Статті
Юзабіліті понад усе: дрібниці, які роблять життя комфортним
Міські спостереження UX дослідника
18 січня, 2019
Міша Рибачук
Sr UX designer at U+, арт-директор у Projector
Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви їх знайшли, виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.

UX дослідник Міша Рибачук переїхав із Києва до Праги чотири місяці тому. Одна з причин релокації – неймовірна зручність у використанні повсякденних речей. Навігація у метро, прийом скла та пластику у супермаркетах та ще безліч дрібниць, які роблять життя простішим. Перекладаємо його спостереження та ділимось улюбленими прикладами.

Мене часто запитують, в чому причина мого переїзду. Гадаю, їх декілька. Можу сказати напевно, що одна з них – неймовірна зручність використання повсякденних речей, яку ми бачимо всюди в Європі. Мені цікаво глибоко досліджувати дрібні деталі, намагатися зрозуміти структуру звичайних речей та роздивлятись, як люди взаємодіють з ними повсякденно.

Хороший дизайн – не той, що існує для користувача, а той, що вирішує його проблеми. Це знають всі хороші дизайнери.

Приклади скрізь. Почнемо з автомату для прийому пивних пляшок.

Яка його роль? Ви маєте рацію – купувати пляшки в тих, кому вони більше не потрібні. І він це робить, більше нічого. Тільки один отвір для того, щоб пляшка потрапила всередину (насправді два, але це не має значення в цьому випадку). Ще одна кнопка для завершення процесу та маленький екран, на якому показана вартість. До речі, ця інформація не дуже важлива, тому можна зробити автомат ще простішим. Таким чином, користувачі не мають думати, що потрібно робити і як працює система. Вони просто роблять кілька рухів і отримують результат.

Автор всіх фото: Міша Рибачук

Доволі просто створювати речі, настільки легкі для розуміння і корисні для користувачів. Просто потрібно поставити себе на місце іншої людини і подумати, яким буде її наступний крок.

Ще один чудовий та простий приклад. На дно упаковки з ягодами (або інших продуктів, які не хочеться пошкодити) можна покласти пухирчастий пластик. Тоді хороший стан полуничок під час транспортування забезпечено.

Або, якщо ви створюєте стіну безпеки для уникнення падінь з даху – зробіть отвір, щоб можна було побачити панораму або фотографувати. Навіть якщо огородження зроблено зі скла, все одно варто так зробити, адже скло може бути брудним.

Тепер я хочу поговорити про громадський транспорт. Мільйони людей користуються ним щодня. Навіть більше, ніж двічі на день. Всі ці люди абсолютно різні, вони мають різний досвід і часові обмеження. Деякі з них – місцеві жителі, які прекрасно знають маршрут. Інші просто приїхали до міста, вони зупиняться на деякий час, щоб вивчити систему квитків.

Досить складно створити хороші рішення і навігаційну систему для всіх видів потреб. Мені подобається звертати увагу на такі дрібні деталі кожного разу, коли я відвідую інше місто. Я розповім вам про громадський транспорт у Празі, тому що думаю, що він дійсно класний.

Поговоримо про навігацію. Як UX дослідник я знаю, що для створення якісної навігаційної системи, потрібно безліч часу. Що таке хороша система навігації? Коли користувач отримує відповідь, перш ніж поставити запитання. І це, безумовно, стосується Праги.

Ви можете отримати всю інформацію про вулиці та громадський транспорт на кожному виході з метро. У списку ви знайдете не тільки найближчі місця, але й ті, що знаходяться далеко, але є досить популярними для відвідування. Навігація допоможе легко зрозуміти напрямок виходу.

Для дизайнерів, які створюють навігаційні системи для громадського транспорту, є ще одна задача: відділити людей, які поспішають, від тих, хто зупиняється, щоб знайти потрібний поїзд.

Є кілька прикладів того, як це зробили чеські дизайнери. Зазвичай виходи зі станції розташовані в двох кінцях платформи. Карта лінії знаходиться посередині кожної станції. Отже, одна група користувачів просто обходить іншу.

Ще один приклад, який я знайшов під час переходу з однієї лінії метро на іншу.

Перехід знаходиться в центрі станції. Є два ескалатори, які доставляють людей у два різних тунелі: один – для виходу, інший – для входу. Це дозволяє людям, які рухаються в різних напрямках, не перетинатись. Також є невеликі транзитні виходи на випадок, якщо пасажир розуміє, що рухається в неправильному напрямку. Завдяки цьому можно легко повернутися назад.

І навіть більше. Ви зрозумієте це дуже швидко, оскільки є навігаційні рядки з інформацією про кінцевий пункт призначення в кожному тунелі.

Ще кілька дрібних деталей:

  • Світова лінія на платформі, яка показує її край і починає мерехтіти, коли поїзд прибуває.

  • Це не в Празі, але яке це має значення? Спеціальний принт на місцях для людей похилого віку, вагітних та людей з інвалідністю, щоб вони могли швидко побачити місця.

  • Біля назви кожної станції метро розташований невеликий квадрат. Колір квадрата такий самий, як і колір лінії метро. Це допомагає швидко дізнатись, де людина зараз знаходиться. Навіть більше. Є ще два квадрати кольору іншої лінії, якщо це станція для пересадки.

Навколо нас існує так багато класних рішень, про які я міг би розповідати все своє життя. Але я просто хочу звернути на них вашу увагу. Наступного разу спробуйте задуматись серйозніше, коли будете щось створювати для людей. Давайте разом робити корисні речі.


Раніше Telegraf.Design писав про те, як не стати поганим UX дизайнером.

avatar
Міша Рибачук
Sr UX designer at U+, арт-директор у Projector
Колонка

У нас є ще дещо для вас

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: