Ілюстрація — емоційно сильний інструмент, що додає особистості та життя в будь-який продукт. До Тані Якунової звертаються саме за цим ефектом. Ілюстраторка малює «дивних персонажів», робить це ритмічно і дуже заморочується із кольорами. А ще любить проєкти зі створення пакування та обмеження у брифі.
Тетяна показала Telegraf.Design 5 своїх проєктів: найцікавіших, найулюбленіших та «найтитулованіших».
Ілюстрації Тані Якунової яскраві та ритмічні, переважно веселі та життєрадісні, здатні «додати людяності» продукту.
«Я найбільше люблю малювати якихось дивних персонажів. За ними до мене найчастіше і звертаються», – розповідає Таня.
Ілюстрації для літньої серії пакувань Coca-Cola
На час реалізації цього проєкту, він був найбільшим у професійній історії Тані. Попри те, що це була комерційна співпраця, ілюстраторка називає проєкт дуже «вільним». Завдяки грамотному артдирекшену та якісному брифу:
«Я добре зрозуміла, що від мене вимагають, а замовник чудово сприймав те, що я роблю. В брифі були конкретно прописані персонажі та їх емоції, обмеження у кольорах та розмірах — мала бути вертикальна вузька картинка. Але обмеження я люблю».
Таня каже, що саме обмеження — зокрема формат вузької вертикальної картинки — зробили цей проєкт особливим. Адже деякі рішення не прийшли б у голову, якби їх не було.
«Мені подобаються персонажі, які вийшли, подобаються ці баночки. Маю їх колекцію», — розповідає Тетяна.
Спочатку планувалось, що кампанія з літньою серією баночок пройде у дві хвилі: музичною (з набором персонажів-музикантів) та з літніми активностями. У процесі роботи ці хвилі об’єднали та вирішили «додати музики» в літні активності, аби звести їх в одну лінійку.
Комерційні ілюстрації мають швидко зчитуватись, бо у людей немає часу, аби довго в них заглиблюватися та аналізувати.
Ілюстрація в пакуванні найчастіше потрібна, аби передати споживачеві певну емоцію. Показати, як йому буде добре, коли він споживатиме продукт, каже Таня: «У цьому проєкті все це було, і плюс ще був інтерактив спілкування зі споживачами — Coca Cola хотіла, аби люди збирали ці баночки».
Тетяна любить працювати із пакуванням, бо вважає це дуже неординарною задачею: «Для пакування важлива емоція. А ілюстрація надзвичайно емоційна. Ілюстрація в пакуванні — дуже сильний прийом».
Пакування лінійки холодних чаїв Elate
Це був перший проєкт пакування, для якого Тетяна Якунова робила ілюстрації. Ще до Coca-Cola. Замовником була компанія Elate Tearoom, яка виробляє холодні чаї з незвичними смаками та має маленький магазинчик у Кувейті. У продукту є власна стилістика та дизайн пляшечок, але для літньої серії замовили кастомні пакування. Обмежена версія мала два смаки.
«У цього чаю цікавий склад, дуже тонкий набір смаків. І мені хотілось передати цю максимально літню емоцію, яка виникне у людини, що його спробує . Це класна задача. Мені подобалось її вирішувати».
За словами Тетяни, в ілюстрації для пакування чи реклами завжди має бути менше автора, а більше розуміння клієнта:
«Має бути інакший майндсет, якщо порівнювати з книжковою чи editorial ілюстрацією. Тут важливо менше проявити себе, але розв’язати задачі, які стоять за пакуванням. Крім того, дуже круто бачити, як ілюстрація отримує об’ємну форму. Здається, ніби ти створюєш щось фізичне».
Be Green. Ілюстрації для подарункового календаря
Календар у Тетяни замовила італійсько-британська компанія Green Network Energy, що займається генерацією та постачанням електроенергії з відновлюваних джерел. Компанія щорічно робить календар для подарунків споживачам, клієнтам та для внутрішнього користування. Головна ідея — Green is new black.
Замовник надав Тані довгий список фраз, які потрібно було обіграти в ілюстраціях. Врешті вона розробила 13 ілюстрації — 12 на кожен місяць та обкладинку. Ілюстрації показують, які маленькі кроки можна робити, аби досягти позитивних змін для довкілля.
«Я підходила до роботи комплексно, шукала образи. Зробила великий пул скетчів, з яких ми потім разом із замовником обрали тринадцять».
«Для мене в цьому проєкті було важливо сконцентруватись на позитивній емоції. Адже часто про екологічні теми говорять, відштовхуючись від негативних наслідків, які можуть винкнути, чи вже виникають, через невдумливе ставлення до планети. е календар, подарунок, тому мені хотілось показати, що робити маленькі корисні кроки — це приємно, весело і нескладно. І що вони врешті призводять до гарних великих результатів. Хотілось сконцентруватись більше на позитивній емоції. І це був певний виклик».
Це один із проєктів, в якому максимальне значення має ідея, каже Тетяна. Хоча часто в її роботах «ідейності» (в тому значенні, в якому зазвичай сприймається це слово) не так багато. Часто акцент робиться на візуальній мові.
Наступний проєкт саме з таких «візуальних»
Обкладинка для добірки джазових композицій для South Music
Цей постер потрапив у список 3×3 Mag Illustration Annual, отримав Merit Award 2020, став переможцем Applied Arts 2020, потрапив у обраний список American Illustration (39, Chosen), а також у лонгліст World Illustration Awards 2020.
Створюючи постер, ілюстраторка відштовхувалась від форми — «від того, як рухається лінія». Адже на відміну від «ідейних» проєктів з метафорами, тут одразу було зрозуміло — має зображатись джазовий колектив: «Коли я малювала цей постер, то слухала джаз, намагалась уловити якісь ритмічні елементи».
«З цього проєкту лишилось багато скетчів, і я маю намір продовжувати цю серію. Тут також багато дивних персонажів», — розповідає Тетяна.
Тетяна дуже відповідально підходить до композиції. Власне етап створення скетчів — найскладніша та найбільш енергозатратна частина кожного її комерційного проєкту. Адже невдала композиція зведе нанівець будь-яку геніальну ідею.
«Для мене дуже важлива композиція, ритмічність ілюстрації. Буквально пару днів тому виявила цікаву особливість. Переносила скетч зі скетчбуку на великий формат. Не знала як це краще зробити, тому просто почала відміряти частини скетчу. Виявилось, що всі його елементи співвідносяться за розмірами. Довжина одного елементу і ширина іншого однакові або пропорційні. Все ритмічно. Хоча я все робила абсолютно інтуїтивно. Очевидно я вже просто так мислю».
Трохи інакша історія у Тетяни з кольорами. Ілюстраторка обирає їх дуже прискіпливо. Каже, що завжди має мільйон варіантів:
«Кольорові нариси я роблю в ілюстраторі. Там легко перефарбовувати елементи. І якщо розмір полотна ілюстратора у файлі — це 6х6 метрів, то зазвичай він у мене весь забитий варіантами кольорів».
«Коли я була школяркою, навчалась у художній школі. В мене весь час були проблеми з кольорами — щоразу вони виходили якісь брудні. Коли я вже почала вчитись дизайну, дізналась, що виявляється є закони комбінування кольорів. Чому мені ніхто про це не розповідав раніше?! Через те, що це була моя слабка сторона, я її дуже прокачувала. Мабуть, тому я так багато уваги приділяю кольору».
Ілюстрації до книги «Ходячий замок»
Ілюстрації до книги «Ходячий замок» (Howl’s Moving Castle) Даяни Вайн Джонс в рамках Book Illustration Competition 2019. Робота потрапила в шортліст конкурсу.
Щорічно британський видавничий дім Folio Society спільно із House of Illustration (галереєю, що спеціалізується виключно на ілюстрації), проводять конкурс серед ілюстраторів. На конкурс подають обкладинку та декілька внутрішніх ілюстрацій книги. Переможець ілюструє книгу видавництва та отримує грошову винагороду. Робота Тані потрапила у шортліст конкурсу, де було 3 фіналісти та переможець. Її запросили на офіційну церемонію до Англії, де була можливість поспілкуватись із артдиректоркою Folio Society та отримати відгук.
«До роботи над ілюстрацією я дивилась лише анімаційний фільм Хаяо Міядзакі. Але книга мені сподобалась ще більше. Вона видалась мені магічною, фантастичною, похмурою, тому й ілюстрації такі. Це дуже відрізняється від того, що я робила раніше. Найкрутіше, що потім я створила декілька обкладинок для інших творів Даяни Вінн Джонс для Видавництва Старого Лева. Вони власне до мене й звернулись після цього конкурсу».
За словами Тетяни, комерційні пропозиції ілюстратор отримує найчастіше на те, що вже є в нього в портфоліо. Пропонують попрацювати зі схожими настроями та темами. Наприклад, після того, як в її портфоліо з’явився проєкт з екотематикою, їй стали робити більше схожих пропозицій. Так само їй часто пропонують створювати музикантів.
«Я розумію, що якщо хочу зробити щось на комерційній основі, то спочатку маю зробити це (або хоча б якусь частину) в особистому проєкті. Це важливо. Навіть якщо немає часу чи мотивації, чи просто хочеться полежати на дивані».