«Засновник Tinder знайшов мене на Dribbble. На першу онлайн-співбесіду я запізнився на три години – гугл-календар не врахував різні часові пояси. На другу зустріч теж не потрапив – зайшов не в той месенджер, де мене чекали. Але все одно отримав третій шанс», – пригадує Ярослав Зубко. Зараз він обіймає посаду лід продакт-дизайнера Tinder. У 2019 році додаток для романтичних знайомств став #1 в Apple Store за показниками фінансового зростання.
Читайте також: Продуктовий дизайнер Юрій Ленц – про специфіку роботи в американському IT та різницю між життям у США та Україні
Ярослав Зубко під час візиту у Київ. Фото: Наталія Азаркіна
«Складно сказати, чому Джонатан Бадін звернув увагу саме на мене. Я не шукав роботу і не надсилав своє резюме. Ймовірно, він шерстив Dribbble і помітив мою серію Interaction Library. У ній було кілька робіт, схожих з інтерфейсом Tinder», – згадує дизайнер про те, як його портфоліо зацікавився сам винахідник славнозвісного свайпу.
Прагнення переїхати в США виникло у Ярослава задовго до цього випадку. Це сталося ще під час його відрядження в Америку від Luxoft. «Моїм першим закордоном був Нью-Йорк. Я втратив спокій, настільки загорівся новою країною. Але тоді у мене не було можливості релоціюватися».
Пізніше Ярослав став UX-дизайнером у Soft Serve. «Паралельно з основною роботою я почав вести власний проєкт. Для себе, без оплати. Це була та сама інтеракційна бібліотека. Вона мала позитивну реакцію в соціальних мережах», – розповідає дизайнер.
Зрештою його запросили на посаду продуктового дизайнера в нью-йоркський стартап UpTop. Там Ярослав пропрацював близько шести місяців, коли отримав запрошення на співбесіду в Tinder. «Я був приємно здивований і, звичайно, погодився поспілкуватись. Але, чесно кажучи, для мене це була лише одна з подій у великому місті, де кожен день – пригода з перепонами. І я взагалі не шукав нову роботу. Але спробувати було варто», – ділиться дизайнер.
Кілька фактів про Tinder
- У 2019 додаток став найбільш швидкозростаючим в AppStore за фінансовими показниками
- У компанії працює близько 500 людей, проте Tinder все ще вважається стартапом
- Більшість співробітників компанії – розробники
- Одна з цілей Tinder – залучити більше користувачок-жінок
- Основний конкурент Tinder – Instagram
- Офіси Tinder знаходяться в Лос-Анджелесі, Сан-Франциско і Нью-Йорку
Джонатан Бадін, співзасновник Tinder, запропонував провести онлайн-зустріч у Zoom разом з дизайн-директором. Це мав бути перший тур, але Ярослав не потрапив на інтерв’ю. «Мабуть, в календарі не була врахована часова різниця між Лос-Анджелесом і Нью-Йорком. Я спізнився на три години! Мені було дуже ніяково. Пишу: «Хлопці, вибачте, це гугл, а не я».
Ярослав запропонував спробувати знову. Фаундер погодився, попри те, що дизайн-директору ситуація не сподобалася: «Що він про себе думає? Ми не будемо за ним ганятись». Проте другу співбесіду було призначено, але Ярослав пропустив і її. «Я думав, що ми знову зустрічаємося в Zoom, але вони чекали на мене в Hangouts. Так ми розминулися вже вдруге».
З третьої спроби дзвінок відбувся. Після нього Ярославу запропонували прилетіти до Каліфорнії і познайомитися з командою. На місці було ще кілька співбесід з різними представниками компанії: дизайнерами, продакт-менеджерами, і знов з дизайн-директором і співвласником. «Це були не стільки технічні інтерв’ю, а, радше, перевірка на культурне взаєморозуміння. Тестові завдання мені не давали».
Наступного дня Ярослав повернувся у Нью-Йорк. Пройшло кілька тижнів. Він запитав, як йдуть справи з його кандидатурою. У відповідь його попросили надіслати кейси, якими він займався на той час, але нічого спеціально для Tinder робити було не треба. «Зазвичай, якщо компанія не впевнена у кандидаті, тоді просить щось виконати. Зі мною цього не сталося». Ярослава запросили на позицію продуктового дизайнера. Він погодився, але одразу не зміг покинути роботу. У Tinder перейшов через пів року.
Тільки-но дизайнер прийшов у Tinder, отримав інноваційні задачі. «Мені дозволили подивитися на продукт свіжим поглядом користувача. Я мав зробити редизайн усієї навігації в додатку. Унікальна можливість, якої не було в інших дизайнерів», – згадує Ярослав.
Потрібно було зберегти унікальність і простоту продукту, але водночас зробити це з урахуванням нових шматків функціоналу. «Коли аплікація тільки з’явилася, було достатньо свайпа вправо-вліво. Але зі збільшенням кількості фіч, первісна ідеологія почала «тріскатися». Весь перший місяць я думав про рішення навіть уві сні. Створив близько десяти різних анімованих концептів. З них зібрали найкращі елементи і скомпонували між собою. Було дуже цікаво».
За півтора року від старту роботи Ярослава у компанії змінилася організаційна структура. Спочатку вона була лінійною, зараз – продуктова. Це означає, що з’явилися крос-функціональні команди, відповідальні за різні аспекти бізнесу: утримання користувачів, залучення нових, лояльність клієнтів, пошук коштів тощо. У кожній команді є дизайнери, продакт-менеджери, маркетологи, розробники, аналітики. Зміни у структурі призвели до змін і у ролі Ярослава – він став лід продакт-дизайнером у команді Revenue. Це все, що стосується платних опцій, підписок, реклами та будь-яких інших джерел доходу.
«Бути лідом – не означає, що твої рішення беззаперечно впроваджують. У цьому відмінність від мого досвіду в українських компаніях. У Tinder потрібна аргументація і вміння переконувати, незалежно від позиції. Тут зберігся вайб стартапу – саме в стартапі людська взаємодія стоїть вище за процедуру: чи зумієш вмовити, піти на компроміс, знайти підхід до колеги. Нововведення зустрічають відкрито, поки не доходить до етапу впровадження. Ось тут доводиться поборотися».
Ярослав займається комунікацією з іншими командами, брейн-штормами, виконує технічну роботу. «Наприклад, є ідея нової фічі. Потрібно продумати кілька варіантів, як вона буде інкорпорована в поточний досвід. Крім того, я проводжу співбесіди з новими дизайнерами. Коли ми беремо людину на роботу, враховуємо не тільки професіоналізм кандидата, але й те, наскільки ефективно він вміє підкріплювати свої ідеї реальними бізнес-кейсами», – каже Ярослав. Зараз в компанії більше десяти дизайнерів, двоє з яких в його команді.
Робота лід продакт-дизайнера також включає постійну взаємодію з розробниками. Це і розробка, і технічна підтримка, й аналітика. А/В-тестуванням продукту займаються окремі аналітики. Для конкретного KPI вони розробляють унікальні тести. «Багато тестів створюють вручну. Треба врахувати, яким буде розмір вибірки, скільки людей будуть використовувати той чи інший варіант, скільки часу потрібно на тестування, скільки відсотків впевненості необхідно для того, щоб зрозуміти, який варіант кращий за інший. Намагаємося робити так, щоб упевненість у виборі становила 95%».
Як правило, для тестування нової функції, кнопки, дизайну, потрібно декілька тижнів і близько мільйона користувачів. «Найчастіше ми викочуємо оновлення на жителів Австралії, Західної Європи та США. Мова і менталітет схожі, та й ціна на продукт у цих регіонах приблизно однакова», – каже дизайнер.
«Якщо користувач натискає на кнопку, він пересувається до іншої кнопки. Кожна наступна збільшує ймовірність, що він витратить гроші. Фічі, за які користувач платить, статистично допомагають багатьом людям отримати те, чого вони хочуть від додатка. А наша мета – щоб люди зустрілися в реальному світі».
Усередині компанії у кожного є акаунт у Tinder – як мінімум, це необхідно для роботи. А заради фану заведено лайкати один одного, навіть без романтичного підтексту.
У Tinder намагаються робити так, щоб співробітники поєднували хобі з роботою. «Сюди наймають тих людей, які горять і живуть своєю професією. Навіть не самим додатком, а технологіями. Тому їх неробочі інтереси прагнуть задовольняти. Серфери разом серфлять щоп’ятниці на світанку, сноубордисти їздять кататися в гори, цінителі віскі вівторками дегустують в офісі найкращі сорти напою. Це все дуже в дусі Лос-Анджелеса – всі грають в соціальну гру», – ділиться Ярослав.
Він каже, що вже розуміє «місцеву мову суспільства», але це не означає, що її вдалося полюбити. «У Нью-Йорку немає часу на ігри. Або ти мій друг, або ні. Є якісь питання – давай вирішимо одразу. Люди там більш прямі. Можливо, в Лос-Анджелесі звичка постійно грати пов’язана з розвиненою акторською індустрією».
Водночас Ярослав визнає, що в Лос-Анджелесі життя більш комфортне, затишне. «Завжди сонце, океан, пальми, великий екран і нові серіали на Netflix. Ти розслабляєшся, сповільнюєшся, пливеш за течією. Ця різниця відчутна навіть на Tinder тут і в Нью-Йорку. Різний поріг входу в чужу зону комфорту».
Пізніше Ярослав планує створити свій продукт. Зізнається, що має кілька ідей, але яких саме – залишає за кадром. «Робота в Tinder навчила мене багатьом речам, без яких не стати хорошим продакт-дизайнером. Головна з них – це баланс, багато балансів: між бізнес-цілями і потребами користувачів, між структурованими процесами і свободою творчості, між масштабуванням і поточною ефективністю, між інноваціями і звичним досвідом, між сьогоденням і майбутнім баченням продукту. Усе це я буду враховувати в кожному проєкті, за який несу відповідальність».
Раніше Telegraf.Design розповідав про те, як пройти співбесіду у Кремнієвій долині: інструкція для продакт-дизайнерів.