цей інструмент диктуватиме ритм, пластику, товщину букв. До того ж у каліграфії важливий сам процес — майстерність та ремесло. Це тренування нервово-м’язових зв’язків, коли ми створюємо за один рух один штрих, один важливий елемент букви. Каліграфія може бути незакінчена, нерівна, і вона завжди залишається на тому носії, на якому була зроблена.

На форму літер впливає інструмент: широке перо, гостре перо, пензель.

Летеринг — це написання історії, яка закривається сама на собі. Це цілісна система. Коли ми робимо летеринг слова, ми маємо подружити між собою букви, які його складають, об’єднати їх у завершений образ. Летеринг можна пояснити як малювання букв. І інструмент тут неважливий.

Каліграфія — це процес, це робота м’язів, а буквопис — це ідея, яку дизайнер вкладає у напис і реалізує її будь-яким способом, залежно від задачі.

Різниця між каліграфією та летерингом

У цьому ж контексті можна говорити про шрифт. Шрифт — це відкрита система, набір букв, який можна переставляти мільйонами способів і від цього ритм не псуватиметься. Шрифт проєктується як комплексний механізм, це велика робота з багатьма змінними. Створювати шрифт — як писати роман, велику та довгу історію.

Читайте також:  Брендинг міст і територій: Підсвітити те, що вже поселилось у головах

Логотип — це летеринг?

У буквописі дуже важливий симбіоз образності та глибокого розуміння анатомії літер. Коли створюється логотип, дизайнер шукає форму літер, знаходить способи як їх подружити між собою, аби врешті це була цілісна закрита композиція, яка передає власний характер.

Будь-який шрифтовий логотип — це летеринг, але не будь-який летеринг — це логотип. Летеринг може бути створений на основі каліграфії — коли ми пишемо щось вручну, а потім допрацьовуємо, змінюємо товщину, контрасти, або беремо каліграфічну інформацію до роздумів, обираємо звідти «смачні» моменти та переносимо їх у свій вже намальований напис.

Так само летеринг можна створити на основі шрифта — набираємо слово шрифтом, а потім його допрацьовуємо.

Яскравий приклад — лого FedEx. Бачимо різницю між логотипом та просто словами набраними потрібним шрифтом. Плюс в логотипі є прихована стрілочка.

Летеринг може створюватися на основі каліграфії чи шрифту, а може взагалі не мати стосунку ні до одного, ні до іншого — коли дизайнер просто малює слово.

 

Приклад каліграфічного логотипа — лого Coca-Cola. Скоріш за все спочатку це було каліграфією, яку потім перевели в летеринг, звели, вирівняли, щоб вона мала гарний вигляд на всіх носіях. Перший логотип Coca-Cola, коли компанія була тільки заснована в кінці XIX сторіччя, був просто «набраний шрифтом».

Читабельність та образність логотипу

Першочергова функція логотипу — в інформуванні, в ідентифікації та якісному позначенні присутності («я тут»). І змішувати читабельність лого із комунікацією та ідентичністю не варто. Бо логотип може бути ідентичним (нести комунікацію про бренд) незалежно від того читабельний він чи ні. Якщо говорити про знаки в лого, то абсолютно нормально, коли лого не говорить про продукт. Наприклад, логотип Apple нічого не говорить про продукт, але він говорить про сутність, філософію бренду. Те ж саме може бути із формою букв — вона може бути нечитабельною.

Звичайно є контекст існування бренду. Наприклад, порівняємо логотип CyberTruck та лого нікому невідомого стартапу. У першого бренду є великий івент, є відома компанія за плечима, ЗМІ, які поширюють новину, бо це Ілон Маск, тощо. Тобто для них читабельність логотипу неважлива. Тоді як для нового бренду читабельність може бути важливою, бо вона гарантує те, що його правильно прочитають, дає можливість промовити назву бренду вголос. Але це вже питання комунікації, а не дизайну лого.

Логотип не має продавати, у нього інша функція — функція ідентичності. Форми букв мають бути цікавими, але не обов’язково мають говорити: ми продаємо надкусані яблука.

Ідентичність несе настрій, відчуття бренду, яке люди захочуть відчути самі. Тому логотип не обов’язково має транслювати всі цінності, місії, фішки компанії. Логотип має нести тільки емоцію, враження, тільки унікальність образу, щоб ми його відокремлювали від інших брендів.

Буває, що типографія в айдентиці чи дизайні стає просто графічним елементом, який створює певний образ. У таких випадках іноді складається враження «не читабельно». Бо люди звикли до того, що літери потрібно читати.

Тому дуже хороший читабельний логотип у більшості випадків буде кращим за дуже хороший нечитабельний логотип.

Три обов’язкові умови для створення хорошого летерингу.

  1. Хардскіл. У вас може бути крута ідея, але якщо її погано реалізували, якщо контур логотипу у програмі погано зроблений, це все зіпсує.
  2. Інженерне мислення — уміння наводити порядок, розуміти, як букви краще між собою поєднуються, шукати цікаві форми літер та їх з’єднання. Букви — це конструктор і з ним потрібно уміти працювати.
  3. Образне мислення. Потрібно вшивати ідею у форми букв. Дизайнер летермайстер має розуміти, як співвідноситься форма з наповненням.

Головне питання «Що ми маємо відчувати, коли бачимо напис?». Одне й те саме слово може нести в собі різний характер і головна цінність буквопису — вміння кастомно передавати характер кожного слова та кожної літери.

 

Telegraf.Design працює за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.

У нас є ще дещо для вас