Локомотив
Нас продають наші проєкти
Настя Жеребецька про команду, ціни та бізнес-ролі у Spiilka
8 жовтня, 2020
Анна Карнаух
Журналістка в Telegraf.Design

Telegraf.Design завітав у гості до дизайн-бюро Spiilka на розмову зі співзасновницею та дизайн-директоркою Настею Жеребецькою. З двома камерами та оператором. Поговорили про те, як влаштована робота в бюро: хто є в команді, який розподіл бізнес-ролей, та як формуються ціни на проєкти. А ще про правила тайм-менеджменту та лайфхаки Насті як все встигати і не згоріти. Про це дивіться у відеоінтерв’ю:

Нагороди неважливі (вже)

Свій перший Reddot, точніше два одразу, Настя Жеребецька отримала ще коли працювала в Aimbulance — за проєкт TeleType. Це була її перша «серйозна робота» як артдиректорки, та перша творча співпраця зі співзасновником Spiilka Володимиром Смірновим.

Проєкт TeleType

Slider image
Slider image

 

Айдентика «Майбутні» (тут і далі ілюстрації з сайту spiilka.design)

У перший же рік роботи Spiilka отримала свій власний Reddot — за айдентику освітнього простору для підлітків Майбутні.

«Коли отримуєш перший Reddot у власній компанії, це зовсім інші відчуття. Це супердосягнення! Коли отримуєш його вдруге, теж радієш. Адже існує цей жахливий «комплекс другої роботи»: коли ти за першу отримав нагороду, тобі здається, що обов’язково потрібно отримати таку ж і за другу роботу, (бо інакше ти самозванець і та перша нагорода не зараховується). А вже третій Reddot — отримали, ну й добре», — розповідає дизайн-директорка Spiilka.

Тепер нагороди вже не мають значення та мало впливають на самооцінку, каже Настя, вони радше зобов’язують: якщо ти отримував їх щороку раніше, то маєш продовжувати це робити й надалі.

Команда: уже восьмеро

Коли Spiilka тільки починалась, Настя уявляла, що вони з Володимиром будуть працювати лише вдвох та співпрацювати з партнерами-підрядниками, які допомагатимуть з реалізацією проєктів. Але від такого бачення дуже скоро довелось відмовитись:

«Коли ми вирішили з Вовою створити свою агенцію, у мене в голові була конкретна картинка: бруклінське бюро Anton&Irene. Їх двоє, а решта виконавців — дизайнери, ілюстратори, моушн, продакшн тощо — це партнери-підрядники, з якими вони давно працюють. І хоча у нас зараз частково так — на підряді ілюстраторка та продакшен (їх кілька) — ми досить швидко зрозуміли, що не зможемо працювати лише удвох. Коли ви креативний директор і артдиректорка, які останні кілька років керували роботою інших, у вас велика прогалина в роботі руками. Тому у нас майже відразу з’явився Ромка, та майже одразу з’явилася Аніша».

Ані — перша проджект-менеджерка Спіілки, за сумісництвом операційна та бізнес-директорка. Зараз до команди долучилась ще одна проджект-менеджерка Саша.

«Ми були принципово проти менеджерів у компанії: все на собі тягнемо. А потім зрозуміли, що не справляємося, і не тому, що погано щось робимо, а тому що нам це не потрібно», — розповідає Настя Жеребецька.

Окрім Роми, UX/UI дизайнера, що зробив майже усі сайти та застосунки Spiilka, в команді є ще дизайнер Богдан (створив майже всі бренд-айдентики та дизайн-концепт застосунку Дія) та UX/UI дизайнерка Аня. Також до команди щойно приєдналась нова дизайнерка Зореслава.

Залежно від проєкту в Спіілці формуються команди, і формуються вони органічно:

«Ми збираємося й обговорюємо, хто що буде робити. Хто дизайн-директор, хто дизайнер, хто відповідальний, за ким останнє слово. Але врешті процес бере своє і завжди щось змінюється. Ми дуже гнучкі та маневрові. Хоча за кінцевий результат все одно відповідальна одна людина».

За словами Насті, в команді кожен дизайнер має свій улюблений підхід. Особливо це проявляється у створенні айдентики. Наприклад, Вова «зламує реальність» за допомогою UX-частини: завжди відштовхується від того, як з дизайном будуть працювати, як він вирішуватиме своє завдання. Богдану важливо створити щось нове — те, що він ніде ще ніколи не бачив. Насті, навпаки, важливо «як класичному метамодерністу, протягнути ниточку між новим та чимось забутим»:

«Моя подружка якось назвала мене Воландемортом, бо у мене скрізь є горокракси, в які я вкладаю душу. Всі мої проєкти — це шматочок душі».

Armchairity — авторський, реставраційний, апсайклінг проєкт Насті Жеребецької з перетворення старих знакових крісел у нові.

Проєкти Spiilka

Spiilka має три ключові дизайн-експертизи: айдентика (повний цикл, що включає дослідження, бренд-модель, дизайн-підхід, концепт дизайну та запуск), сайти та мобільні додатки.

За рік агенція створює близько 10 проєктів. Із них приблизно 70% — проєкти з розробки айдентики, 20% — додатки, решта 10% — сайти:

«Додатки та сайти — це великі масиви роботи, це завжди супердовго та суперскладно, тому ми не вплутуємося в кілька додатків та сайтів одночасно. В айдентики все ж термін реалізації коротший».

Сайт для юридичної фірми

Команда ніколи не відмовляється від нестандартних для себе проєктів. Наприклад, раніше Spiilka розробила дизайн рюкзака, а тепер планує кооперацію зі створення аудіопрогравача.

Spiilka розробила дизайн застосунку та дизайн порталу державних послуг Дія. Настя називає цей проєкт одним з найзнаковіших для бюро: «Є проєкти, які тебе витягують на якийсь абсолютно інший рівень, і ти стаєш відомим не лише у вузьких колах дизайнерів, а взагалі всім. Дія стала саме таким проєктом».

Більшість проєктів Spiilka робить для українського ринку, хоча часто до них звертаються й іноземні замовники.

«У нас немає цього снобізму, чи упередженості, що локальне — це щось не таке круте, як закордонне. Ми, звичайно, радіємо іноземним проєктам, тому що це завжди інакший виклик. Але більшість наших проєктів локальні. І ми дуже любимо всі свої проєкти».

Щодо «принципів неспівпраці», то Spiilka завжди відмовить політичним партіям, проєктам жорстоким та тим, що шкодять довкіллю.

«Так, айдентика передбачає мерч, але ми завжди думаємо про те, щоб не створювати зайвого. Наполягаємо на своїй думці, що робити одноразові стаканчики не треба. Навіть мокапи одноразових стаканчиків робити не треба. Намагаємося відповідально до цього підходити», — розповідає Настя Жеребецька.

Також у Спіілці люблять робити соціальні, соціально-культурні проєкти. Але перші ніж братись за них, зважають на свою завантаженість та «графік оплат»: «Ми отримуємо гроші поки біжимо. Поки ми робимо безкоштовний проєкт, цього не відбувається. Але один проєкт раз на пів року, наприклад, ми собі можемо дозволити».

Slider image
Slider image
Slider image
Slider image
Slider image
Slider image

Spiilka безкоштовно розробила айдентику для «Україна без сміття». Настя каже, що цей проєкт одночасно і взяли, і не взяли в роботу: «Такий собі проєкт Шредінгера вийшов. Врешті його не реалізували. Але він все одно лишився у нас, і ми ним дуже пишаємось. Зробили цей проєкт на основі всіх sustainable принципів».

Формула вартості послуг Spiilka

У Spiilka формула ціноутворення дуже проста, розповідає співзасновниця бюро, а вартість послуг однакова для всіх клієнтів:

«Наші рейти для всіх однакові та вже давно не змінювались (ми, до речі думаємо над тим, щоб трошки їх підвищити). Просто множимо ці рейти на час, який витратимо на певну роботу — і виходить бюджет».

Раніше Spiilka працювала за «пакетними тарифами», які включали той чи інший набір послуг. Але потім в бюро зрозуміли, що така система їм не підходить, бо все одно щоразу для нового проєкту розраховується кастомний бюджет. Тепер Спіілка працює без фінансових шаблонів:

«Ми взагалі дикі противники будь-яких шаблонізацій. У нас є знайомство з клієнтом і знайомство з проєктом: маємо попередній бриф та обговорюємо, як відбуватиметься робота. А потім видаємо клієнтові кастомний бриф з кастомним бюджетом і таймінгом».

Гендерно рівні бізнес-обов’язки

В обох співзасновників рівна відповідальність за розвиток бізнесу. Хто знайомиться з клієнтом, той його потім і веде. Окрім Насті та Володимира у цих процесах активно бере участь проджект-менеджерка Ані, яка одночасно є й бізнес-директоркою, й ньюбізнес- й операційною директоркою. «Нас же мало, тому ми всі один одному директори», — жартує Настя.

Тендери як джерело нових проєктів у Spiilka використовують, але не «рвуться» брати в них участь.

«Тендери мають два значення: з одного боку — це просто конкурс «хто більше сподобається клієнту», а з іншого — обов’язкова процедура на законодавчому рівні, без якої ти не отримаєш проєкт. У другому випадку ми завжди беремо участь».

«Тендери — це великі операційні затрати. Тому лише якщо ми знаємо, що клієнт дуже хоче, щоб ми в ньому брали участь, ми туди заходимо. Ми цінуємо свої зусилля. Бо завжди ставимося до будь-якого проєкту, як до кейсового, не робимо «драфтових» концептів. У нас немає сейлз-менеджерів чи відділу продажів, нас продають наші проєкти», – розповідає дизайн-директорка Спіілки.

Motivetica — власний мотиваційний додаток Spiilka, створений  підбадьорювати й надихати дизайнерів. Всі повідомлення — цитати відомих дизайнерів — пишуться Гельветикою.

Настя Жеребецька каже, що Spiilka завжди готова до того, що клієнт не з’явиться сам, тому дизайн-директори багато працюють над тим, щоб розповідати про свою роботу:

«Ми з Вовою — люди, у яких завжди є план B, план C. Ми дизайн-директори, які завжди готові до будь-яких криз. Бо у нас завжди є що показати: комерційні чи особисті пет-проєкти, ми постійно десь читаємо лекції, постійно даємо про себе знати. Щоб люди пам’ятали, що ми є, що у нас є експертиза, і що ми взагалі класні хлопці та дівчата завжди готові допомогти».

avatar
Анна Карнаух
Журналістка в Telegraf.Design
Колонка

У нас є ще дещо для вас