Статті
Як за допомогою ілюстрацій розповісти про війну та зібрати донати
Кейс Once
12 серпня, 2022

З кінця лютого артдиректор креативної агенції Once Віктор Грудаков втілював свої рефлексії на тему війни у власних ілюстраціях. До війни він майже не малював і рідко показував свої роботи. 24 лютого це змінилося. Віктор надихався роботами інших українських митців, знаходив натхнення в маленьких історіях великих українців, які робили неможливе. Кожна з його робіт змальовує знакові події перебігу війни та цікаві спостереження. Згодом роботи Віктора об’єднали в окремий проєкт Fight for Ukraine in Illustrations – сайт, що став ілюстративною хронікою подій початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну.

Як все починалося

Віктор Грудаков, артдиректор агенції Once:

Я малював час від часу, але нічого нікуди не викладав, не показував нікому, бо був заручником свого перфекціонізму. Завжди здавалось, що це негарно, що люди краще малюють, і соромно таке показувати.

Десь 26 лютого, трошки оговтавшись від паніки, я побачив у стрічці фото, як люди готують «коктейлі молотова» і готуються зустрічати окупантів. Думаю, я згадав вайб майдану, і мене зачепила ця сміливість! Інстинктивно я намалював декілька коктейлів, стрічку навколо них і написав «Київський торт».

У той момент ні про що не думав, а просто запостив. За декілька годин звернув увагу на якусь нереальну для мене кількість позначок «подобається» і поширень. Це був незграбно намальований малюнок, який раніше я б у житті не запостив. Відтоді щось змінилось. По суті, це і стало патерном, якого я дотримувався. Як тільки помічав новину, яка чипляла, просто малював як виходило і постив.

Захисники Маріуполя

З часом почав придумувати сюжети, експериментувати з різними стилями. Деякі ілюстрації уже не були прив’язані до подій, а ставали більш образними чи навіть абстрактними, але емоційно прив’язаними до того, що бачив і відчував. Але практично все, що було в голові, все одразу малювалось. Ідей, які б відкинулись, майже не було.

Антон Зотов, UX & Interactive директор Once:

Ми бачили, що ілюстрації отримують багато відгуків і розголосу. Але у соцмережах вони розлітаються дуже хаотично і важко побачити в тому повноцінну історію українського спротиву, а не окремий епізод. З’явилось бажання це оформити в один проєкт, одну стрічку, у якої є хронологія і зв’язок. Так виникла ідея хронологічної галереї, в кінці якої у глядача є змога задонатити українським фондам.

Воїни

Про сайт

avatar
Антон Зотов
UX & Interactive директор Once

Вираженого стилю в самому дизайні галереї немає, бо хотілося спрямувати фокус глядача саме на ілюстрації. Менше з тим, фон галереї й звук допомагають відчути те, що відчуваємо ми після 24.02.2022.

UI & Tech директор Once Євген Маденов повністю збирав проєкт на webflow — low code платформі для створення сайтів, яку команда Once вивчила за короткий час.

Сіре мерехтливе тло та приглушені звуки боїв занурюють в атмосферу тривожного спокою.

Ілюстрація

Наразі на сайті 49 ілюстрацій, але галерея буде поповнюватися.

Кожний малюнок супроводжується короткою історією – що саме відбувалося в ті дні, які зображені в ілюстрації.

Маріуполь

Тиха тривога

Сам проєкти автори називають емоційним: не було попереднього задуму, його не створювали за планом, а за відчуттями. Коли відвідувачі відкривають сайт, вони не тільки бачать ілюстрації, історію, а й чують на фоні звуки віддалених, але чітких вибухів – «тиху тривогу», яка характеризує особисті переживання авторів проєкту.

Ірпінь

avatar
Антон Зотов
UX & Interactive директор Once

У якийсь момент ми запереживали, що вони можуть тригернути когось з українців, але вирішили залишити. Ми бачимо сайт саме так. До того ж ми хотіли б привернути увагу іноземної аудиторії, яка б могла долучитися до збору коштів для українців, а ці звуки допомагають краще зануритися в атмосферу, в якій ми перебуваємо.

Ілюстративна розповідь закінчується закликом внести благодійні пожертви на допомогу ЗСУ та українцям, постраждалим від війни.

Аудиторія

Перш за все, проєкт вийшов у час, коли в спокійних регіонах люди можуть забувати, що відбувається. Те ж саме можна сказати й про весь інший світ. Цей проєкт є нагадуванням про все, що українці переживали та переживають зараз.

Аудиторію проєкту розділили на три категорії:

1) З самого початку Fight for Ukraine in Illustrations створювався як спонтанний особистий мистецький проєкт. Тому перша аудиторія була органічною – команда агенції.

2) Ілюстрації знаходили відгук у багатьох людей, які пережили ті події, які зображені в малюнках. Віктору постійно писали, дякували та ділилися особистими історіями й переживаннями про кожну роботу.

3) Третя аудиторія — дизайн-ком’юніті. Автори переклали тексти англійською, подали сайт на Awwwards і поширюють інформацію про проєкт різними способами.

Як створювалися ілюстрації

Віктор Грудаков розповів про свої думки під час створення ілюстрацій на прикладі трьох робіт:

Маріуполь

Кількість загиблих в Маріуполі важко осягнути. Людський мозок просто не в стані це зробити. Я довго сидів над планшетом, дивлячись у стіну, намагаючись осягнути ці цифри. Намалював чорний овал, уявив, що це чиєсь життя. Це було одне, для когось дуже важливе життя. Цю людину хтось народив, виховував, любив, чекав. Я намалював поряд ще один такий овал, потім ще, доки не утворилось коло. Це коло почало нагадувати насіння соняшника. Це засмутило мене ще більше, бо кожне життя це і є насіння, яке мало б продовжити свій рід, а тут навпаки —  це чорний пакет з тілом всередині. Я малював кожну насінинку коло за колом, доки вони не заповнили весь екран, після чого я додав форму ока поверх тонкою лінією. З графічної точки зору на розміщені таким чином чорні цятки, які спрямовані до центру, доволі важко дивитись. Зображення рябить, якщо дивитися якийсь час, навіть складається враження, що зображення залишається на сітківці ока. Це і був той формат, який дозволив мені передати свої, а може й не тільки свої емоції. Передати й бодай трошки осягнути масштаби трагедії.

Нам важко усвідомити й осягнути це пекло, нам важко на це дивитись. Але ми дивимося, бачимо і, найголовніше, не мовчимо про це.

Травми

Ідея з’явилась у момент спілкування з друзями. Ми обговорювали, що на нас усіх чекає після перемоги, уявляли собі, з якими проблемами ми ще стикнемося. У ході розмови зачепили морально-психологічний стан людей, які стикнулись з жахіттями цієї війни. Далі ця розмова наклалась на мій особистий досвід, який я описав у пості під час публікації цих зображень. Ось, власне, цей опис, він пояснює суть малюнку: «Колись я став єдиним свідком того, як з вікна 9 поверху випав чоловік. Я прийшов додому і розповів про це дружині, потім друзям.

Через декілька днів про це знали усі навколо, а я сказав терапевту, що мені соромно, я гружу людей неприємними розповідями. Терапевт пояснила, що таким чином я вербалізую пережите і не даю йому засісти в голові, що це один з небагатьох способів впоратися зі стресовими спогадами. Те, що відбувається у головах усіх постраждалих у цій війні, і не можна там залишати. Тому я прошу вас говорити. Розповідати спеціалістам чи тим, кому довіряєте, про пережите. Не думати, що це тільки ваш біль, а ділитись ним, разом буде легше перемогти.

Військовий

Я намалював військового з очима, що палають. Для мене ця тема була особливо болючою через те, що за декілька днів до цієї роботи я дізнався, що в боях за Маріуполь у складі полку «Азов» загинув мій знайомий Тарас. Він був неймовірно світлою людиною з очима, що палають. Він справді знайшов себе у цій роботі та боронив Маріуполь, мене і всю Україну. Так у його особі я вирішив зобразити світлого воїна на фоні темного диму – світла на фоні темряви.

Власний пошук

Проєкт став для Віктора не просто сторітелінгом, а ще й можливістю знайти власний художній стиль.

Віктор Грудаков:

avatar
Віктор Грудаков
артдиректор агенції Once

Якщо подивитись на цю всю хронологію, то можна помітити зміну в стилістиці. У мене ще немає розуміння свого стилю, і мене постійно кидає від одної стилістики до іншої. В Україні просто неймовірна кількість талановитих митців, виділити когось одного важко, бо кожен по-своєму вплинув на мене.

Можливо митець ще зупиниться на якомусь одному власному стилі, але поки пошук триває, додає Віктор. За задумом, малювались події, а вийшла ще й «ілюстрація» пошуку власної стилістики.

Slider image
Slider image
Slider image

Реакція на проєкт та майбутні плани

Ілюстрації використовують для створення мерчу в Україні й закордоном. Зазвичай бізнеси перераховують частину прибутку Віктору, а він розподіляє їх на донати волонтерам і військовим, яких підтримує команда агенції. З більшими компаніями домовляються про прямий донат на рахунок організації на вибір авторів.

Про проєкт розповідали на телеканалі СТБ (Вікна), багато дизайнерів робили репости, деякі роботи висять на рекламних щитах у київському метрополітені.

Найпопулярніші роботи:

  • Монограма ЗСУ, 3500 репостів, 22000 охоплення посту у Віктора, багато мерчу.
  • Київський торт (перша), 12000 охоплення і 1400 поширень
  • Як добре, що повернулись, 7000 охоплення, 500 поширень

Надалі планують доповнювати галерею новими роботами, щоб після перемоги України сайт перетворився у повноцінний музей-хроніку війни.

Slider image
Slider image
Slider image
Slider image

У нас є ще дещо для вас