Статті
Як ілюстраторам боротися з вигоранням і рутиною в роботі
31 травня, 2021
Ірина Вале
Ілюстраторка
Стати автором

Ілюстраторка Іра Вале розповіла, що робити з вигоранням, як не зав’язнути в рутині, знаходити час малювати для себе та надихатися на нові творчі звершення.

avatar
Іра Вале
Ілюстраторка

Будь-яка дія, виконана багато разів може стати рутиною. Навіть творчість. Я ось прямо заздрю іноді людям, у яких малювання — це хобі. Якщо це твоя професія, то ставлення зовсім інше. Нещодавно я засумувала, що давно не малювала, і намагалася згадати, коли я це робила востаннє. А потім зрозуміла, що для роботи за тиждень створила понад тридцять ілюстрацій. Очевидно, мій мозок абсолютно не зчитує це як малювання, тільки як роботу.

Втома від улюбленої роботи

Найбільше я втомлююсь від механічного малювання. У роботі є етап, коли ескіз вже затверджений, — потрібно не думати, а втілювати. Тоді ставлю серіальчик на фоні та малюю пів ночі. І таке бездумне малювання через кілька годин починає дратувати, ти не відчуваєш, що створюєш витвір з художньою цінністю, ти просто машина-виконавець. Такі періоди можуть сильно похитнути віру в прекрасне.

Коли мені говорять, як мені пощастило робити те, що люблю — малювати, то, мабуть, мій вираз обличчя змінюється, бо мене одразу перепитують: «Чи ти не любиш малювати?» Та люблю, люблю звісно! Але робота — це завжди робота. Весело, коли робиш щось нове та експериментуєш, а коли замовлення «на вчора» (що часто), то основне завдання — просто мобілізувати усі навички й виконати усе швидко та чітко. У такі моменти також отримуєш задоволення, але скоріше від відчуття свого професіоналізму, від того, що змогла вибудувати комунікацію із замовником.

Усі ілюстрації: Іра Вале

Звісно, мені буває тривожно, але це не залежить напряму від замовлень, я радше просто тривожна людина. Мені допомагають дії, які дають відчуття, що я зробила усе, що могла. Принаймні я знаю, що викладаюся на 100%, а, значить, вимагати від себе більшого неможливо.

Ідеї не приходять з нічого, є різні способи генерації ідей. Або якщо стався ступор з одним методом, треба перемикатися на інший, не зациклюватися. Намагатися зовсім по-новому подивитися на завдання. Якщо в результаті усе все одно погано виходить, то відправляти як є, бо фідбек замовника може вирівняти курс роботи.

Читайте також: Білий екран і чорний день дизайнера. Як долати креативні блоки?

Запалити іскру, щоб запобігти вигоранню

Повного вигорання у мене не було, оскільки після такого буває, що люди не повертаються у професію. Періодично буває спад сил. Перші ознаки — це фізична втома, коли не хочеться вставати з ліжка, але працювати з ноутбуком лежачи я ще можу. Але буває і надзвичайний випадок, коли від думки про малювання починає нудити. Буквально можу ходити навколо столу, але не сісти за планшет. Після насиченого проєкту намагаюся тиждень відпочити й не брати замовлення, щоб не доводити до такого.

Запалювання іскри — це частина робочого процесу, як заміна масла в машині. Це потрібно робити регулярно, щоб не вигоріти, бо зі стану повної апатії через перевтому вибиратися набагато довше. Це не «марнування часу», а усвідомлений підхід у побудові кар’єри. Робити для себе приємні речі може здаватися пустощами, але не можна ж вважати, що робота — це обов’язково щось неприємне.

Що в мені запалює іскру малювати

  • Скетчинг у блокноті. Можна креслити та робити помилки, а потім закрити й забути.
  • Дослідження. Наприклад, замальовувати усі види дерев у своєму районі. Малювання — це інструмент, який допомагає фіксації, і дає відчути себе слідопитом і вченим.
  • Челенджі. Скетчбук за день, скетчинг у темряві, малювання цілий день лівою рукою — заряджаєшся від азарту, а не від результату.
  • Створення невеликої серії малюнків. На відміну від челенджів, радієш результату, тому, що вийшло зберегти цілісність серії, та з’явився вже готовий маленький проєкт. Виникає приємне відчуття завершеності.

Скетчі Іри Вале

А ще для мене цікавим досвідом стало спільне малювання з Brush Up Club. Це, звісно, також боротьба з відчуттям рутини й чарівний штурханець у професійному зростанні. Brush Up Club — клуб для тих, хто малює. У ньому багато учасників із різних країнах — Польщі, Чехії, Німеччині, Великої Британії. Мені подобається, що там кожен місяць нова тема — яку я сама, імовірно, не стала б досліджувати. Наприклад, одного місяця ми вирізали з паперу витинанки.

Витинанки Іри Вале з сесії Brush Up Club

Іншого разу малювали у незвичних ракурсах: позували одне одному в Zoom, наприклад, я стала на ліжко, а ноутбук поклала на підлогу — так вийшов вид знизу. То була дуже весела сесія, коли ми малювали танцювали й рухалися, і це потрібно було одразу фіксувати на папері.

Скетчі Іри Вале з сесії Brush Up Club

Читайте також: Як пережити творчу кризу і не кинути творчість

Часу малювати для себе насправді більше, ніж здається. На фрилансі робочих днів може бути не так багато, але, якщо це добре оплачені замовлення, фінансів на місяць вистачає. Я не працюю кожен будній день, у мене є час на себе та особистий простір.

Не вигоріти  і не втратити навички

Помітити, що малювання перетворилося на рутину і перемкнутися на те, що дає імпульс — це спосіб запобігати вигоранню ілюстраторів. Зазвичай при вигоранні радять перейти до зовсім інших справ, але мені допомагають саме ті методи, що я згадала вище. Можна малювати, але з думкою, що малювання — це усе-таки ще весело.

Якщо вже зовсім не хочеться малювати, то можна не боротися з собою і не малювати. Подумати, як перемикнутися, на викладання, фільмування відео тощо. Звісно, через перерви у малюванні навички втрачаються. На жаль, не можна один раз і назавжди навчитися малювати. Це як зі спортзалом: раніше ти був «качок», якщо ходив часто, а зараз вже ні, бо не ходиш. Але є способи швидко відновитися — творчі марафони, челенджі. Вплив ззовні завжди мотивує «втягнутися».

Читайте також: Як розвивати графічну сміливість, і як це допомагає знаходити клієнтів


Telegraf.Design живе за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.

avatar
Ірина Вале
Ілюстраторка
Колонка

У нас є ще дещо для вас