Функціональні транспортні зупинки походять з Франції. У 1964 році рекламна компанія JCDecaux реалізувала концепт міських автобусних зупинок з сидінням, дахом та спеціально відведеним місцем для білбордів. З того часу більшість зупинок у світі та в Києві зокрема зроблені за стандартом і вироблені JCDecaux.

Дизайнер Агентів змін Олександр Колодько давно цікавиться темою та пояснює, якими мають бути зручні зупинки та яка інформація потрібна пасажирам.

Читайте також: Вхід вільний. Інклюзивне місто

Стандартна зупинка JCDecaux у Берліні. Зображення: Pinterest

Усі користувачі зупинок діляться на два типи: ті, хто приїздить на зупинку та ті, хто їде. Паралельно, є інші три категорії пасажирів. Розберемось з кожною із них.

По-перше, це туристи, які не знають місто і потребують багато інформації.

Що цікавить туриста, який їде з зупинки:

• Це зупинка транспорту?
• Як вона називається?
• Куди я звідси можу доїхати?
• Який транспорт тут їздить?
• Якщо зупинок кілька, то який транспорт де зупиняється?
• Як вибрати маршрут?
• Де зупинка в зворотню сторону, якщо ця не підійшла?
• Коли приїде наступний транспорт?
• Скільки коштує і як оплачувати проїзд?

Що цікавить туриста, який приїхав?

• Як називається ця зупинка?
• Якщо я вийшов раніше/пізніше, де наступна/попередня зупинка?
• Як дістатися до потрібних мені вулиці, парку, музею, пам’ятки тощо?
• До котрої години я зможу звідси поїхати?

Друга категорія, це містяни з інших районів: вони розбираються, як працює транспорт у місті, але не орієнтуються на даній локації.

Що цікавить пасажира, який їде з зупинки:

• Як називається ця зупинка?
• Куди я звідси можу поїхати?
• Який транспорт тут їздить?
• Як вибрати маршрут?
• Якщо зупинок кілька, то який транспорт де зупиняється?
• Коли приїде наступний транспорт?

Що цікавить пасажира, який приїхав?

• Як називається ця зупинка?
• Якщо я вийшов раніше/пізніше, то де наступна/попередня зупинка?
• Як дістатися до потрібних мені об’єктів?

Третя категорія – місцеві жителі. Для них достатньо інформації про час відправлення транспорту.

Загальна інформація для всіх пасажирів, які приїжджають на зупинку

Пасажир має побачити назву зупинки ще до виходу з транспорту – оголошення всередині не завжди працюють або не завжди чутні.

Зупинка у Нью-Йорку з добре помітною назвою. Зображення: egd

На зупинці, окрім назви, бажано вішати карту радіусом 10-20 хвилин маршруту від точки прибуття. Якщо це великий транспортний вузол, до карти додають збільшену схему вузла з позначками зупинок іншого транспорту або пересадками.

Карти на зупинках в Ліоні. Зображення: Олександр Колодько

Загальна інформація для тих, хто їде

Для таких пасажирів потрібно більше інформації. По-перше, помітний знак самої зупинки. У Києві знаки про початок і кінець зупинки встановлені лише для автомобілів – щоб запобігти паркуванню. Для перехожих помітних позначень немає, хоча характерний впізнаваний елемент просто необхідний. Бачиш знак здалеку і орієнтуєшся, де шукати транспорт.

Назва зупинки також важлива для тих, хто їде. Далі – інформація про маршрути відправлення: номери транспорту, напрямки, зупинки на маршрутах, пересадки. У Києві бачимо це на нових зупинках.

Нові зупинки у Києві. Автор зображень: Дмитро Король

Проте немає загальних схем транспорту міста, які допомагають орієнтуватись комплексно. Для столиці якісну схему розробив дизайнер Костя Череповський. На жаль, поки вона не впроваджена та не є офіційною.

Єдина схема громадського транспорту Києва від Костянтина Череповського

Щоб спланувати загальний маршрут по місту, пасажир має заздалегідь знати, де пересісти. Дізнатися це можна зі схеми на зупинці або всередині транспорту. Після прибуття людину мають супроводжувати вказівники: наприклад, як дістатись від метро до електрички.

Нумерація маршрутів

На рівні міста потрібно розробляти таку транспортну нумерацію, яка спрощує орієнтування на зупинці. Наявність кількох маршрутів, припустимо, №5 збиває з пантелику. Незалежно від того, трамвай це, автобус, чи тролейбус, його номер має бути унікальним. До речі, у Львові нещодавно так і зробили. Подібне спрощення покращує комунікацію: пасажир бачить знак зупинки, а який саме вид транспорту виконує потрібний маршрут – не важливо.

Нумереція маршрутів на зупинці

Інформація про час прибуття транспорту

Основна характеристика громадського транспорту – передбачуваність як мінімум на 20 хвилин. У Києві виділили кошти з громадського бюджету на проєкт розкладу транспортного руху. Інформаційні табло є на зупинках швидкісного трамвая, біля Арсенальної та на тролейбусній зупинці на Майдані. Але поки це виключення, а не система.

Табло на платформі швидкісного трамвая в Києві

Інформація про час відправлення та прибуття будь-якого засобу громадського транспорту потрібна хоча б на кінцевих, адже всередині маршруту трапляються затори. Табло необхідні ще й для того, щоб пасажир почувався спокійно під час очікування.

Насправді, місто має забезпечити такі умови, за яких транспорт ніколи не запізнюється. Наприклад, виділити смуги, які не можуть займати приватні автівки. За порушення – штраф і жорстке покарання. Маю надію, що скоро в Україні пріоритет транспорту над машинами буде очевидним.

Знак зупинки у Житомирі. Зображення: urbanua

Зміна графіку роботи транспорту

На зупинках обов’язково має бути місце для розміщення інформації про зміну роботи транспорту. Наприклад, на Новий рік перекривають вулиці, багато маршрутів припиняє функціонувати. Людина має дізнаватись про це, як тільки потрапить на зупинку. Крім того, недостатньо просто інформувати про зміни. Краще допомогти вирішити проблему, як доїхати до точки призначення. Тобто вказати, де є найближчі зупинки і куди звідти можна дістатись.

Повідомлення про закриття зупинку. Зображення: pinimg

Оплата проїзду

На зупинках потрібна інформація про оплату проїзду. В Україні вона присутня лише в транспорті. На центральних зупинках не завадять ще й автомати для купівлі квитків чи поповнення Kyiv Smart Card. На околицях міста вони не потрібні через менший потік людей.

Комфорт зупинки

Варто пам’ятати про базову функцію зупинок – дочекатись транспорту. За стандартом мають бути сидіння, дах та освітлення, за якого легко прочитати написи у будь-яку годину доби. Іноді зупинки розгорнуті до дороги задньою стінкою – це роблять, коли тротуар занадто вузький і місця розміститися далі від проїзної частини немає. Таке розміщення захищає людей від бризок та пилу машин.

Розгорнута зупинка в Лондоні

Хорошим рішенням щодо розміщення зупинок є антикишені. Зазвичай для в’їзду автобусів роблять саме кишені, але у цьому є багато недоліків. Здається, ніби у такий спосіб транспорт не заважає машинам, хоча під час виїзду його не пропускають. Іноді в кишенях паркуються – тоді зупинка взагалі заблокована. Антикишеня вирішує ці проблеми.

Мобільна антикишеня для автобусів. Зображення: twitter

Доступність зупинок

Усі зупинки мають бути спроєктовані за принципами універсального дизайну, тобто комфортними абсолютно для всіх. Інформація – написано контрастно. Системи маршрутів можна дублювати шрифтом Брайля. Іноді присутня кнопка, за допомогою якої можна озвучити повідомлення.

Станції не повинні розміщуватися на жодних п’єдесталах, вищих за рівень тротуару. Тоді будь-яка людина зможе без перешкод стати на місце очікування. Проте нові київські зупинки з кіосками встановлюють на 10 см фундамент. Навіщо – невідомо. Так, є пандус, але він виглядає жахливо і незрозуміло. Якби зупинка стояла просто на тротуарі, у ньому б відпала потреба.

Зупинка на вулиці Еспланадній у Києві. Зображення: hmarochos

Інша ситуація зі швидкісним трамваєм: він приїздить на окремі станції, де платформи спроєктовані врівень з підлогою вагонів. У деяких автобусах та трамваях є виїзна площадка для візків – автоматична чи така, яку може розкласти водій. На дверях зазвичай роблять наліпку про її наявність.

Нещодавно в Україні прийняли державно-будівельні норми В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд», де є окремий розділ про смуги і зупинки для людей з порушенням зору. Смуги мають бути тактильними, розміщуватись поперек тротуару та вести до лінії зупинки.

Візуальна комунікація

Єдиний стиль транспортної комунікації – суттєвий елемент бренду будь-якого міста. Зовнішній вигляд зупинки є неодмінною складовою системи. Пасажир має одразу розуміти, де зупиняється автобус, трамвай чи будь-який інший засіб. Для цього, як мінімум, необхідно побачити характерний знак чи цілий зупинковий комплекс.

Хорошим прикладом спілкування міста з пасажирами є Лондон, де весь транспорт обслуговує одна організація. Вона слідує величезним гайдам з детальним описом зовнішніх стандартів зупинок.

Зупинки в Лондоні. Автор зображень: Ілля Бірман

У Парижі в транспортній компанії окремий відділ займається оновленнями карт. У Києві громадським транспортом керують три різні державні контори – Метрополітен, Київпастранс та Kyiv Smart City. Кожна з них веде власну комунікацію з пасажирами, проте жодна не є ідеальною.

Розміщення реклами на зупинках

У рекламі на зупинках немає нічого поганого. Компанії, що розміщують рекламу, сплачують за площину орендну плату і мають обов’язок обслуговувати зупинку. Так місто перекладає частину фінансових та часових витрат у приватні «руки». Кіоски на зупинках також не є проблемою. Проте вони мають виглядати за стандартом та не бути місцем продажу алкоголю.

Зупинка JCDecaux з місцем для рекламних білбордів

Раніше Telegraf.Design писав про 10 світових проєктів, які надихають київських урбаністів.