Перший етап створення подкасту — це розробка ідеї. Тож ми почали з визначення формату, концепції та теми. Варіантів формату подкасту насправді багато: монолог, діалог між постійними хостами, інтерв’ю, круглий стіл чи аудіоспектакль. Ми зупинилися на інтерв’ю. Цей формат вимагає менших інвестицій часу (якого у СЕО завжди обмаль) та дає безцінну можливість познайомитися й поспілкуватися з дуже цікавими людьми.
Ми виділили ЦА — молоді СЕО, працівники ІТ сфери та креативний клас. Зібрали референси, наприклад, подкасти Засновники та The Growth Hub. Визначили оптимальну тривалість епізоду та склали список гостей, яких би хотіли запросити. Це — каркас необхідний на початку. Без розуміння цього не можна починати вигадувати назву, замовляти джингл і обкладинку. До речі, назв у нас було три варіанти: modern CEO, сучасний СЕО, СЕО 21. Паша сказав, що modern СЕО звучить супер, але хочеться, щоб було українською — тож ми просто вирішили перекласти й отримали «СЕО сучасності».
Паша – фанат української електронної музики, і він дуже хотів джингл від Дмитра Koloah. Нам вдалося сконтактувати з ним, і Діма написав декілька варіантів джингла. Після третьої ітерації ми узгодили фінальний варіант, і записали коротку і довгу версію.
Також важливим етапом на початку є створення інтро (звукового вступу) та трейлеру. З інтро починається кожен випуск, а трейлер краще випустити на всіх платформах ще до релізу першого епізоду. Це насправді непроста задача. Вигадати короткий, але влучний вступ буває дуже складно. Ми перезаписували інтро разів двадцять. Але врешті прийшли до того самого «Привіт, ви слухаєте новий випуск подкасту СЕО Сучасності. Подкаст про підприємництво в Україні напряму від людей, які формують цю сферу».
?Краще сісти за інтро та трейлер після того, як ви уже записали декілька випусків. Тоді ви відчуєте вашу концепцію на практиці і кристалізуєте бачення того, про що буде ваш подкаст.
Першочерговим було створення кошторису: вартість студії, редактури, монтажу. Далі погодити умови та формат співпраці з усіма залученими. Всього у створенні «СЕО Сучасності» беруть участь чотири особи: окрім Павла і Софії, ще редакторка і монтажер.
А потім почався вже процес. Ми писали всім, кого включили до списку потенційних гостей, шукали їхні контакти та запрошували на подкаст. Коли запрошуєте гостя, важливо сфокусуватися на цінностях, пояснити чому йому варто взяти участь у цьому подкасті. Для Паші важливо донести, що час гостя буде присвячено тому, щоб надихнути й дати користь українцям. Щойно отримували перші згоди, домовлялися про час і надсилали запрошення на зустрічі.
?Важливо не тягнути й одразу ж призначати час зустрічі. Не залежно від того, будете ви писати віддалено, чи в студії – треба мати слот в календарі.
Перед початком записів ми підготували контент-план випусків — це дало змогу прорахувати таймлайн редактури, монтажу і релізів. Звісно, були перенесення, але контент-план допоміг нам уникнути форс-мажорів.
До розмови з кожним гостем ми готувалися: вивчали його соцмережі, опубліковані інтерв’ю з ним, інформацію у вільному доступі. Іноді доводилося добряче покопатися. Завдяки зібраній інформації ми визначали основні теми розмови та складали список запитань у форматі сторітелінгу — щоб у слухачів склалося чітке уявлення шляху гостя в бізнесі. Паші завжди цікава особистість та майндсет гостей, тож у кожному випуску є запитання про те, як вони прийшли до бізнесу, як справляються зі складнощами та стресом.
Спочатку ми записували декілька випусків підряд, щоб мати буфер на декілька тижнів вперед. Аби мати що викладати, якщо станеться накладка з часом, у Паші буде надто велике завантаження, чи ми не встигатимемо з монтажем.
?Варто мати «подушку безпеки» з 2+ випусків. У подкастах, як і в будь-якому іншому контенті, важлива регулярність і послідовність. Робіть максимум для того, щоб випуски виходили з постійною регулярністю в один і той самий час.
У більшості випадків ми записуємось у студії, бо так якість, звісно, краща. Але часто наші гості перебувають закордоном або не в Києві, тож доводиться писати віддалено. Якщо все зробити правильно, якість звуку і віддалених розмов буде гідного рівня. Часом із записами трапляються факапи — залажати звук дуже легко. Тут виручає редактура. Тож якщо ви не хочете редагувати подкаст, маєте бути екстрауважними до кожної деталі. Та навіть якщо записуєтесь на студії, слідкувати за якістю потрібно (дивіться інструкцію нижче).
?Перед записом зробіть тест. Хай звукорежисер послухає, чи все коректно підключено, чи нормально чути ваш мікрофон.
Перед кожним записом потрібен час налаштуватися на розмову і знайти контакт з людиною. У більшості випадків на записі Паша бачиться з гостем вперше. Тож перед початком ми виділяємо трошки часу на small talk для знайомства. Паша налаштовує гостя на розмову — проговорює мотивацію і ціль бесіди. Під час запису важливо повністю поринути у розмову, абстрагуватися від того факту, що вас записують. Паша часто ділиться з гостем своїм баченням та досвідом, це робить розмову двосторонньою та більш щирою.
?Ми завжди наполягаємо на тому, щоб гості не готувались до подкасту, щоб тільки подивились на теми розмови. Краще бути в потоці, а не згадувати текст.
Одразу після запису аудіофайл відправляється на редактуру. Редактор працює над змістом і стилістичними моментами, вирішує, що потрібно вирізати чи відкоригувати. Напрацювання редактора передаються монтажеру — він працює над якістю звуку, вирізає зайве і вставляє джингл.
Зараз є дуже багато каналів дистрибуції подкастів, і продовжують з’являтися нові (нещодавно і в Twitter оголосили, що додають функцію подкастів). Найбільше нас слухають на Apple Podcasts, 79%, на другому місці Spotify, 7%. Ми завантажуємо подкаст на Anchor, який генерує одне універсальне посилання – RSS feed. Через це посилання подкаст закидається на всі інші платформи: Apple Podcasts, Spotify, SoundCloud, Google Podcasts. Але для цього потрібно, щоб подкаст отримав одноразове схвалення від Apple Podcasts та Google Podcasts. Як раз з цим у нас виникла проблема.
Зазвичай подкаст апрувиться за 3-7 днів, ми ж чекали цього від Apple Podcasts три тижні. Затримка сталась, можна сказати, через й*бану русню. Річ у тім, що в Apple подкастів є модератори в кожній країні, де є офіційне представництво Apple. Вони модерують подкасти, які завантажуються в їхній країні і в сусідніх країнах, де представництва немає. Apple не мав офісу в Україні, тож наші подкасти модерувала москва. Але після повномасштабного вторгнення нас нарешті від’єднали від російського офісу і передали в котрийсь із європейських (досі не знаємо, в якій саме країні, але сподіваємося, що не в Угорщині).
Андрій Клен, співзасновник Petсube, дизайн-агенції О0 та волонтерської організації Spend With Ukraine.
У випуску про: ринок стартапів, висновки з навчання в YC, розвиток дизайн-агенції та дизайн навичок.
«Наша агенція — трішки кав’ярня третьої хвилі. Ми маємо чудовий привілей обирати собі партнерів. І в нас заборонене слово «клієнт», бо ми працюємо з кимось, а не для когось. Намагаємося налагоджувати чисто партнерські зв’язки».
«Щоб створити щось хороше, потрібно розуміти, як воно працює. Тож потрібно провзаємодіяти з кимось тямущим, щоб набратися досвіду».
«Я щиро вважаю, що дизайнери мають цікавитися всіма аспектами життя: що впливає на людей і їхню поведінку, що їх драйвить. Не можна щось створювати у вакуумі. Створення заради створення — це маячня».
Олександр Вілінський, дизайнер, який працював зі Spark, Grammarly, Tickets.ua. Зараз Саша в Лондоні, консультує early-stage стартапи з продуктового дизайну, відкриває свою дизайн-студію.
У випуску про: досвід у продуктах, дизайн-процес, експертизу студії та розвиток дизайнера.
«Задача продуктового дизайнера — зазирнути в минуле користувача, знайти проблеми та вигадати, як їх вирішити в майбутньому».
«Продуктовий дизайн повинен бути більш ризикованим. «Безпечні» інвестиції (часу/грошей) приносять 10-15% зростання продукту. Лише сміливі рішення можуть дати 10x масштабування».
«Головний міф про дизайн продуктів – ресерч UX гарантує класний продукт, класний бізнес».
Олександр Трегуб, співзасновник онлайн-інституту Projector, видавець Telegraf.Design.
У випуску про: лідерство на ринку, дизайн-мислення, командну культуру та майбутнє освіти.
«Операційно Продж використовує тільки продуктові методології (ресерч, гіпотези, тестування, покращення, і ще раз по колу). Це дозволяє робити найкращий customer experience: як студент проходить свій шлях в освіті від точки, коли він ще не був студентом, і до подальшого кар’єрного зростання».
«Саме завдяки силі бренду і довірі клієнтів, навіть у війну, Projector набирає потоки, і не закрив жодного курсу».
«Продж не робить агресивного маркетингу, наш фокус на самому продукті — якості освіти і покращенні UX навчання».
Авторка тексту: Аліна Данильчук
Як подружити дизайн із задачами бізнесу: досвід агенції Once
Креативна взаємодія під час розробки корпоративного шрифту
Як я зняла перший у своєму житті відеокліп
Як вигадати, записати та випустити подкаст. Детальний гайд від творців «СЕО Сучасності»
День дизайнера на тлі щоденних відключень: встигати жити і робити роботу
Upwork: що потрібно знати, щоб заробляти