Дахозносний дизайн — чудова мета. Але якщо процеси всередині не налагоджені, її досягнення перетвориться на пекло. І для вас, і для клієнта. Тому успішні студії вдало міксують свою творчу складову з системною, управлінською. Це дозволяє отримати якісніший результат, створити комфортні умови праці над проєктом та зменшити кількість правок клієнта.
У Zajno ми розбиваємо етапи роботи над проєктом залежно від завдань клієнта й наших із ним домовленостей. В одних кейсах ми підключаємо маркетинг і створюємо контент, в інших проєктах бере участь команда розробки. Десь ми створюємо велику систему з нуля, а десь робимо завдання, що є лише однією зі складових частин проєкту.
Попри таку гнучкість у нас сформувалися кілька обов’язкових етапів у процесі роботи над проєктом. Це знайомство з проблемою клієнта, research, варфрейм, дизайн і підготовка первинників.
Почну з очевидного, але надважливого. Бажано, щоб у продукті, який ми робимо, відбивалась індивідуальність клієнта. Це дасть змогу зробити результат унікальнішим і більш значущим. Чи вдасться нам, залежить від найпершого етапу — знайомства.
Для цього в нас є список запитань, який пройшов перевірку проєктами й факапами. Ми дізнаємося:
Ці запитання ставляться не у формі брифу, а під час особистого спілкування з клієнтом. Тут ми все уточнюємо і ділимось ідеями, це допомагає краще зрозуміти проєкт і налаштувати контакт із клієнтом. А ще почути те, що клієнт і не думав писати у брифі.
Наприклад #1. Один із клієнтів після нашої презентації макетів у Figma починав їх там самостійно редагувати. Пояснював це словами: «Я хотів би, щоб це працювало так». Зокрема, це створювало складнощі для дизайнера, якому треба було шукати, що конкретно клієнт змінив, і наново наводити лад у файлі. У такому форматі було некомфортно працювати.
Ми закрили доступ до редагування файлу, і в нас з’явилися складнощі у комунікації. Завдання та формулювання були незрозумілі, почастішали спільні дзвінки, які забирали багато часу і не призводили до супернезначного прогресу. Все вирішилося, коли ми ближче познайомилися з клієнтом. Бо дізналися, що:
Ми підлаштувалися під такий підхід, зробили окремий файл, у якому працювали ми, окремий файл для клієнта, куди дублювали наші рішення з клієнтським доступом, і окремий файл з актуальною версією макетів на продакшені.
Познайомившись ближче з клієнтом, ми не лише отримали чудового мідл юіксера на проєкті, а й вибудувати довготривалі стосунки — понад три роки.
Після того, як ми переконалися, що чітко розуміємо завдання, ми намічаємо шлях і подальші кроки в роботі над проєктом:
Читайте також: Розквіт українського вебдизайну. Як і чому українські дизайнери прижилися у вебнагородах
Коли ми синхронізувалися з клієнтом, настає найцікавіша частина — творчий пошук. На цьому етапі важливо вийти за звичні рамки. Ми шукаємо натхнення у кіно, книжках, рекламі, спільних брейнштормах і пітчах іншим людям.
Навіть якщо ми десятки разів стикалися зі схожим завданням, ми не йдемо протоптаною стежкою. Навпаки, дивимося на завдання під зовсім іншою оптикою, шукаємо там, де раніше не шукали, ділимося напрацюваннями з командою і людьми, у яких за інших обставин не просили б фідбек.
Наприклад #2. Дизайнер може звернутися до розробників, маркетологів, тестувальників тощо. У цьому процесі варто не шукати підтвердження своїм гіпотезам, а шукати слабкі боки власних напрацювань. Також важливо ставити правильні запитання. Не «Тут зрозуміло, що якщо натиснути на цю кнопку, то відбудеться перехід на сторінку оплати?», а «Як звідси перейти на сторінку оплати?».
Для мене особисто гарною перевіркою стає демонстрація напрацювань друзям, які взагалі ніяк не пов’язані з ІТ-галуззю. Так я отримую максимально незаангажований погляд збоку.
Не знаю, як у кого це працює, але ми не боїмося турбувати клієнта. Якщо під час дослідження маємо запитання про проєкт — запитуємо. Це ок, оскільки на етапі пошуку рішень дизайнер часто приходить до нових ідей.
Алгоритм дослідження такий:
Фактично прототип потрібен для того, щоб знайти слабкі місця в наших гіпотезах, протестувати рішення на користувачах, друзях і колегах, презентувати його клієнту. Для нас це корисний інструмент, бо він передусім структурує інформацію і виявляє проблеми в контенті. Але це також і можливість вибудувати сторітелінг та сформувати очікування клієнта.
Структурно етап має такий вигляд:
Часто на етапі варфрейму ми стикаємося з певними проблемами. Наприклад, вигадали щось, що не можна реалізувати з точки зору розробки. Або якісь функції переобтяжені чи незручні користувачу. Це наш внутрішній процес, і розв’язувати негаразди, які виникли, варто саме тут. Бо іншої слушної нагоди, щоб вчасно пофіксити й не завалити проєкт, просто не буде.
Читайте також: Як і навіщо реєструвати студію в США
Пояснювати тут, що таке дизайн, точно не буду, але хотілося б підкреслити певні особливості нашого процесу. Наші дизайнери працюють із мудбордом і варфреймом, щоб потрапити в очікування клієнта. Але якщо у процесі роботи над концептом з’являються нові ідеї та рішення, ми готуємо додатковий ґрунт для цих змін у вигляді презентації. А там вже докладно пояснюємо, чому вважаємо, що варто відійти від второваного шляху й подивитися в бік іншого рішення.
Ми завжди готові до зміни плану, тож нам надважливо збирати зворотний зв’язок від колег по команді. Весь час проєктна команда намагається дізнатися, чи зчитується настрій сайту, чи зручно сприймається інформація, чи зрозуміло, що треба робити на цьому сайті, та інші кляті питання. Здається, цієї передмови більш ніж достатньо, щоби вже перейти до процесу. Відбувається він так:
Після цих етапів проєкт відправляється у розробку. З точки зору дизайну проєкт вже закінчений, але у рамках студії ми ще продовжуємо над ним працювати.
Підбиваючи підсумок, скажу, що процеси — це гнучка система, яка сильно залежить від завдання та клієнта. Якісь етапи скорочуються, якісь, навпаки, займають більше часу та складаються наприкінці з більшої кількості елементів. Але саме такий індивідуальний підхід відрізняє студію від корпорації та дає незвичайний, точно направлений на цільову авдиторію результат.
Telegraf.Design працює за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.
Як здобути клієнтів з мільйонними бюджетами на Dribbble
Кінець тернистого шляху Internet Explorer. Згадуємо головне
Резюме, портфоліо та співбесіда: поради HR-менеджерки для кандидатів-дизайнерів
11 несподіваних лайфхаків для After Effects (Public)
Вебдизайнер: з чого почати. Beginner friendly поради про пошуки знань та роботи
Чат-бот для українців-переселенців HandyFriendsBot