Статті
Новий «Спайдермен»: мультфільм, який здивував профі
3D-анімація, монтаж, ритм, кольори, зйомка
24 січня, 2019
Олег Маламуж
Режисер анімаційних фільмів студії Animagrad
Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви їх знайшли, виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.

Наприкінці 2018 року у прокат вийшов мультфільм «Людина-павук: Навколо всесвіту», заснований на серії коміксів Spider-Verse. За сюжетом в рамках одного світу в кожній паралельній реальності є своя версія супергероя.

Екранізація справила враження не тільки на глядачів, а й на багатьох профі зі сфери анімації. Режисер мультфільму «Викрадена принцеса: Руслан і Людмила» Олег Маламуж пояснює, чому стрічку можна поставити в один ряд з кращими роботами студій Disney, Pixar, Ghibli.

Джерело усіх зображень: onanimation.com

Коли я вперше почув про вихід анімаційного фільму «Людина-павук: Навколо всесвіту», не був особливо здивований. Вирішив, що це черговий спосіб заробляння грошей. Знаючи, що герої Марвел виходять тільки в 2D анімації в японській стилістиці, підігнанній під європейський смак, я вирішив подивитися стрічку після прем’єри на VOD платформі. Але захоплені відгуки в інтернеті як від простих глядачів, так і професіоналів, переконали мене сходити в кінотеатр.

Нову «Людину-Павука» можна поставити в один ряд з кращими роботами студій Disney, Pixar, Ghibli. Давайте зупинимося на всіх моментах детальніше.

По-перше, історія здивувала тим, що в ній органічно і широко розкритий процес становлення героя. І не тільки через зовнішній і внутрішній конфлікт, але й завдяки взаємодії зі своїми проекціями з паралельних всесвітів.

По суті, у творців вийшло домогтися унікального ефекту «розшарування особистості». Коли один персонаж у різноманітних проекціях діє відповідно до свого характеру і культурної складової свого всесвіту. Виходить багаторівневий образ героя. Дуже легко і зрозуміло зчитується головний меседж фільму: Героєм може бути кожен!

Монтаж і ритм фільму не відпускає всі півтори години. Початок дуже швидкий – затягує в атмосферу великого міста з перших кадрів. Для динамічного оповідання сміливо використовуються кілька типів спліт скріна (розділений екран), нарізки коротких шотів у кліповій стилістиці, врізки статичних коміксних кадрів у саму гущу екшн-сцен.

Все це розмаїття не перетворюється у візуальну кашу, кожен прийом вирішує чітку задачу. Фільм змонтований дуже щільно, щоб не було нудно. Але при цьому дає потрібну кількість інформації для розуміння того, що відбувається і залишає можливість видихнути.

Оператор використав всі можливості ЗD-анімації, пролітаючи камерами максимально широко в сценах. Ракурси і динаміка камер викликають подив глядача. Щось подібне я зустрічав лише в «Початку сімейки Крудс» від DreamWorks Animation.

Такі сміливі рішення неможливо зробити наживо в кінематографі, тому оператору доводиться використовувати тільки свою уяву. Ці прийоми підкреслюють коміксну стилістику фільму, використовуючи частіше звичайного ракурсні плани і голландський кут. Прольоти в сценах від загального до детального плану прекрасно розкривають простір кадру і створюють потужну динаміку всередині кадру. При цьому все це багатство працює на історію.

Окреме спасибі художникам за стиль. Комусь він може не подобатися, хтось від нього в захваті. Та найважливіше, що таке сміливе рішення проклало міст між 2D- і 3D- візуалізаціями і показало можливість візуальних варіацій в повнометражній анімації. Художники знайшли гармонійне поєднання об’ємного 3D-зображення і поліграфічного коміксного стилю. При такому візуальному експерименті фільм з великим бюджетом повністю окупився і отримав Золотий глобус.

Дуже яскрава кольорова гама додають оригінальності фільму. Якщо спочатку до цього потрібно звикнути, то через деякий час це рішення заряджає глядача додатковою енергією. Коміксний рендер породжує бажання розглянути все до найдрібніших деталей. В одному фільмі художники поєднали стилістику американського класичного коміксу, японського аніме та європейської графічної новели.

Тепер звернемося до моєї улюбленої теми – безпосередньо до анімації персонажів та вникнемо в деталі. Я фанат обох шкіл анімації – американської та японської. Довгий час спостерігав і вивчав ці стилі окремо в 2D і 3D.

Офіційний трейлер стрічки «Людина-павук: Навколо всесвіту»

У тривимірній анімації японська стилістика втратила багато характерних рис і візуально наблизилася до мокапної анімації, реалістичної і стриманої. Пішли сміливі експерименти: з експозицією кадру (запис по 1,2,3 і більше кадрів), з оригінальним розміщенням поз у кадрі в динамічних сценах, умисне фіксування кадру, експерименти з візуальним сприйняттям людського ока і гіпердинамічною анімацією.

Здавалося, цьому немає продовження в 3D-технології. І тепер, маючи перед очима фільм «Людина-Павук: Навколо всесвіту», можна сміливо сказати: все втрачене варто впроваджувати. Ручний розпис експозиції підсилює динаміку. І хоча ми втрачаємо покадровий рух персонажа, але натомість отримуємо більш потужне сприйняття екшну глядачем. Завдяки цьому з’являється необмежений спектр варіантів експериментальної анімації в динамічних сценах, стриманий тільки уявою аніматора.

Якщо говорити більш звичною мовою, аніматор не тільки не має обмежень технічними можливостями і папером, на якому він малює, але тепер має тривимірний простір для своїх експериментів та можливість ще сміливіше відігравати персонажа.

Розглядати анімацію у фільмі «Людина-Павук: Навколо всесвіту» можна дуже довго. Але найважливіше, що хочу підкреслити, це яскравий приклад того, що синергія стилістик дає можливість відкривати нові двері в цьому мистецтві. Сподіваюся, що сміливість талановитих художників і аніматорів ще не раз дасть можливість писати про такі відкриття і вірити, що ще не все вивчено і реалізовано.


Раніше Telegraf.Design писав про тренди в анімації на 2019 рік.

avatar
Олег Маламуж
Режисер анімаційних фільмів студії Animagrad
Колонка

У нас є ще дещо для вас

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: