У лютому Телеграф багато писав про досягнення українських вебдизайнерів. І склалось враження, що 2020 рік всім їм дуже пішов на користь: українські студії та дизайнери отримали декілька ключових вебнагород, і склад журі конкурсів значно поповнився українцями.

Telegraf.Design поспілкувався з дизайнерами, які вже не перший рік входять в журі Awwwards та CSS Design Awards, та з тими, хто отримав нагороди за результатами 2020. Чому саме зараз український вебдизайн демонструє високі результати, та чи достатньо потрапляти в тренд, аби лишатися на високому міжнародному рівні.

Нагороди 2020

Агенція obys стала студією року за версією CSS Design Awards.  Загалом на нагороду найкраща студія року у 2020 році CSS Design Awards номінувала п’ять українських студій: obys, Nextpage, advanced team, The First The Last, Zajno. Загальна кількість номінантів з різних країн — 51.

Також два сайти, які створили в obys, були номіновані на нагороду Website of The Year (WOTY) за версією CSS. Всього було номіновано 27 сайтів.

Женя Ринжук, отримала нагороду Independent of the Year (незалежна дизайнерка року) за версією Awwwards. А сайт Synchronized Studio, створений Женею, отримав нагороду Mobile of the Year — за кращу мобільну версію:

Synchronized Studio Site. Mobile from telegraf design on Vimeo.

Cайт Synchronized Studio

Загалом у 2020 році сайти, розроблені українцями, отримали 80 нагород на платформі Awwwards. З них 9 нагород — Site of The Day, 71 — Honorable Mention.

*Нагороду Honorable Mention отримує сайт з оцінкою 6,5 та більше. Site of The Day — сайт з найвищою оцінкою того дня.

Читайте також: Який сайт ніколи не отримає Awwwards. Про систему журі та критерії вебнагороди

Нагороди Awwwards
2020: 80 відзнак. Site of The day — 9, Honorable Mention — 71
2019: 66 відзнак. Site of The day — 14, Honorable Mention — 52
2018: 57 відзнак. Site of The day — 7, Honorable Mention — 50
2017: 45 відзнак. Site of The day — 6, Honorable Mention — 39.

Нагороди FWA
2020: 5 FWA of the Day
2019: 13 FWAof the Day
2018: 2 FWAof the Day

Нагороди СSS Design Awards
2020:  Site of The day — 13, Special Kudos* — 16.
5 українських студій номіновані на Designer of the Year (DOTY), студія obys отримала нагороду.
2019: 3 українські студії були номіновані на DOTY
*У СSS Design Awards нагороду Site of The day отримує сайт, який отримав середній бал 8 і вище, Special Kudos — вище 6.

Illuminating Radioactivity, створений Tubik Studio, Site of the Day by Awwwards

1987 Masters , створений Advanced Team, Site of the Day by Awwwards

Причини розквіту: освіта та доступ до інформації

Однією з головних причин підвищення рівня українського дизайну стало виникнення різноманітних курсів вебдизайну років п’ять тому. І тепер ті навчені дизайнери вже готові показувати роботи світового рівня:

«Виросло нове покоління дизайнерів, які почали своє навчання зі спеціалізованих шкіл, курсів, де дизайнери-практики ділились своїми знаннями. Дизайнери почали швидше навчатися, швидше робити класні продукти, бо в них є куратори, які можуть одразу підказати, як правильно, а як ні. Це дуже прискорює їхній шлях розвитку», — зазначає Ольга Шевченко, креативна директорка Vintage Web Production, яка входить до журі Awwwards із 2015 року.

«Вони зараз потроху переходять поріг свого професіоналізму — коли вже майже відпрацьовано 10 000 годин — і вже можуть втілювати всі свої навички та знання у практичний продукт, який одразу вистрілює».

Про вплив освіти також каже лауреатка Awwwards Женя Ринжук: «Зважаючи, що багатьох наших дизайнерів із задоволенням приймають в європейські та американські компанії — планка якості підвищується. Як на мене, це пов’язане з розвитком діджитал освіти та можливістю в більш стислі терміни отримати певний досвід, менторство, яких не було ще, наприклад, 5 — 6 років тому».

Другою причиною розвитку називають доступність до інформації та до міжнародної арени, на яку можна вже не лише рівнятися, але й виходити показати себе.

«Ще 10 років тому не було настільки вільного доступу до інформації, уроків на ютубі. Світ став відкритішим, достукатись до селебріті у клабхаузі й поспілкуватися з ними дуже просто. З’явилось багато дешевих та безкоштовних платформ, куди можна подавати свої роботи та отримувати фідбек від міжнародного журі. І звісно, ми стали більше дивитися на світ і вже змагатися не у своїй пісочниці, а зі світовими агенціями», — Оля Шевченко.

Водночас імен студій-переможців з України не так багато, і на різних платформах вони повторюються. Наприклад, дев’ять нагород Site of The Day, які українські команди здобули у 2020 на платформі Awwwards, розділили між собою п’ять студій: obys, Tubik, advanced team, Dops, The First the Last.

«Змінюється світ, його потреби, і дизайнери намагаються шукати нові шляхи вирішення завдань, які перед ними ставлять замовники чи вони самі. Але ми програємо на тлі інших країн — у нас не так багато крутих дизайнерів», — каже Вячеслав Олянішин, засновник та артдиректор obys Agency.

Українців стало більше в журі вебнагород

На платформі Awwwards (де прослідкувати походження учасників журі найлегше) в складі журі 2021 року — 23 українці. Це шосте місце за кількістю журі серед 34 представлених країн. У списках журі нагороди CSS Телеграф знайшов шестеро українців.

• Журі Awwwards 2021: 417 членів журі з 34 країн
  З України — 23 особи (шосте місце серед 34 країн)
  (США — 65, Франція — 52, Італія — 34, Великобританія — 30, Нідерланди — 26).
• Журі CSS Design Awards 2021: 112 членів журі
  З України — 6 осіб
  

Оля Шевченко помітила серед українських вебдизайнерів «моду» на те, щоб стати членом журі: «Люди хочуть довести собі, що здатні, що вони досягли рівня, на якому можна спробувати бути журі. Раніше здавалось, що це недоступно і дуже страшно, і що потрапити туди крізь закриту тусовку «своїх» неможливо. Зараз це відкрито: подаєш заявку — і все відбувається».

Загалом у 2021 році сайти на Awwwards оцінюватимуть 417 осіб — це більше ніж у всі попередні роки. Платформа змінила механіку потрапляння в журі. Якщо раніше аби стати членом журі (а їх було 100) потрібно було отримати хоча б одну нагороду, то зараз цю умову скасували. Достатньо бути постійним і активним користувачем платформи, часто голосувати, набирати собі бали.

«Awwwards зацікавлена в тому, щоб залучати більше людей. Це частина маркетингу платформи, що розвивається. Потрібні люди, які будуть постійно переглядати та відбирати роботи. Бо ті, хто активно голосували сім років тому, вже не такі активні. Те ж саме стосується інших фестивалів і конкурсів. Увійти в них стало значно простіше», — Оля Шевченко, креативна директорка Vintage Web Production.

Вячеслав Олянішин каже, що стати членом журі корисно для розвитку дизайнера, бо це «додаткова мотивація та джерело натхнення». Цього року ще троє людей з команди obys увійшли до складу членів журі різних рівнів:

«Я вже не перший, і не другий рік є членом журі CSS DA а також Awwwards Young Jury. Цього року з нашої команди ще Рома і Костя стали членами Awwwards Young Jury, а Оля стала членом Awwwards Jury. Для нас честь — можливість оцінювати проєкти дизайнерів з усього світу. Наскільки я знаю, член Awwwards Jury (не Young) не може бути ще членом журі в інших конкурсах».

• CSS Design Awards: член журі має доступ до всіх сайтів-номінантів, може обрати, який сайт оцінювати, а який ні (звісно, що його сайт чи його команди, оцінювати не може), відразу бачить оцінки колег.
• Awwwards: до журі потрапляє рандомна вибірка сайтів, які він може оцінити, він не обирає сайти для голосування та не бачить усіх номінантів.

Навчилися потрапляти в тренди

Українські вебдизайнери стали активно спостерігати за кейсами фестивалів. І це відбивається на рівні їхніх робіт:

«Потрапляють в тренд, бо слідкують за кейсами, і рівень надивленості став значно вищим. А що вищий рівень надивленості, то вищої якості хочеться робити роботи», — відзначає Оля Шевченко.

«Якщо раніше, для того, щоб подати кейс на Канни (Cannes Lions), потрібно було працювати у величезній мережевій агенції, то зараз з фестивалями все стало значно простіше. Можна брати участь у конкурсах невеликих платформ, де вартість подачі роботи значно дешевша, але сама платформа вже розкручена. І ціна ризику для дизайнера, який туди подається, щоб випробувати себе, значно нижча».

Навчились тренди встановлювати

«Все залежить від завдання і проєкту. Буває, бренду потрібно зробити кейс, який створить резонанс прямо зараз. І в такому випадку немає нічого поганого в слідуванні трендам. Тут головне — дотримуватися балансу, і не намагатися застосувати прийом, який вже до вас застосували сотню раз», — Женя Ринжук.

«Деякі люди зчитують популярні прийоми й трактують їх по-своєму, але є, звісно, й ті, хто не бачить різниці між переосмисленням, натхненням та відвертим копіюванням. Найімовірніше справа в досвіді, коли дизайнер вже має розуміння як правильно працювати з референсами».

В obys кажуть, що бачили копіювання розроблених ними сайтів не один раз, і що саме такий вигляд лестощів — найбільш промовисто говорить, що українці можуть не лише слідувати, але й започатковувати тренди:

«Українські дизайнери зараз багато в чому є трендсеттерами. Це підтверджується, наприклад тим, що українські дизайни потрапляють в добірки Muzli щотижня разом із роботами кращих студій і дизайнерів з усього світу. Більш того можна скласти цілу добірку сайтів, які є чи не копією проєктів, створених українськими дизайнерами (скільки разів копіювали наш концепт AroundMe ми вже втомилися рахувати). Або, наприклад, наші проєкти про Пітера Ліндберга і принципи типографіки дуже круто розійшлися по всьому світу. Ми досі отримуємо не тільки масу позитивних відгуків, але і бачимо наші прийоми в чужих проєктах».

Проєкт Around Me, obys Agency

«Як би це не звучало, але зараз немає українського дизайну. Дизайн зараз інтернаціональний. Всі тренди диктуються світовими дизайном, частиною якого є і ми», — вважають в obys.

Що чекати в майбутньому

Звісно, всі опитані дизайнери кажуть, що далі буде більше. Обґрунтування: ті, хто колись навчався у практиків, самі стають кураторами, виходять на новий рівень. До того ж клієнти стають відкритішими до експериментів та сміливих рішень. І це стосується не лише іноземних замовлень, але й локальних.

«Розвиток точно буде. Українські дизайнери стали активною частиною освітнього процесу, стають кураторами. А це означає, що зараз буде рубка трохи в іншому ключі», — вважає Оля Шевченко.

Наприклад, Юля Снітко, членкиня журі Awwwards, стала кураторкою на курсі веб-дизайну у школі Projector, Женя Ринжук викладає в школі Sochnik, а Вячеслава Олянішина запросили стати одним із кураторів курсу Awwwards Academy, яку запустила платформа.

«У чому інтерес для нас? У самій роботі над курсом: до цього не було досвіду роботи над онлайн курсом, викладав тільки в офлайні. І звісно, це додатковий промоушн для нашої агенції», — розповідає Вячеслав.

Окрім освітнього руху, ринок продовжуватиме лібералізуватися інформаційно, що не може не залишити сліду на розвиткові дизайну:

«Дуже сильно зараз змінює ринок той самий клабхаус. Раніше, щоб зв’язатися з Крісом Ду потрібно було приїхати на конференцію і десь його ловити, або бути з ним разом спікером. А зараз можна щодня по пів години слухати, що говорить Кріс Ду. Так, можливо не всі зможуть напряму поставити питання, але він зачіпає багато корисних тем, в яких можна отримати відповіді. Ця доступність говорить про те, що затихання точно ще не буде», — Оля Шевченко.