Настя Жеребецька та Володимир Смірнов, співзасновники дизайн-бюро Spiilka, розповіли та показали на кейсах, як чесність допомагає робити дизайн цілісним і виразним та створювати бренд, який знаходить свого користувача.
Користувачам/ споживачам/ покупцям бренд потрібен, щоб обрати свій продукт серед сотні невідомих, а бізнесу — щоб виділитися на фоні конкурентів та залучити увагу потрібної аудиторії.
Міцний бренд будується на двох китах: Цілісність (Consistency) та Виразність (Distinctiveness). Цілісність у бренд-айдентиці відбувається, коли те, що бренд про себе говорить, чим він є насправді та як він виглядає — це одна історія. Цілісність допомагає брендові бути системним та говорити одне правильне повідомлення правильним користувачам. Виразність — це сукупність усіх елементів, які допомагають бренду відрізнятись.
Щоб бути цілісним та виразним, бренду найпростіше бути чесним.
Читайте також: Нас продають наші проєкти: Настя Жеребецька про команду, ціни та бізнес-ролі у Spiilka
Проєкт айдентики для «Україна без Сміття»
У Spiilkа цей проєкт називають «проєктом Шредінгера» — він існує, але й не існує. Проєкт, який був створений pro bono, але він не пішов у виробництво.
«Коли ми створювали концепцію, працювали над візуальною айдентикою бренду, ми хотіли дотримуватися нашого принципу «одна ідея — одне повідомлення» (хоча ми дуже любимо, коли є суб-змісти, пасхалки тощо). Ідея глибока, а її візуальне вираження просте та доступне».
Make it simple but significant
-Don Draper #DrinkOrder #Mantra #FridayFeeling #MuellerFriday pic.twitter.com/0C577GVZQf
— Mad Men Quotes (@MadMenQts) January 25, 2019
Але sustainability, свідоме споживання та образ життя — багатогранний, і в бюро відступили від принципу «однієї ідеї» та виділили кілька елементів для комунікації:
- Перехід на зелену, екосвідому сторону життя.
Основний колір айдентики — зелений. До того ж згідно з усіма дослідженнями і цільової, і нецільової аудиторії (люди не сортують, і не готові це робити), стало зрозуміло, що люди ставляться до сміття як до чогось дуже брудного, вони не готові його мити та сортувати. «Саме тому ми хотіли передати стерильність та чистоту через візуальну комунікацію та через айдентику».
- Upcycling — беремо щось старе і даємо йому нове життя.
«Тут ми трохи по-дизайнерськи пожартували. Можливо, було смішно лише нам, але ми думаємо, що це був крутий хід. Ми хотіли знайти щось справді старе і неприкольне (що ще не стало вінтажним і ще не використовується в дизайні), виглядає як ugly та дати йому нове життя. І ми знайшли — шрифт Courier, який був на піку в 1990-х (обирали з кількох варіантів шрифтів — Times New Roman, Courier та Comic Sans), та вирішили його заапсайклити».
- Мінімізація. Ідею, як відтворити цей екопринцип в айдентиці, підкинув дизайнер Spiilkа Богдан. Він надихнувся художником Сільвейном Бойером.
Альтернативні логотипи Sylvain Boyer «За аналогією з його роботами, ми забрали чорнила з великих заголовків і залишили лише контур літер. Таким чином ми хотіли показати, що overconsumption (надмірне споживання) насправді є всюди, навіть у нашій діджитальній роботі». - Recycling. Айдентика говорить про мінімізацію споживання, тому вирішили, що мерч, який використовував би бренд, теж не має створювати нових речей. «Ми запропонували взяти старі улюблені речі, і зробити на них просто нашивки, патчі, значки зі зображенням айдентики бренду. тобто дати нове життя старим речам. Ми не пішли на компроміси, і це робить нашу айдентику чесною».
Сайт для юридичної компанії
Принцип чесності однаково ефективно працює і в діджитальній айдентиці, й у діджитальних інструментах.
Як виглядає типовий сайт для юристів: на головній сторінці користувача зустрічає логотип і назва компанії, далі, якщо не пощастило, загадкова летюча анімація, а якщо пощастило — то хмарочоси й інша холодна архітектура. Чому це погано? Бо це жодним чином не стосується конкретної юридичної компанії, на чий сайт зайшов користувач. Розміщувати хмарочоси Нью-Йорку, коли ти знаходишся в Києві чи Житомирі — смішно.
«У компанії «Василь Кісіль і Партнери» підхід no bullshit простежується в усій діяльності, тому до сайту ми підійшли так само. Не розміщували жодних хмарочосів, навіть фото з їхнього офісу. Ми просто залили сторінку їхнім фірмовим кольором, написали хто вони такі. Зробили акцент на команді, на їхній діяльності, успішних кейсах, статтях».
Аби наплив тексту не виглядав нудно, на сайті зробити верстку «глянцевого журналу». Ніби всі юридичні кейси компанії написані в GQ чи Times, так само підійшли і до фото команди.
«Цим і обмежились. Жодної заморочливої анімації, летючих 3D моделей, надлишкових елементів».
Банківські мобільні додатки: «Зробіть нам як у моно»
«Ми нещодавно брали участь у тендері на розробку банківського мобільного додатку і зрозуміли, що всі намагаються бути схожими на monobank. Є лідер, крутий застосунок, який «точно робе» і всі хочуть бути монобанками. Але ні, для інших банків це не спрацює. Бо в них інакші клієнти, інакша бізнес-модель».
Звісно певні UX/UI патерні також можуть підходити, але… У монобанку, наприклад, все зручно для однієї карти, коли карт декілька, перемикатися між ними вже не так зручно. Тобто якщо ви поважний солідний банк, і ваші клієнти мають по декілька карт, варто подумати над іншим інтерфейсом, а не копіювати «те, що для когось працює», бездумно. І якщо у вас немає кота в бренд-айдентиці, то вигадувати його теж не потрібно. Це будете не ви, і виглядатимете як мем зі Стівом Бушемі.
Ви виглядатимете фальшиво, і все одно не привабите ту аудиторію, яку хочете (молоду і прогресивну). Будьте собою — залучіть старих, занудних, але з грошима, користувачів — і все у вас буде кльово.
«Той, хто чесний, — той цікавий», — каже Стефан Загмайстер, а він поганого не порадить.