Статті
Вхід вільний: інклюзивне місто
Універсальний дизайн та де його шукати
30 січня, 2019
Катя Залєвська
Журналіст Telegraf.Design
Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви їх знайшли, виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.

Як створити простір, який задовольняє всіх? На це питання дає відповідь концепція універсального дизайну. Вона втілена у Лондоні, Парижі, Кембриджі, Амстердамі, Берліні та багатьох інших містах Європи.

На якісних прикладах розбираємось, що таке універсальний дизайн та інклюзивний простір, а разом з цим – яку роль вони відіграють для повноцінного життя у місті.

Джерело: hcli.org

All inclusive

Період відновлення після світових воєн ознаменував значні суспільні зміни. Бебі-бум 50-х років призвів до швидкого росту населення, масової міграції та урбанізації. Прогрес у технологіях та медицині дозволив збільшити середню тривалість життя, а також дав можливість людям з інвалідністю та проблемами зі здоров’ям жити довше та більш повноцінно.

Інклюзивність стала важливою темою для дискусій серед соціологів, економістів, містобудівників, архітекторів та дизайнерів. Стало зрозуміло, що в широкому сенсі вона означає створення умов та простору, що дають можливість бути включеним у життя.

Pedestrians crossing street on walkway in Japan. High angle view.

Джерело: parade.com 

Універсальний дизайн

Концепція універсального дизайну з’явилася у другій половині ХХ сторіччя як відповідь на питання: як створити простір, що буде задовольняти всіх?

Універсальний дизайн – це дизайн предметів та середовища, який підходить всім незалежно від віку, стану здоров’я та соціального статусу. Він спрямований на усунення бар’єрів, тому дає можливість кожному брати участь у повсякденній діяльності.

Універсальний дизайн надзвичайно гнучкий, адже не передбачає створення додаткових зручностей для окремих категорій людей. Він сфокусований на пошуку рішень для всіх.

Тобто, замість будівництва пандусу універсальний дизайн пропонує будувати ґанок, на який можна заїхати на інвалідному візку, з коляскою або легко зайти на милицях. Або ставити автоматичні двері, які будуть зручними для людини зі зайнятими руками чи батьків з коляскою. Так само вони зручні для людини без особливих запитів.

Вхід у Thorndike Hall та Zankel Hall у Нью-Йорку. Нескладно здогадатися, де був використаний універсальний дизайн. Джерело: tc.instructure.com

Роналд Мейс

Автором концепції універсального дизайну є американський архітектор та дизайнер Роналд Мейс. Він був прикутий до інвалідного візка через пережитий у дитинстві поліомієліт. Після закінчення Школи дизайну Університету Північної Кароліни Мейс став поборником створення житлових та громадських просторів, які були б зручними у використанні, незалежно від віку, статі та стану здоров’я людини.

Роналд Мейс був причетний до законодавчих змін у США, а саме до змін у Будівельному кодексі штату Північна Кароліна. Документ вперше в історії США закріпив принципи доступності у будівництві та став зразком для інших штатів.

Пізніше Кодекс сприяв змінам у законодавстві всієї країни, направленим на заборону дискримінації людей з інвалідністю: були внесені поправки до Закону на справедливе житло (Fair Housing Amendments Act), з’явився Закон про американців з інвалідністю (Americans with Disabilities Act).

У 1989 році Мейс створив Центр доступного житла (нині Центр універсального дизайну), у якому і розробив 7 основних принципів універсального дизайну:

  1. Рівні можливості для використання, тобто дизайн, що підходить людям з різними можливостями та передбачає еквівалентні засоби використання, багатомовність тощо.
  2. Гнучкість у використанні враховує широкий спектр індивідуальних уподобань і здатностей: адаптація для правшів та лівшів, до темпів користувача, аудіо-, відео-формати тощо.
  3. Простота й інтуїтивність означає, що дизайн легко зрозумілий, незалежно від досвіду користувача, знань, мовних навичок тощо.
  4. Зрозуміла інструкція передбачає ефективну передачу необхідної інформації користувачеві, незалежно від умов навколишнього середовища або сенсорних здібностей людини (люди зі слабким слухом чи зором, іноземці тощо).
  5. Толерантність до помилок означає мінімізацію небезпек та несприятливих наслідків внаслідок випадкових або ненавмисних дій.
  6. Малі фізичні зусилля передбачають можливість використання ефективно і зручно та з мінімальним докладанням зусиль.
  7. Простір відповідного розміру, що дозволяє безперешкодно виконати всі необхідні маніпуляції, забезпечує фізичну досяжність всіх компонентів за будь-яких умов.

Найбільш інклюзивні міста: Лондон, Роттердам, Берлін

Рівень інклюзивності міста визначається кількома факторами, серед яких можливості економічного включення для мігрантів, збереження різноманіття поруч з асиміляцією у громаду, організація житла та громадських просторів тощо.

Лідерство серед найбільш інклюзивних міст Європи належить, зокрема, Лондону, Роттердаму, Берліну. Список не обмежується лише цими містами, але для наочності розглянемо цікаві приклади організації просторів у них.

Перемога Лондона у відборі для проведення літніх Олімпійських та Паралімпійських ігор 2012 року стала поштовхом для оновлення всього міста. Важливим аспектом цих змін була орієнтація на інклюзивність та універсальний дизайн. Наприклад, відремонтовані тротуари не оздоблювали бруківкою, а зробили їх гладенькими, з візерунками, що імітують бруківку. З тротуарів прибрали бордюри, а пішохідну частину зробили ширшою для того, щоб там поміщалися люди на візках та коляски.

Оновлені тротуари Лондону тепер доступні кожному. Джерело: www.sagetraveling.com

Однак найяскравіше принципи універсального дизайну втілилися у трансформаціях громадського транспорту. Це зробило Лондон одним з найзручніших міст для туристів з найрізноманітнішими потребами. Спеціальними рампами тут обладнані фактично всі міські автобуси та потяги метро. Більше того, навіть лондонське таксі має рампи для візків.

Джерело: parade.com

Проте, цього виявилося замало. У 2016 році стартував проект Future Taxi, що має на меті створити суперінклюзивний автомобіль з опціями, зручними для кожного.

При проектуванні акцент був зроблений на потребах людей. Цікаво те, що до уваги брали не лише різноманітні групи пасажирів, але і водіїв, для яких їх авто є фактично офісом та місцем, де вони проводять по кілька годин щодня.

Таксі, зручне для кожного. Джерело зображення: www.rca.ac.uk

З 1992 року Берлін проводить політику планування безбар’єрного та зручного простору, починаючи з пішохідних переходів аж до створення сучасної транспортної інфраструктури та зручних громадських об’єктів.

Чудовим прикладом імплементації принципів універсального дизайну є головна залізнична станція Берліну Hauptbahnhof, що вважається найбільшою та найсучаснішою залізничною станцією в Європі.

Станція, а також готель при ній вражають не тільки своєю архітектурою, але й надзвичайною функціональністю. Двічі на тиждень по станції проводять публічні екскурсії. Аудіогід різними мовами можна безкоштовно скачати в інтернеті. Будівлі оснащені системами аудіосупроводу для людей зі слабким зором, всі ліфти мають голосові повідомлення на кількох мовах.

Цікаво те, що система навігації для слабозрячих розроблялася у тісній співпраці з Генеральною федерацією сліпих та слабозорих людей Берліну. І звичайно ж, двері всіх потягів на станції відкриваються на одному рівні з платформою, всі інформаційні таблички розміщені таким чином, щоб їх можна було прочитати з позиції стоячи чи сидячи, станція обладнана автоматичними дверима та численними навігаційними вказівниками, що дозволяють легко орієнтуватися.

Hauptbahnhof – головна залізнична станція Берліну. Джерело: prommeggermarco.wordpress.com

Hauptbahnhof – головна залізнична станція Берліну. Джерело: www.visitberlin.de

Роттердам позиціонує себе як місто, що створене мешканцями для мешканців. Тому, доступність у широкому тлумаченні (як фізична, так і соціальна) та інклюзивність займають ключове місце у політичному і соціальному порядку денному міста та втілюються в політиці містобудування на всіх рівнях.

У 2014 році у місті були розроблені (із залученням мешканців міста з різними потребами) керівні принципи організації публічних просторів. Ці принципи, зокрема, визначають, що різниця висоти пішохідних маршрутів не має перевищувати 2 см, вільний проміжок між дорогою та входом до публічної будівлі має становити не менше 180 см, також має бути наявне принаймні одне доступне місце для паркування в межах 50 м від головного входу до громадських будівель. Також був змінений стандарт для проектування доріг.

Тепер кожного разу при плануванні масштабних будівельних робіт залучаються фахівці з доступності, які оцінюють відповідність будівельної пропозиції визначеним принципам доступності та універсальності. Крім того, кожен містянин та турист може повідомити про проблеми з доступом до громадських місць за телефоном або через інтернет за допомогою спеціальної програми Better Outdoors. Протягом 24 годин місто відреагує на скаргу та вживе заходів у рамках схеми «швидкого ремонту», яка регулює ремонт найтерміновіших ділянок.

Наслідком цілеспрямованої політики створення зручних громадських просторів стало те, що Роттердам має одні з найдоступніших у світі пляжі, спортивні майданчики, громадські місця та визнаний одним з кращих міст світу для життя. У 2016 році сайт Lonely Planet назвав Роттердам кращим містом для подорожей. А у 2017 році місто посіло 2-ге місце у конкурсі найбільш доступних міст Європи Access City Award.

Роттердам, міст Еразма. Джерело: www.videoblocks.com

Україна поки не може похвалитися наявністю цілеспрямованої містобудівної політики, що має на меті розбудову зручних міст. Серед 5 українських міст, що потрапили до списку кращих міст світу, жодне не вважається по-справжньому інклюзивним та зручним для людей з різними запитами. Проте рух у цьому напрямку розпочато.

Один з найкращих прикладів – термінал D міжнародного аеропорту Бориспіль. Наприклад, стійки ресторанів на фудкортах тут є різної висоти, що зручно для людей різного зросту, дітей, людей на візках тощо, а самі фудкорти відкриті. Зали терміналу просторі, обладнані ліфтами, пандусами, окремими інклюзивними туалетами, тактильними вказівними смугами тощо.

У терміналі D навіть є телефони для зв’язку з персоналом, розташовані на зручній висоті та обладнані інструкцією на кількох мовах. У терміналі також створена додаткова система інформування пасажирів з обмеженими функціональними можливостями. Наприклад, у зоні прибуття є рельєфна карта київського метрополітену, завдяки якій люди зі слабким зором можуть самостійно розібратися зі схемою Київського метро. Ця схема була розроблена відповідно до принципів універсального дизайну, а тому вона підходить для використання для всіх категорій пасажирів.

Наразі аеропорт «Бориспіль» – єдиний в Україні, де вимоги до організації обслуговування різних категорій пасажирів відповідають міжнародним стандартам надання сервісу та забезпечення доступності для всіх.

Міжнародний аеропорт Бориспіль. Джерело: upk.ua

За даними ООН кожна третя людина у світі сьогодні досі не має адекватного доступу навіть до базових благ цивілізації, як-то нормальні дороги чи громадський транспорт. І це при тому, що за прогнозами того ж ООН до 2050 року 68% жителів Землі житимуть у містах. А отже проблема доступу до благ, включення кожного у життя спільноти, створення по-справжньому доступних громадських просторів та інклюзивних міст у цілому залишається актуальною для багатьох країн світу.


Раніше Telegraf.Design писав про 10 світових проектів, які надихають київських урбаністів.

avatar
Катя Залєвська
Журналіст Telegraf.Design
Колонка

У нас є ще дещо для вас

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: