Якщо вас завжди цікавило не те, «як» виконати задачу, а «що» виконувати, можливо, варто спробувати себе у продакт-менеджменті. Розбираємося, що робить ПМ, чого не робить і чому на українському ринку він робить усе трохи по-іншому. А також — як ним стати і де дизайнерський бекграунд буде корисним, а в чому — може зашкодити.
Що робить продакт-менеджер?
Продакт-менеджер у технологічній компанії займається пошуком і пріоритизацією проблем, які треба вирішити, а не самим їх рішенням, як це роблять дизайнери і розробники. Він має зрозуміти, яку проблему користувачів треба вирішити, щоб продукт розвивався. При цьому ПМ — не роздає завдання і не є керівником команди, його місце в ієрархії — те ж, що й у дизайнера чи розробника.
«Щоб проштовхнути свою ідею у продукті, мені треба її продати, — каже head of product у ЛУН Олександр Іванов. — Я стараюся донести, чому думаю, що вона важлива. Велика частина ідей у процесі обговорення з командою трансформується або відпадає — мені наводять аргументи, чому цього робити не треба, а я просто про це не подумав».
Сформувати беклог задач — основний обов’язок класичного продакт-менеджера, інші функції залежать від компанії. Впливають розмір, тип і навіть стадія розвитку бізнесу.
Тим часом у «некласичних» продакт-менеджерів навіть функція пошуку задач розмита. Наприклад, у ЛУН більше 50% завдань — результат звернення користувачів та ідей від усієї команди, каже Олександр Іванов. У результаті обов’язки ПМ-а зміщуються: «На мене лягає функція бізнес-аналізу, аналізу ринків, продуктова аналітика. Можу поєднати двох людей зі схожими ідеями, комунікую з іншими командами, вибудовувую процеси за межами команд. А головний результат роботи продакт-менеджера у такій компанії — сама команда: те, як вони працюють, куди рухаються, який вектор, і щоб усі ловили кайф від того, що відбувається».
Iteracia
Крім того, свою специфіку має український ринок. Тут ми часто уявляємо собі ПМ-а як мініСЕО і людину, що вміє все. Так сталося через те, що більшість українських технологічних компаній невеликі, вважає колишній продакт-менеджер Grammarly та Genesis Ігор Соколов: «Компанії в Україні мають у середньому до 100 людей у команді. Часто це маленька технологічна компанія, де всі виконують багато ролей. Тому у нас настільки популярна сама ідея мініСЕО, але насправді рівень абстракції у цієї людини нижчий. Продакт-менеджеру треба, по суті, змінити користувацьку поведінку так, щоб ми досягли тих метрик, які ставимо собі за ціль. Це дуже відрізняється від роботи класичного СЕО».
Чим продакт-менеджер відрізняється від проджекта?
Проджект-менеджер організовує команду. Він слідкує, щоб домовленості були виконані в строк і в тій якості, яку очікує замовник. Тим часом продакт, як ми вже з’ясували, не керує командою, а шукає і пріоритизує задачі, які допоможуть продукту розвиватись.
Крім того, самої ролі проджект-менеджера у продуктових компаніях немає, замість неї — інжиніринг-менеджер, пояснює Ігор Соколов: «Ці посади схожі, але у продуктових компаній є своя специфіка. Це зазвичай тек-лід та делівері-менеджер в одній особі».
Гаразд, а як стати продакт-менеджером?
В Україні до продакт-менеджменту найчастіше приходять у два способи:
- через іншу посаду у технологічній компанії;
- через власний стартап.
Принаймні, так було донедавна.
За першим сценарієм майбутній ПМ приходить у компанію на посаду маркетолога, розробника, аналітика чи іншу. Розбирається, як працює технологічний бізнес, і поступово бере на себе обов’язки з пошуку і пріоритизації проблем.
У такий спосіб, наприклад, у професію прийшов колишній продуктовий менеджер SoundCloud Коул Мерсер. Після коледжу він працював програмістом і дизайнером, але зрештою зрозумів, що не хоче займатися цим постійно. «Тоді я почав розпитувати, чому ми створюємо певні функції, — ділиться Коул. — Поступово став брати активну участь у зборі відгуків від користувачів. Приблизно тоді зрозумів, що є спеціальність під назвою «продуктовий менеджер», яка дозволить мені, як і раніше, співпрацювати з інженерами, дизайнерами і всіма іншими представниками IT чи продуктових компаній, але в ролі посередника і лідера. Це було для мене більш природно».
Другий шлях до продакт-менеджменту — створити власний стартап, розібратися, як усе працює, провалитися і піти працювати у технологічну компанію. Так було в Ігоря Соколова. У 17 років він відкрив мінібізнес в інтернеті, а після того мав ще кілька власних проєктів.
Та коли Ігор починав, ні він, ні довкола нього не знали про позицію продакт-менеджера. Сьогодні ситуація змінюється: на ринку з’являється розуміння, хто такий ПМ, навіщо потрібен і які його обов’язки. Тепер у сферу ввійти легше. Навчальні курси із продакт-менеджменту для різних рівнів в Україні пропонують школи Projector і Laba. Крім того, з’являються великі компанії з міцною інфраструктурою прийняття рішень, які можуть дозволити собі взяти джуніор продакт-менеджера і навчати його.
«У великих компаній типу Google чи Facebook є позиція Associate PM і на неї наймають прямо з університету. Це нормально, якщо у тебе є людина, яка може задати правильний фреймворк, і команда, яка розуміє, як взаємодіяти з такою людиною. Це не якась там rocket science, тут немає езотерики. Це абсолютно зрозуміла робота», — каже Ігор Соколов.
В Україні це стане можливим, коли тут з’являться великі продуктові компанії з півсотнею продуктових менеджерів, переконаний Ігор. У маленьких стартапах, які можуть дозволити собі одного-двох продуктових менеджерів, новачок без досвіду лише уповільнює.
Чи може дизайнер стати продакт-менеджером?
Більшість українських продакт-менеджерів вважають бізнес-бекграунд найбільш корисним для професії. Принаймні, такі результати дослідження ринку, яке провела продакт-менеджерка Наталя Нікітюк. Вона опитала 99 спеціалістів з українських стартапів та IT-компаній, серед них – MacPaw, Grammarly, Petcube, ЛУН, DreamTeam, Megogo.
Результати дослідження ринку IT продакт-менеджерів України 2019
При цьому 30% опитаних мають дизайнерський бекграунд. І він так само може стати в нагоді ПМ-у – у консюмерських продуктах.
«Треба розуміти, що є технічні продакт-менеджери і продукти, де мало інтерфейсів. Там твій бекграунд у дизайні може не бути сильною стороною. Але є багато продуктів, де UX – дуже велика частина і тут від ПМ-а очікується експертиза», – пояснює Ігор Соколов.
Проте колишнім дизайнерам потрібно буде пройти і через деякі труднощі: «З мого досвіду їм дуже складно утриматись, щоб не розповісти іншим, як тим робити дизайн. Так само – розробникам складно зробити крок назад і не лізти в архітектуру, дати іншим людям приймати рішення. Це дуже важливо, бо може уповільнювати процеси».
Без яких навичок не стати продакт-менеджером
У вже згаданому дослідженні українські продакт-менеджери виділили такі 10 найважливіших умінь у професії:
- Комунікабельність, комунікаційні навички.
- Аналітичне мислення.
- Аналітичні навички, навички у статистиці, здатність робити розрахунки.
- Розуміння бізнес-складової продукту, бізнес-орієнтованість.
- Емпатія.
- Вміння слухати та чути.
- Вміння бачити проблеми та вирішувати їх за допомогою продукту.
- Уважність (у т.ч. до деталей).
- Відповідальність та здатність брати її на себе.
- Креативність, уміння бачити незвичне у звичних речах, think outside the box.
«Які б хороші ідеї у тебе не були і які дослідження ти б не робив, якщо ти не вмієш комунікувати, то не вмієш донести цінність. Комунікація – основний інструмент продакт-менеджера. Він отримує розрізнені дані, робить з них структурну, зрозумілу картину і її комунікує», – пояснює важливість комунікації Ігор Соколов.
На друге місце серед необхідних умінь він ставить numeracy: «Це вміння перетворювати цифри, інтерпретувати їх, взаємодіяти з ними і моделювати у цифрах реальний світ. По суті, продакт-менеджер декодує поведінку користувача у цифри, а потім із цифр – назад у поведінку».
Це core-уміння для кожного ПМ. Інші хард-скіли Ігор Соколов вважає ситуативними: комусь потрібен UХ, комусь – технічні навички, комусь – маркетинг. Залежить від ролі.
***
За 5 років, відколи в Україні з’явилися перші мітапи і статті для продакт-менеджерів, ПМ з абстрактної посади став зрозумілою роллю. Справа за зростанням компаній і топових фахівців.
«Знання розкладені по поличках, стає все більше фреймворків, усталеної термінології, підходів, моделей досліджень, – каже Ігор Соколов. – Україна іде трохи позаду у цьому процесі, але компаній стає більше, кількість освітніх курсів і якість топових продакт-менеджерів росте. На досвідчених – дуже великий запит».
Раніше Telegraf.Design публікував інтерв’ю з ex-продуктовим менеджером SoundCloud Коулом Мерсером: «Немає межі між обов’язками продакт-менеджера та проблемами, які він вирішує».