Протягом останніх 10 років технології отримали доступ до більшості аспектів нашого життя. Транспорт, медичне обслуговування, електронні державні послуги, розумний будинок, інтерфейси на предметах побуту, доповнена реальність, машинне навчання – дизайнерам доведеться багато та цікаво працювати.

Максим Ткачук прочитав лекцію Design Growth про розвиток фахівців у сфері цифрового дизайну, а за її мотивами зробив нотатки про проблеми та перспективи дизайн-росту.

Озвучимо проблему: середня якість фахівця

Поріг входу в будь-яку дисципліну катастрофічно падає. Дизайн – не виняток, а навіть навпаки. Тому що «Ой, що там той дизайн, я вас прошу», адже кожна людина трохи «дизайнер», чи не так?

Дизайнери ростуть як спільнота. Ростуть швидким темпом. Це всесвітній тренд, і ми не пасемо задніх. Ми стикаємося з новим явищем у дизайні. Це дизайнери-аматори, freshman, як кажуть там. Їх багато, і їх не стане менше.

Подейкують, що в країні 100 тисяч програмістів. Виникає цікаве питання: скільки треба було б дизайнерів на таку кількість українських програмістів? Ясна річ, відповідь неоднозначна, але прийнято оперувати такими співвідношеннями, як від 1:4-6 до 1:10-12.

25 тисяч дизайнерів. Звучить! 10 тисяч дизайнерів – теж добре!

Але чи буде в такому випадку якісний показник відповідати кількісному? У програмістів не надто виходить.

Ми в Apollo Design Center рівно рік всебічно вивчали молодих (і не дуже) дизайнерів.

Виявляється, у молодого дизайнера в голові, крім суміші з уривків знань, ще й купа суперечливих питань:

• Можна стати дизайнером тут? Або треба валити з країни?
• Ким я стану, коли професійно виросту?
• Якими професійними якостями неминуче повинен володіти сучасний дизайнер?
• Як навчитися всьому швидко? І чи треба всьому? І що тоді по-перше, а що на десерт?
• Що вважати достатньою кількістю досвіду, щоб рухатися далі?
• Яка робота на сьогодні максимально допоможе мені в кар’єрі?
• Чому не можна в проекті все взяти і переробити з чистого аркуша?
• Що значить не виходить зробити так, як на макетах?
• Навіщо потрібно тестувати рішення на справжніх клієнтах?
• Де тут тоді творчість? І чи це взагалі дизайн?

Чесно кажучи, якби я був зараз на 10-15 років молодше – не знаю, чи вибрав би я той шлях, який мені довелося пройти. Я не заздрю ​​молодому дизайнерові. І я анітрохи не жартую – у наш час доводилося малювати іконки попіксельно. Малювати іконки, вдумайтеся. Попіксельно. І так, була така окрема професія – дизайнер іконок. І навіть більше – дизайнер іконок у стилі 8-біт.

Молоді дизайнери, я заздрю ​​і пишаюся вашою сміливістю. Окремо хочу відзначити Львів, який підкорив моє серце за поєднання невимовної спраги до знань і працьовитості. Київ – локомотив дизайну, і тут окреме спасибі Projector за горизонтальне поширення дизайну протягом останніх років.

Як ми вже сказали: інфраструктура, інструменти, методи, і ми разом з усім цим – подорослішали. Що приводить нас до цікавого наслідку: дизайн виходить за межі дизайн-відділу.

Сучасні конструктори зі створення не тільки програмного забезпечення, але і створення заходів, або навіть створення з нуля малого бізнесу, починають хвалитися елементами ітераційного дизайну.

Недавнє обговорення такої методології, як Design Thinking між Наташею Джен і Кхоі Вин (вкрай рекомендую до перегляду) наштовхнули нас з колегами на деякі м р і ї думки:

• Дизайн-методи стануть обов’язковим і поширеним інструментом у руках недизайнерів (дуже хотілося б).
• «Вчитися ніколи не пізно» перетворилося у «завжди обов’язково», при цьому робити це треба вміти нелінійно.
• Аналогічно Design Thinking і Design Sprint в інших областях з’являться свої «прискорювачі» спільної роботи.
• Service Design отримає популярність в Україні в найближчі пару років. IT-дизайнерам варто звернути увагу.
• Дизайнери закриють питання (фасилітації) дизайн-активностей по всій ширині виробництва і донесення цінності до споживача.
• Нам знадобиться ще більша згуртованість, ще більший перетин наших знань.

Майбутнє однозначно цікаве. Чи буде результат нашої роботи настільки ж гарним? Все залежить від нас. Нас і нашої сміливості.

Раніше Telegraf.Design писав про специфіку професії продуктового дизайнера.