Статті
«Коли переїжджаєш у Штати – молодшаєш на 5-10 років»
Продуктовий дизайнер Юрій Ленц – про специфіку роботи в американському IT та різницю між життям у США та Україні
21 травня, 2019
Юрій Ленц
Продуктовий дизайнер
Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви їх знайшли, виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.

У 2017 році продуктовий дизайнер Юрій Ленц переїхав до Каліфорнії. Паралельно з цим він отримав дві пропозиції по роботі: у Сан-Франциско і Лос-Анджелесі. Перший варіант, в агентстві Fantasy, його не зацікавив фінансово і професійно, в той час як другий, у Watson Design, втілював давню мрію попрацювати на Голлівуд. Зробивши декілька проектів як Interactive Art-Director для Paramount та A24, він вирiшив повернутися до продуктового дизайну, але вже в Америці.

Для Telegraf.Design Юрій Ленц розповідає про специфіку роботи в американському IT, дизайнерський досвід у компанії, що продає нерухомість, та різницю між життям у США та Україні.

Читайте також: Як пройти співбесіду у Кремнієвій долині. Інструкція для продакт-дизайнерів.

Зображення: Matteo Paganelli on Unsplash

Свою кар’єру в Штатах я розпочав як арт-директор Watson Design Group. Було цікаво зазирнути за лаштунки однієї з найбільш титулованих агенцiй США, попрацювати з акторами, продакшн-ассетами та отримувати доступ до світових прем’єр за півроку-рік до прем’єри. Уявляєте, як було складно втриматися від спойлерства.

Через рік, коли мрія реалізувалась, я вирішив повернутися у продуктовий дизайн. Спочатку прийшов будувати консюмерську частину продукту в стартап з нерухомості Open Listings. Пізніше його поглинула компанія Opendoor, де тепер я займаю позицію Senior Product Designer.

Юрій Ленц

Я зацікавився позицією продакт-дизайнера в Open Listings, бо в Києві, до переїзду, мав схожий досвід: продукт Ajax Systems – розумнi девайси для будинку. Разом зі стейкхолдерами я визначав вiзуальну систему бренду та вебсайту, що й сформувало мій інтерес до нерухомості загалом. До переїзду я займався тим, що підвищувало продажу девайсів для будинку, а після переїзду вирішив зайнятися тим, що допоможе продавати будинки самі по собі.

Тонкощі міграції

Роботу в Штатах потрібно шукати прагматично. Над проектом має бути цікаво працювати. Плюс важливо розуміти перспективи компанії: чи продасться вона, чи буде стрімко рости найближчим часом? З досвідом починаєш усвідомлювати це одразу.

Навіть якщо ти приходиш з великих мережевих українських компаній, це все одно не американський досвід. Американці не надто сприймають те, що було поза межами країни. Потрібно доводити свою цінність на місці. Так, попереднiй досвiд враховується, але не конвертується 1 до 1.

Зображення: Photo by Dillon Shook on Unsplash

Якщо без рожевих окулярів дивитися на переїзд дизайнера в Штати – зараз це нелегко. Україна сама стає плацдармом, де каліфорнійські компанії роблять продакшн. На аутсорсі можна отримати хорошу якість, а перевезти людину в Каліфорнію коштує мінімум $10000. Окрім того, треба запропонувати зарплатню, набаго вищу за середню по ринку.

Щодо вiзи, O-1 (EB-1) для дизайнерiв – одна з небагатьох доступних на сьогоднi. І не треба боятися слова «екстраординарність» в її описі. Або L-1, релокейт, теж досить популярна категорiя.

Підвищення чи перехід

У США в сфері IT перегляд матеріальної компенсації та посади співробітників відбувається раз-два на рік. Як правило, в січні. Також в цей період розповсюджена міграція з одного робочого місця на інше. Один рік – це мінімальний проміжок часу, протягом якого людина намагається працювати в одній компанії. Після цього вона або отримує підвищення, або шукає інше місце роботи.

Але так трапляється не завжди. Все залежить від того, чи є у вас акції компанії. Тому що за кожний повний рік ви отримуєте тільки частку від свого пакету акцій. Це мотивує розвивати компанію і підвищувати її вартість. Насправді, рік на одному місці – це мало. Тільки через 3-6 мicяців починаєш розуміти бізнес, стейкхолдерiв, бачити приховані камені.

Осінь-зима – період, коли компанії виходять на «полювання». Великі корпорації на зразок Google, Facebook, Uber особливо восени починають активно писати потенційним кандидатам. Гігантам це потрібно, щоб стати сильнішими і послабити конкурентів за рахунок зміцнення власного штату.

Хочеш більш системного мислення, максимум стабільності, зрозумілості, статусу – йдеш в корпорацію. У корпорації зростання відбувається повільніше, дохід теж зростає повільніше, ніж в стартапі, але цінність фахівця підвищується стрімкіше.

Зазвичай я отримую до десяти повідомлень щотижня. Деякі з них – від стартапів A-раунду, деякі – від продуктів, якими всі користуються кожен день. Але я прекрасно розумію процес найму в США – довгий та енергозатратний. Тому нiколи не починаю спілкування, якщо не готовий до змiн на 99%. Це зберігає десятки годин роботи рекрутерів, якi можуть бути використані на пошук потрібної людини.

Ринок нерухомості в США

Зображення: Max Kukurudziak on Unsplash

У кінці 2018 року стартап Open Listings, де я працював, купила велика компанія Opendoor. Її частиною ми є зараз. Не часто трапляється шанс споглядати злиття невеликих стартапів і корпорацій. Особливо, якщо ви мали ключову роль у створенні продукту, який купує корпорація, що оцінюється в $ 4 мрлд. Цікавий досвід. Процес інтеграції ще не завершився.

Щоб зрозуміти суть діяльності Opendoor, потрібно зрозуміти, що з себе представляє купівля житла в США. Поясню.

Нерухомість у Каліфорнії – болюча тема. Купити будинок – мета будь-якої людини, що приїжджає і живе в США. Але процес купування абсолютно олдскульний. Ти не можеш просто взяти і придбати будинок.

Донедавна більшість людей знаходили номер телефону агента в газетах, на сайтах, вивісках, бордах або через знайомих. Все легально зроблено таким чином, що без агента не обійтися.

Житло розлітається як гарячі пиріжки. Наприклад, з’являється оголошення про продаж будинку за $1 млн. Починається «полювання». Люди приходять, дивляться об’єкт, порівнюють. Рішення потрібно приймати швидко, поки хтось інший не випередив. Залежно від прогнозів ринку будинок може продаватися за ціною вище або нижче ринкової вартості.

У приміщенні може бути безліч непомітних недоліків, які в підсумку виллються в ремонт на десятки тисяч доларів. Без інспекції це невідомо. Потрібен той, хто поділиться інсайтами. Ок, провели інспекцію, зрозуміли, що це той самий будинок. Починаєте за нього боротися.

Покупець робить Offer на будинок, щоб взяти участь у змаганні за купiвлю. За аналiтикою у Каліфорнії середня кількість оферів від покупців – чотири. Процес схожий на закритi торги. У агентів є розуміння, яку суму накинути зверху, як ринок нерухомоcтi себе почуває у цьому району, хто продавець та на якi точки натиснути при складанні Cover Letter. Так-так, ви повинні пояснити продавцю в листi, чому саме ви будете добрим господарем у його будинку.

Що я зрозумiв з першого дня роботи – це розчарування користувачiв, які втрачають дiм своєї мрії та починають все з початку. Проте знаю випадки, коли люди отримували зелене свiтло тiльки через те, що мали спiльнi риси з власником майна.

У мене це в голові не вкладалося: людина продає будинок за $1 млн, а ви пишете їй cover letter про те, який ви класний потенційний власник.

«Дякуємо за гостинність! Ми бачимо, скільки любові ви вклали в цей будинок. Обіцяємо, що будемо підтримувати створене». Себе потрібно подати як гідну людину. Це частина культури купівлі будинків у США.

Є маса інших нюансів: розмір іпотеки, швидкість її виплати, термін закриття угоди (30-50 днів). Все це впливає на те, чи зможете ви отримати бажаний об’єкт. І людський фактор – чи підходите ви як покупець. Все через агента. Тобто до певного моменту весь процес відбувався офлайн. Це штучно створювало безліч бар’єрів і уповільнювало процес на місяці.

А тепер уявіть: у традиційному пiдходi ви повиннi робити все по телефону або вiч-на-вiч з агентом. Open Listings змінив класичні правила: операції здійснюються у додатку без агента.

Знаходиш будинок онлайн, віртуальний агент або бот компанії підключається до запиту. До складних запитів доєднуються реальні люди. Все спілкування – в чатах. Процес купівлі видно від початку до кінця. Окрім того, покупець отримує близько $15-30 тисяч кешбеку.

Зображення: Mike Von on Unsplash

Продукт наступного рівня

Я вважав, що Open Listings – майбутнє ринку нерухомості в США, поки нас не придбала компанія Opendoor. Opendoor, з якою ми злилися – це наступний рівень. Компанія викуповує будинки у власність, сама проводить всі інспекції. А далі відбуваються прозорі торги безпосередньо з компанією, а не з продавцем через агента.

Коли Opendoor викуповує будинок, на двері з’являється smart lock. Це означає, що ви завжди можете прийти на перегляд будинку і відкрити його через мобільний додаток. Ще один плюс полягає в тому, що практично одночасно можна продати свій старий будинок і одразу ж купити новий.

Процес продажу будинку не складніший, ніж виставлення квартири на Airbnb. За допомогою machine learning ми робимо мапінг району, визначаємо віддаленість будинку від великих шосе, забруднених і неспокійних районів, звіряємося з рейтингом шкіл в окрузі, беремо до уваги тенденції зростання вартості нерухомості. У традиційному підході – все це робить агент протягом багатьох днів. Ми ж можемо зробити пропозицію продавцеві протягом декількох годин онлайн.

Робота в компанії

Я продуктовий дизайнер в Opendoor. Це national wide корпорація, яка налічує понад 1000 співробітників по всіх Штатах. Продукт розділений на 2 частини – Buyer Experience і Seller Experience. За Buyer частину відповідає колишня команда Open Listings. Є команда, яка займається shopping experience – всім, що пов’язано з процесом пошуку будинку. Є visit – коли люди ходять по домівках, є offer – коли роблять пропозицію. У кожної команди є квартальні цілі, які сприятливо впливають на бізнес у цілому. Всього кварталів у році 4 – Q1-Q4.

Коли я прийшов в Open Listings, спочатку закривав таски для всіх команд. Це допомогло зрозуміти, як працює продукт на кожному етапі user journey. Ближче до злиття команди розділили і я взяв на себе тільки offers та visits. Тепер я відповідаю за продуктовий дизайн shopping experience частини і за дизайн-систему загалом.

Робота продуктового дизайнера в кожній корпорації відрізняється, але загалом схожа.

Ефективність бізнесу полягає в його маржинальності, тобто в різниці між витратами і прибутком. У нашому випадку це створення процесів і продуктів, які знизять витрати на утримання будинків і дозволять закривати угоди швидше і більш автоматизовано.

Ключ успіху – правильне планування і можливість відслідковувати кожну дію користувача на кожному етапі. Це звучить очевидно, але коли продукт складний і над ним працює більше 100 команд, бачити загальну картину і прогнозувати на роки вперед стає складніше. Я повинен розуміти, що кожне рішення корелюється з цілями, поставленими перед командою, і чи не вплине воно негативно на конверсію в інших місцях.

Найчастіше опис моїх завдань посилається на квартальні цілі. Без високої деталізації частково моя робота полягає в генерації гіпотез, виходячи з провалів в аналітиці на конкретному етапі в воронці.

В Opendoor, так само як раніше в Open Listing, я відповідаю за Styleguide, за набір компонентів на React Native, які ми використовуємо найчастіше і які визначають візуальну систему. Коли ми плануємо внести зміни в дизайн-систему, необхідно думати не тільки про дизайн своїх функцій, а й про те, як зміни можуть вплинути на компоненти інших команд. Ми робимо сесії, де обговорюємо нові компоненти і приймаємо рішення, виходячи з думок.

Зображення: Brandi Ibrao on Unsplash

Вранці у команд відбуваються стендап: ми ділимося цілями на день і попереджаємо про блокуючі моменти. Конкретних термінів у кожної задачі немає. Є інженерний спринт, який триває два тижні. За цей час потрібно закрити свої завдання. Часто вони переносяться на інший спринт, якщо їх трудомісткість була перевищена, або вимоги змінилися. У мене таке часто трапляється, оскільки частково моя робота полягає у визначенні завдання: дизайн формує таски для інженерів. Зрозуміло, якщо це не робота над оптимізацією або бекенд.

Двічі на тиждень на мітингах ми синхронізуємось, показуємо прогрес, транслюємо з екрану, над чим йде робота. Хтось дає фідбек, хтось ставить запитання. Це дуже корисна штука. З одного боку, дизайнери не люблять, коли їх перевіряють, але з іншого, – потрібно бути на одній хвилі з іншими людьми в команді, тому що в ізольованому середовищі продукт не створити. Кожен робить своє, але в підсумку виходить спільна справа. Важливо психологічно синхронізуватися.

У продукті результат залежить від того, наскільки у вашому розпорядженні знаходяться мізки і досвід інших людей. Потрібно брати їх у сукупності і використовувати.

Коли приїжджаєш у Штати – молодшаєш на 5-10 років

Після міграції до Штатiв доводиться відшукувати себе заново. Особистість сильно прив’язана до мови. Навіть якщо ви жили або вчилися за кордоном, все одно англійська в культурному контексті, в сленгу, в інтонаціях, в емоційній складовій не відповідатиме віку. У багатьох темах ви будете висловлюватися простіше, ніж могли б дозволити собі на рідній мові. Так, ви зможете висловити суть, але давайте чесно – це не одне й те саме. Отже, нездатність підтримати певні теми еквівалентна незнанню.

Кожен іммігрант проходить різні етапи поглиблення в соціальний контекст. Спочатку – завдання зрозуміти базові манери нового суспільства: як люди вітаються, які теми піднімають, а які ні, як висловлюють схвалення, а як претензії. Далі відбувається занурення – що таке дружба в новій культурі, конкуренція, цінності в людях інших націй.

Деякі питання здаються тривіальними. Зазвичай ми розбираємося з ними передусім на шляху власного становлення особистості. А деякі настільки глобальні, що шукати відповіді доводиться практично все життя, навіть живучи в своїй країні.

Гнучкість характеру, розуму й бажання впливають на адаптацію. Люди з негативно-сильним его, які багато досягли на батьківщині, схильні до стресу в новому середовищі. Ті, хто легше сприймають себе і власний життєвий багаж, адаптуються простіше.

Життя в Лос-Анджелесі

Життя в Америці складається з конкретних точок, до яких потрібно рухатися. Шлях доволі структурований, системний. Не потрібно думати про державу, про те, що тебе можуть підставити фінансово. Є гарантії та обов’язки. Це дисциплінує і дає можливість прогнозувати на 5-10 років вперед.

Але не варто очікувати, що після переїзду в США рівень життя одразу зросте. В Україні в якомусь сенсі комфортніше, тому що зобов’язань набагато менше. Витрати нижчі. В айті, навіть в Україні, люди отримують непогані гроші, при тому що ціни набагато нижчі, ніж тут. У США необхідна певна сума в мiсяць, щоб вільно себе почувати.

Але з іншого боку, гроші тут заробляти простіше. Ментально американці з ними легше розстаються. Іноді дивує, як неупереджено почуваються місцеві. У 30 дехто тільки замислюється про дорослішання, починає думати про кар’єру.

Зрозуміло, від штату до штату ситуація відрізняється. У Каліфорнії люблять грати в життя, в бізнес. Немає відчуття того, що все ставиться на кін. У крові американців – пробувати. У них наче є ген підприємництва, тому що оточення підтримує таку модель мислення. Можна бути ким хочеш, помилятися як хочеш.

У такого мислення є і негативні наслідки у вигляді заблукалих душ. Але не можна ігнорувати число успішних підприємців. Навіть маючи в пасиві кілька мільйонів, все одно люди беруть кредит на дрібний бізнес. На жаль, в умовах економічної історії в Україні, бізнес швидше подвиг, ніж рандеву.

Я намагаюся досліджувати американський образ мислення, але працювати на себе – не самоціль. Мене не приваблює ідея дрібного бізнесу тільки для того, щоб називати себе бізнесменом. Поки є можливість бути частиною чогось більшого, акумулюючи натхнення і навик розуміти ринок. Є кілька клієнтів, з якими я працюю віддалено, крім своєї повної зайнятості, але мене приваблює ідея створення контенту, освіти інших людей. Напевно тому я створив Youtube канал рік тому, де зараз 30 000 підписників.

(Фоловити Юрія Ленца також можна тут: Instagram, Facebook, Dribbble, Linkedin – прим. ред.)

Українці зараз знаходяться на важливому етапі становлення нації, а кожен українець окремо – в процесі самоідентифікації. Якщо хтось вважає, що він поступається французу, американцеві або німцеві – це не власні думки, їх вкладено. Особливо далеко від своєї країни розумієш, як мало світ знає про нас. Сьогодні, проїжджаючи білборди в Голлівуді, я бачу рекламу серіалу Chernobyl від HBO. А взагалі місцеві люди часто дізнаються про Україну в контексті війни. Сподіваюся, скоро ми перестанемо асоціюватися з трагедіями.


Раніше Telegraf.Design публікував інтерв’ю з Павлом Грозяном, Senior User Experience Designer, Director у Reddit.

avatar
Юрій Ленц
Продуктовий дизайнер
Колонка

У нас є ще дещо для вас

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: