Обов’язки продакт-менеджера, необхідні йому знання та навички дуже залежать від продукту та команди, в яких він працює. Але є сприятливі обставини, за яких вхід у професію може бути простішим (або ні). Telegraf.Design поспілкувався із чотирма продакт-менеджерами, які прийшли з дизайну. Вони розповіли, наскільки бекграунд дизайнера допоміг їм в освоєнні нової професії, що потрібно було вивчити та що змінилося в обов’язках. Ділимось їхніми історіями.

Читайте також: «Прийняття рішень затягує». Як стати продакт-менеджером і чи допоможе в цьому дизайнерський бекграунд

Тамара Кучугурна, продакт-менеджерка у Вчасно, сервісі електронного документообігу

Я маю класичну художню освіту. Навчалась у КПІ, де ми вчились малювати оголених чоловіків і жінок. Розпочинала кар’єру як графічна дизайнерка – це був найзручніший спосіб застосувати свої академічні знання і розвиватись у новому напрямку. Далі працювала вебдизайнеркою, UI/UX-дизайнеркою, а потім мені просто запропонували стати продакт-менеджером, і я погодилась.

Спочатку мене вразив обсяг відповідальності. Попервах на роботі засиджувалась дуже допізна. Ми прагнули запустити проєкт якомога швидше, і в підсумку це вдалось – ми стали одними із перших на ринку. Це дало продукту значні переваги.

«Перехід дизайнера в продакт-менеджмент – це природний розвиток у кар’єрі, якщо він хоче впливати на те, як продукт розвивається».

Що необхідно було вивчити нове?

По-перше, потрібно взяти за звичку спілкуватися з клієнтами. Постійно і багато. Це, до речі, потрібно не тільки продакт-менеджерам.

По-друге, необхідно розуміти, хоча б у загальному, як технічно працює продукт (це приходить із часом, і добрі люди-розробники завжди підкажуть).

По-третє, потрібно вивчити ринок: його обсяг, новий він чи старий, хто аудиторія, хто конкуренти, які потреби користувачів закриті, а які ні, і чому. Також важливо базово знати, як працює маркетинг та продажі на цьому ринку.

Питання здаються складними. Але відповіді на них поступово приходять – чим більше часу ти проводиш у цій сфері. І це ок, коли є якась невизначеність. Всьому свій час.

Кажуть, що продакт – це той, кому більше всіх треба. І це правда. Ти не можеш відгородитися від якогось завдання і сказати «це не моя робота». Ти несеш відповідальність за все. Варто навчитися допомагати команді там, де це потрібно. Наприклад, у побудові процесів, які дозволять вам всім працювати ефективніше. Тут у мене кинуть камінь проджект-менеджери зі словами «це моя робота», але у нас в компанії проджектів немає і ці обов’язки лягають на продакт-менеджера.

Не можу сказати, що я повністю відмовилась від роботи дизайнера. Але тепер більше 50% часу проводжу в комунікаціях: з командою, з користувачами, зі стейкхолдерами. Вранці у мене зустрічі, стендап, спілкування з командою. «Робота» в класичному розумінні слова починається після обіду – годині о 4-ій. Але це скоріше через мої біологічні ритми – я найбільш ефективна в другій половині дня.

50% часу проводжу в комунікаціях: з командою, з користувачами, зі стейкхолдерами.

Те, що мені подобалось найбільше – прототипи – я продовжую робити, адже у нас команда невелика. Взагалі уміння робити прототипи дуже допомагає в роботі продакт-менеджера. Окрім цієї навички бекграунд дизайнера виховав у мені вміння працювати із замовником, чути його. Кожен дизайнер знає, що всі замовники дуже різні і з різними потребами. А хороший дизайнер знає, що навіть негативний зворотний зв’язок – це добре, тому що ти дізнаєшся болі клієнта і можеш зробити продукт кращим.

Так, кажуть, що бути продактом – це їздити на велосипеді, що горить. Але я думаю, що велосипед у кожного час від часу підгорає, і нічого страшного в цьому немає. Бути продакт-менеджером, насправді, не так страшно, як це може здатися. Звісно, це робота стресова. Але той кайф, коли ти щось запускаєш і воно працює, і працює добре (так, що користувачі хвалять і кажуть, що у них усе давно вийшло і без вашої «сторонньої» допомоги), перекриває стрес. Це неймовірне відчуття.

Сергій Матчук, продакт-менеджер мобільного додатка Альфа-Банку

Я продакт-менеджер уже майже три роки, повноцінно і full time. Працюю над мобільним додатком Альфа-Банку в команді, що відповідає за core-функціонал (є ще команди транзакцій, банківських продуктів тощо). Коли прийшов, був ще старий додаток – ми почали його переосмислювати, наповнювати функціоналом, інтегрувати в українську систему (додаток було успадковано ще з російського Альфа-Банку). За цей час ми виросли у 4 рази.

Я починав як стратег, потім декілька років був UX-дизайнером. Мені більше подобалось бути ближчим до продукту і до бізнесу, і я подумав, що продакт-менеджмент – це хороший для мене варіант. І того більше, що мав розуміння і бізнесу, і дизайну, і основ розробки.

Хард-скіли підвищують рівень довіри команди до тебе. Вони бачать, що ти сам розумієш, як будується продукт.

Перед тим як офіційно зайняти посаду продакт-менеджера, думаю, потрібно починати виконувати якісь функції (хоча б одну), що цій посаді належать. Можна проводити дослідження, брати участь у пріоритизації, тісніше взаємодіяти із командою розробки (на всіх циклах, а не лише на етапі редакції твоїх макетів), ходити на стендапи різних команд. Це все дуже корисно і допомагає розуміти, як команда проєктує і розробляє ту чи іншу фічу, як вона реалізується.

Немає якихось універсальних порад, бо все залежить від того, якого типу ти продакт-менеджер, і в якій компанії ти працюєш. Я працюю над банківським продуктом, і у нас апріорі велика бізнесова складова. Тут дуже допомагає розуміння того, як мислять та спілкуються бізнес-стейкхолдери, які не є IT-спеціалістами.

«Легше перейти у продакт-менеджмент, коли ти був розробником, аналітиком чи дизайнером, ніж менеджером без жодних доменних знань»

Дизайнерський бекграунд для мене корисний тим, що я маю хард-скіли. Наприклад, на зустрічі й обговорення часто прихожу вже з якимись фічами, ваєрфреймами, прототипами. Команда їх бачить і добре розуміє мої ідеї – адже краще один раз візуалізувати, ніж 10 разів пояснювати на словах.

Наявність хард-скілів корисна не лише тим, що ти можеш робити щось сам. Це підвищує твою credibility (рівень довіри – ред.) у команді – адже вони бачать, що ти сам розумієш, як будується продукт. Легше перейти у продакт-менеджмент, коли ти був розробником, аналітиком чи дизайнером, ніж менеджером без жодних доменних знань.

З того, що я не очікував – це те, що написання деталізованих вимог до команди (як поводяться інпути, які правила валідації, функціональні вимоги і т.д.) будуть настільки важливою частиною моєї роботи. Для мене це було незвично, і на першому етапі я думав: «Навіщо мені це робити, це ж і так зрозуміло». Але потім виявляється, що не зрозуміло, бо це ж я сам собі придумав. Тому потрібно підбирати правильний формат опису задач.

Інколи сумую за тим, що не можу просто прийти в офіс і попрацювати за комп’ютером, відкрити фігму, скетч і ввімкнути музику в навушниках. Через велику кількість зустрічей буває починаю працювати над чимось усвідомлено вже після 17-18-ої години. Але, думаю, тут проблема в тому, аби правильно вибудувати режим роботи. Просто у ролі дизайнера це було легше робити.

Роман Астаф’єв, продакт-менеджер у Freetour, платформі для бронювання бюджетних та безкоштовних турів

Не можна сказати, що я пішов із дизайну в продакт-менеджмент. Це відбувалось поступово, і відбувається по сьогоднішній день. Коректніше, напевно, це назвати не переходом, а трансформацією. Я досі частково займаюся продакт-дизайном, плюс керую відділом дизайну і відеопродакшену.

Ба більше, якщо ти продакт-дизайнер, це не означає, що ти тільки малюєш. Ти проводиш інтерв’ю, дослідження, розбираєшся в юніт-економіці, аналітиці, працюєш над бізнес-моделлю, завданнями, документацією і багато ще чого. Тому в моєму випадку змінилася назва позиції та трохи розширилася зона відповідальності. Я думав, що продовжу далі розвиватися як дизайн-менеджер. Але розвиток обернувся по-іншому.

Зараз у моєму житті стало ще більше нарад, листів і відповідальності. Працюю над поліпшенням показників, метрик компанії, поліпшенням сервісу. Аналізую ринок, спілкуюся з користувачами, збираю фідбек від саппорта, маркетингу, СЕО. Аналізуючи це, з’являється розуміння, що потрібно зробити саме зараз, які гіпотези можна перевірити, аби поліпшити показники, принести більше цінності швидко і з меншими витратами. Поки це не зробили конкуренти.

«У тебе є команда – покладись на неї»

З мого досвіду дизайнера найбільше стало у нагоді розуміння користувача. І самокритика. Адже з усіх відділів приходять ідеї щодо поліпшення продуктів і ти їх розбираєш на частинки: навіщо це, в чому користь, де гроші або на які метрики це може вплинути.

Разом із тим мені поки не вистачає глибших знань у бізнесі та економіці. Вони дозволили б краще оцінювати вплив фічі чи нововведення, дали б можливість знайти нові області розвитку, ніші для продукту, правильно їх порахувати в грошовому еквіваленті. Хоча це не завжди прямі гроші – brand awareness може зараз не приносити грошей, але несе довгострокові перспективи. Задоволений клієнт заплатить більше.

Коли обираєш скіли, які потрібно отримати, щоб «перейти» в продакт-менеджмент, спочатку маєш зрозуміти, навіщо ти взагалі хочеш бути продактом, який ринок та які продукти тебе цікавлять. Інколи просто потрібно оточувати себе людьми, які розбираються в чомусь краще за тебе, аби не доводилось вишукувати все самотужки. Вони можуть підказати, де шукати, підкинути ідею, якщо ти спитаєш. У тебе є команда – покладись на неї.

Iteracia

Часто кажуть, що продакт-менеджер має продавати ідею своїй команді. І справді, я чув, що в деяких командах бувають цілі баталії. У моєму випадку не потрібно щось аж продавати: є речі, які потрібно зробити, а є гіпотези, які часто можна пояснити, просто показавши цифри чи поведінкові метрики з аналітики. А якщо команда тобі пропонує краще рішення, то чому б його не обрати?

Ірина Лейбович, продакт-менеджерка у Prom.ua

Я не дуже прагнула стати продакт-менеджеркою. Це сталось навіть трохи випадково, роки 2,5 тому, коли ще не було хайпу на цю професію.

Спочатку я була проджект-менеджеркою у рекламній сфері, а потім перейшла в UX. Знала англійську мову й одну програму (Axure, для створення прототипів), чого виявилось достатньо, аби стати джуніор UX-дизайнеркою в одному американському стартапі. У Prom.ua прийшла як UX-фахівець, але десь через пів року структуру змінили – тоді й перейшла в продакт-менеджмент. Але ще досить довгий час попутно продовжувала створювати прототипи. Рік назад у команді з’явився продакт-дизайнер з експертизою у UI, і з того часу я повноцінно перебралась у продакт-менеджери. Час від часу щось виконую «руками», але вже мінімально.

Аби бути продакт-менеджером, потрібне знання бізнесу, UX, технологій. Знання UX у мене було. Був час, коли я вчилася проводити дослідження, особливо у форматі індивідуального інтерв’ю користувача. Потім розбиралась в аналітиці, ходила на курси, спілкувалась із аналітиками на ринку. Наразі заглиблююсь у бізнес-частину.

Мій фокус – на потребах користувачів, маю більший рівень експертизи в покращенні досвіду користувача, тоді як у нас команді є Head of Product, який більше знається і мислить бізнес-інтересами. Також я менше заглиблена у технічні деталі – у команді є техлід та лід тестувальників. Ми один одного доповнюємо.

Коли користувачі у свій вільний час «йдуть на шопінг» у твій продукт, знаходять щось за вигідною ціною і радіють від цього, а ти своїм недолугим дизайном чи складним чекаутом стаєш перепоною на їх шляху – це повний фейл. Моя робота – цього уникати, робити все краще і простіше. Від цього добре і бізнесу, і користувачам.

Я займаюсь дослідженням різноманітних проблем користувачів, вивчаю рішення, які є на ринку, опрацьовую зворотний зв’язок. Плюс вивчаю аналітику, проводжу разом із дизайнером аналіз досвіду користувача у програмі Full story – коли є повний запис сесії використання продукту, і виявляю проблеми, чому вони виникають і як їх можна вирішити.

Продукт великий, уже давно існує, і загалом у ньому всі процеси вже стабільні. Не так як у стартапі. Мені це подобається – коли продукт усталений, ти можеш розуміти аудиторію. Звичайно, у нас бувають якісь негайні запуски, швидкі зміни – це цікаво, драйвово і так далі – але постійно в такому режимі для мене працювати було б стресово. Хоча є люди, яких такий темп надихає – їм подобається адреналін тільки но запущенного продукту, робота на грані нервового зриву.

Я сумую за тим, що раніше більше працювала «руками». Бо як менеджер ти щось робиш, ходиш на зустрічі, ведеш купу комунікацій, від яких втомлюєшся, а фізичних артефактів створюєш менше. Але бути продакт-менеджером мені подобається тим, що я маю ширший погляд на продукт і більший вплив на його розвиток.