«Що саме приводить клієнтів напевно ніколи не знаєш. Вони дивляться все. Частіше комерційні замовлення приходять, ґрунтуючись на загальному враженні про мене. Але іноді замовники можуть надіслати референс із мого ж портфоліо — коли потрібно підлаштуватися під стилістичні особливості певного проєкту».

Ілюстраторка Ірина Вале розповідає, як правильно використовувати портфоліо та особистий блог, щоб отримувати замовлення, які хочеться робити, від клієнтів, з якими приємно співпрацювати.
Ілюстраторка Ірина Вале

Читайте також: Як розвивати графічну сміливість, і як це допомагає знаходити клієнтів

Пункт перший. Портфоліо

Портфоліо має бути. Щоб одне посилання — і відразу зрозуміло, чим ви займаєтеся. Немає часу гортати ваш інстаграм, фейсбук і переглядати всі картинки з 2017 року, тому краще розмістити портфоліо на окремій платформі. Оптимально — Behance, там можна розкладати матеріал за проєктами, а не однієї картинкою. Свій сайт — теж добре, але деякі українські видавці мені казали, що на Behance простіше додати все портфоліо обраних ілюстраторів у папку майбутньої роботи, ніж копіювати посилання сайтів і зберігати окремо.

Портфоліо — це живий організм, який змінюється разом з нами. Звісно, це фундаментальна праця, але не варто ставитися до неї, ніби робиш раз і на все життя. В ідеалі раз на пів року/рік потрібно портфоліо переглядати, додавати свіжі проєкти, видаляти вже застарілі.

Вперше я оформила портфоліо, коли вступала в Projector на курс «Візуальне мислення». Була вимога — мінімум п’ять проєктів (від трьох картинок у кожному). Згодом я додала кейси, які малювала там — ілюстрації до журналу «Куншт», стенд для «Всі. Свої». І хоча це хороші бренди для згадки в портфоліо, за стилістикою вони для мене застаріли, тому я видалила їх.

У один момент у моєму портфоліо було багато хороших особистих проєктів, які я сама видала — настільна гра, алфавіт, листівки з тиграми. А мене запитали «ви що, тільки для себе малюєте?». І я зрозуміла, що хоч за стилістикою мої проєкти мені найбільше подобаються, людям потрібні ще й імена замовників. Тому я додала більше комерційних проєктів — пакування яєць, журнальні ілюстрації, стікери в телеграм для дизайн-бюро. Намагаюся постійно стежити за портфоліо, і оперативно його оновлювати.

Минулого року в черговому нападі екзистенціальної кризи я видалила 11 проєктів — нові роботи були вже сильнішими. До речі, лайфхак для Behance — не видаляйте проєкт назовсім, а відкликайте публікацію, так збережуться лайки та перегляди в загальній статистиці.

Портфоліо — це актуальний набір навичок. А розвиток від початкових до сьогоднішніх малюнків краще показувати, наприклад, через стрічку інстаграму.

Портфоліо має показувати ваші сильні сторони. На ваші жарти в сторіз всі реагують сердечками,  але чи видно у портфоліо, що ви можете малювати з почуттям гумору і точно впораєтеся з іронічним інтелектуальним проєктом?

Ваше портфоліо керує вашою кар’єрою. Що буде в портфоліо — те й будуть замовляти. Іноді туди потрапляють роботи «що було, те й розмістив», але подивіться уважно з боку, що ваші роботи говорять про вас? Ви хочете транслювати саме це?

Буває що потрібно щось створювати з метою «я зможу поповнити цим портфоліо». Інше питання — коли пропонують безоплатну роботу, заманюючи «поповнити портфоліо». Але я б радила: якщо так вже потрібно, зробіть уявний проєкт для себе. А робота для інших завжди має оплачуватися, не варто демпінгувати ринок.

Роботи Ірини Вале

Покажіть, як ви мислите! Навіть якщо ви хочете додати одну картинку (наприклад, суперкрутий постер), у портфоліо має бути мінімум три стадії — скетчі, сам файл і використання постеру (на мокапі чи середовищі). Сторітелінг ніхто і тут не скасовував.

Сходіть на портфоліо-рев’ю. За можливості я ходжу, бо думаю, що корисно знати різні думки. Так, під час Книжкового Арсеналу я була на перегляді від Pictoric і видавництва «Видавництво». В рамках конкурсу Ukrainian Young Book Design Awards ходила до видавництва «Основи» і до Сергія Майдукова. Виграла портфоліо-рев’ю від Варвари Перехрест. Потрібно ходити на перегляди до тих людей, чия думка вам важлива, ким ви захоплюєтеся в професійному плані. У мене вийшло саме так.

Читайте також: «Я люблю малювати дивних персонажів» 5 проєктів ілюстраторки Тані Якунової

Пункт другий. Блог художника

Людям цікаві люди, чиста експертність вже набридла.

Якби я не вела соціальні мережі, у мене б ніколи не було замовлень в ілюстрації.

Художники часто опираються: «наша справа малювати, а не продавати». Але якщо я сама обрала кар’єру фрілансера, я й сама відповідаю за свою долю. Погляньмо правді в очі, якщо не я буду продавати, то хто? В ідеальному світі на кожного художника припадає по артменеджеру. Але в реальності часто потрібно бути самому собі і артменеджером, і куратором, і фотографом, і SMMником.

Тому я вирішила не опиратися, а прийняти це як факт, і вивчити, що можна зробити. Нижче список того, що мені допомагає, і що я раджу робити всім творчим для просування в соцмережах:

Щоб запрацювало сарафанне радіо, потрібно щоб ім’я людини міцно асоціювалося з її діяльністю. Як запис в телефоні «Ваня Сантехнік», так я прагну бути «Іра Вале Скетчинг», «Іра Вале Колажі».

Щоб асоціація закріпилася, потрібно не лише показувати картинки, а й розповідати про свою діяльність. Наприклад, я хочу асоціюватися зі словом «скетчинг». Уявіть, що у людини в голові пошукова система, і коли хтось скаже мимохідь, що шукає ілюстратора, який малює скетчі, — у перших рядках пошуку маю з’явитись я.

Тому я багато пишу: «сьогодні робила скетчі в кафе», «запросили працювати скетчером на вечірку», «записала онлайн-урок зі скетчингу». Той, хто стежить за мною, навіть якщо не особливо розбирається в темі, зможе швидко зреагувати, тому що встановився зв’язок.

Текст робить людину ближчою до вас. У моєму інстаграмі можна чітко за датою простежити, коли я почала писати тексти. До цього тільки ставила кладовища хештегів, які промовляли: «Що тут пояснювати? Світ, побач мій талант!». Тексти, відео, розмовні сторіз дають можливість зрозуміти людину більше і прив’язатися. А робота завжди більше цінується, коли ти бачиш за нею особистість.

Писати тексти про ілюстрації я почала, коли зрозуміла, що хочу позиціювати себе і як викладачку, а не лише як художницю. Весь «контент» і так був у мене в голові — я розмовляла на ці теми з друзями, але не писала публічно. І в певний момент усвідомила, що якщо я хочу розвиватися у викладанні, потрібен матеріал, за яким людина може ознайомитися з моїми принципами у творчості.

• Чіткого контент-плану я не маю. Я по життю активна, у мене багато що відбувається, тому зазвичай є черга з ще неопублікованого. Спеціально я нічого не вигадую, просто показую, що вже є.

Думаю, блог має бути органічним продовженням особистості. Хочеться писати тексти — пишіть. Втомилися, не хочете писати тексти — не видавлюйте історії з пальця. Зацікавився новим хобі — можете це показати. Не варто себе заганяти в жорсткі рамки формат/неформат. Людям цікаві люди, чиста експертність вже набридла.

Органічний приріст в інстаграмі та фейсбуці вже не працює. Хочеш того чи ні, найефективніше — налаштовувати таргетовану рекламу. Але перед цим …

Потрібно розуміти свою мету. Якщо ваша мета — продаж готових картин, то варто показувати роботи в інтер’єрі. Якщо отримати замовлення — варто безпосередньо розповідати про свої послуги. Якщо продаж інформаційних послуг — консультацій, курсів, воркшопів — варто показувати себе як фахівця, публікувати «розумне».

Все це звісно звучить очевидно, але по собі знаю, як складно міняти мислення. А так, тут постик почитав, там навчальне відео подивився, дивись і з часом сам почнеш робити. Оточіть себе людьми, які з радістю діляться і з задоволенням продають свої послуги, і ця енергія сама наповнить вас!

Бонус. Три правила, як бути самому собі артменеджером

1. Прийняти це як даність — краще за тебе ніхто тебе не знає. Ти сам найбільше зацікавлений у своєму успіхові. Просувати себе — не тягар, а частина життя.
2. Можливості теж потрібно вміти фільтрувати. На початку може і варто братися за будь-який «двіж», але з часом треба розуміти що є ефективним, а що ні.
3. Розуміти свої ресурси та планувати дії з огляду, на те, що маєш.