Статті
Як створити свій перший шрифт
Історія Misto Font, натхненного Славутичем
11 вересня, 2019
Катерина Королевцева
Графічна дизайнерка
Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви їх знайшли, виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.

Шрифт — одна з найбільш складних тем у дизайні, напевно тому їх розробкою займається так мало дизайнерів. Для мене це був особистий виклик — вперше в житті спробувати розробити шрифт. Справжній, який працюватиме. Ще й в стислі терміни.

Моїм випускним проєктом курсу Visual Communications Professium у Projector став шрифт Misto, натхненний Славутичем. Від ідеї до створення пройшло півтора місяця. Але про все по порядку.

Чи відразу я вирішила робити шрифт? Звичайно, ні. Мала десяток напів-сформованих ідей для особистого проєкту (здебільшого щось соціально важливе або просто фанове), але шрифту серед них не було. Для мене досі загадка, як так вийшло: після обговорення ідей з куратором курсу Сашею Трегубом пішла з думкою «Окей, роблю шрифт». Де я, а де розробка шрифтів? Гірше не придумаєш.

Пошук ідеї

Шрифт так шрифт. У чому його ідея? Без роздумувань вирішила, що він буде про Київ. Але Київ надто різний. А що, як про Поділ? Це той шматочок столиці, який дійсно люблю. Так, шрифт, натхненний Подолом.

Що я зробила спочатку? Головну помилку — полізла на Pinterest у пошуках референсів. Ось такий хочу шрифт зробити, і отакий, і такий… Це лише збило з пантелику. Реальні ідеї і картинки з пінтереста не мають нічого спільного. Вкотре переконалася, що для мене референси не працюють і тільки даремно на них дивлюся. Зате це був плюс до скарбнички надивленості. Теж не зайве.

Далі пішла більш правильним шляхом — три дні поспіль по кілька годин досліджувала Поділ. Тонни фотографій вивісок, архітектури, люків, кондиціонерів (до речі, ледь не почала робити шрифт про кондиціонери). І порожнеча. А час іде. Звичайно ж, я зробила ще одну спробу відмовитися від затії створити шрифт. Ні, мені хотілося, але не за місяць же. Mission impossible.

Після довгих мук і перебирання старих ідей, раптом знайшла в нотатках фразу «зробити щось для Славутича». І в цю мить зрозуміла: недостатньо сильно люблю Поділ, тому і проєкт не йде, а Славутич люблю куди більше. Усе зійшлося. Робитиму шрифт, натхненний Славутичем.

Про Славутич

Життя Славутичу дала аварія на Чорнобильській електростанції. Його зводили після трагедії як місто-мрію, місто-утопію. Для будівництва об’єдналися 8 тодішніх республік і справилися в рекордні строки. Воно поділене на 13 кварталів: Вільнюський, Єреванський, Київський і так далі. Кожен відображає унікальну архітектуру і колорит країни, яка його будувала.

Це місто постмодерністської архітектури, 5-поверхівок, високих сосен, за якими не видно будинків, відсутності візуального шуму і міського транспорту. Його іноді називають «місто в лісі і ліс в місті».

Візуальне дослідження

Окрилена в ті ж вихідні я поїхала в рідне місто. Зазвичай кажуть, що Славутич можна обійти за 20 хвилин. Хто б міг подумати, що можна гуляти по 3 години протягом двох днів і цього виявиться мало. Я фотографувала все підряд: будинки, котеджі, вікна, вивіски, дерева, деталі, яких раніше не помічала. Тоді  ще не знала, звідки може прилетіти зачіпка, яка ляже в основу шрифту. Цей час, проведений наодинці з моїм містом, дозволив поглянути на нього по-новому і заново закохатися.

Повернулася до Києва з величезною кількістю фотографій. Сіла, дивлюся на них. Минає день, два дивлюся — шрифт чомусь не робиться сам.

You need a reason

У той день в Києві була партнерка Pentagram Natasha Jen. Я мала можливість з нею поспілкуватися і не втратила нагоди запитати про розробку шрифтів. Найбільше запам’яталася одна фраза: «You need a reason». І дійсно, навіщо світу черговий шрифт? Це трохи вибило у мене ґрунт з-під ніг, але підштовхнуло поставити собі запитання: «Хто його буде використовувати? Чи це трапиться взагалі? Якщо так, то як і де?». Так зрозуміла, що хочу вирішити і власну проблему — зробити кирилицю, щоб її міг використовувати хто і де завгодно. Латиниці багато, а цікавої кирилки — значно менше. Але яка саме потрібна? Геометричних гротесків — тонни, навіщо світу ще один? Артових шрифтів теж вистачає — з тих, які настільки декоративні або характерні, що застосовуєш їх максимум двічі в житті. Хотілося знайти баланс.

Додатково зрозуміла головне — мій шрифт має місію. Адже я хочу, щоб люди знали про Славутич (виявляється, є ті, хто не знає), з’їздили туди відпочити. Це місто — оазис зелені і спокою, дизайнерам буде особливо цікавим в архітектурному сенсі.

Скетчинг

Аналізувати можна нескінченно, та іноді допомагає «подумати» руками. Нарешті почати робити скетчі. Але вони теж були дуже відірваними від ідеї Славутича. Фото міста окремо — літери на папері окремо. Картинка в голові не складалася. Потрібно було знайти основне і відсікти зайве — це найскладніше. На цьому етапі допоміг куратор, який сказав: «У тебе є 30 хвилин, щоб знайти характер літер. Вперед». Не думаю, що це було всерйоз, але раптово спрацювало: я дуже швидко проаналізувала квартали міста, форми будинків і знайшла характер літер.

Аналіз матеріалу

Характер у загальних рисах знайдено

Як літери відображають характер Славутича:

  • Шрифт має зворотний контраст («opposite contrast»), а Славутич — повна протилежність великим метушливим містам.
  • Нестандартні широкі пропорції, на які надихнули низькі 5-поверхові будинки й особливо ФОКи (фізкультурно-оздоровчі комплекси). Вони практично скрізь однакові, хоч архітектура кварталів різна.
  • Краплі в деяких літерах, виносних елементах і круглі діакритичні знаки — найхарактерніша деталь цього шрифту, яка відображає молодий характер міста. На неї наштовхнула буква «Й» на вивісці музею.
Slider image
Slider image
Slider image

Від паперу до комп’ютера

Прийшов час найбільшого страху — побудови шрифту в діджиталі. На той час  я не знала, потрібно це відразу робити у FontLab чи можна почати з Illustrator. Усі, кого питала, радили перший варіант, але я вирішила спочатку в Ілюстраторі: почну, а по ходу справи розберуся. З пропорціями букв проблем не виникло. Я відкривала відомі шрифти типу Futura, набирала ними алфавіт і аналізувала пропорції. Паралельно підглядала у «Книгу про букви від Аа до Яя» Юрія Гордона. І, звичайно, дивилася різні лекції, читала статті, кейси. На перших етапах стала в пригоді лекція шрифтового дизайнера Івана Гладких та знання з воркшопів Каті Яцушек.

Складнощі з’явилися, коли справа дійшла до дуг і крапель. Це дуже нестандартні елементи, які було складно вписати в характер широкого шрифту зі зворотним контрастом.

Сумбурний процес. Таких файлів було штук вісім

Коли і тут почало виходити, вирішила нарешті встановити FontLab. Радили п’ятий, але для мене він виявився жахливим: інтерфейс з минулого століття, нічого не зрозуміло. А часу на туторіали немає — залишилося два тижні до здачі проєкту. Це була чергова криза, коли з’являлися думки відмовитися від проєкту.

Страх і ненависть у FontLab V

Етап Растворцева

Усе змінилося у той день, коли мені пощастило познайомитися з дуже крутим шрифтарем — Дмитром Растворцевим. Завдяки йому зрозуміла, що все не так страшно. По-перше, виявилося, що шоста версія FontLab куди приємніша і не виглядає, ніби створена чужими для хижаків. По-друге, Діма заспокоїв тим, що це не злочин — будувати букви в Illustrator, а потім перекидати у FontLab. Програма не проти і дозволяє це робити.

FontLab VI. Шрифт виходить на фінішну пряму

Відтоді справа пішла краще — досить швидко доробила кирилицю. Паралельно весь час перекидала букви у FontLab, щоб там їх допрацьовувати. Підступність полягає в тому, що невелика правка в одній букві тягне за собою правки в інших. І нема цьому кінця-краю.

Застрягла на «З» і «У»: то вони занадто посміхалися, то завалювались на спину. Вдалося втихомирити. Латиницю не збиралася робити, але раптово створила. Пунктуацію взагалі не хотіла починати («не потягну, не встигну, часу немає, це складно»), але чомусь теж зробила. Напевно, зі шрифтами завжди так — варто спробувати і вже не можеш зупинитися.

Важко давалися цифри, оскільки не могла визначитися з пропорціями і ширинами, які повинні наслідувати шрифт. Але кілька ночей — і все готово. Палаючі дедлайни творять дива (до речі, весь шрифт робила ночами після роботи та у вихідні).

На фінальних етапах вирішила роздрукувати шрифт. Це допомогло побачити нюанси, які на екрані не помічаєш, коли погляд замилений.

Самоправки нескінченні

Думаю, якби не допомога Растворцева, шрифту могло б і не бути. Дуже вдячна Дімі, що постійно відповідав на мої запитання, скидав скріни, посилання і підбадьорення.

Розробка шрифту — об’ємна і складна тема. Робота у FontLab давалася важко з технічної точки зору. Багато чого не знала, щось робила інтуїтивно, дещо випускала з поля зору. І це мало свої наслідки: у день випуску шрифту дали про себе знати купа проблем. Шрифт просто не встановлювався на Макбуках (у мене-то Вінда). Добре, що кілька знайомих повідомили про проблему — це допомогло виявити багато технічних багів. І цього разу не обійшлося без допомоги Діми Растворцева. Шрифт було врятовано.

Краще, звичайно, спочатку вивчити програму, щоб не було таких фейлів, а потім спокійно розробляти шрифт. Але «спокійно» і «Профессіум» — поняття несумісні. Зрештою, я навіть рада, що було стільки складнощів, інакше не змогла б дізнатися на практиці так багато за такий короткий час. І матиму нагоду дізнатися ще не менше, але вже з наступним шрифтом.

Назва

Коли шрифт був готовий на 90%, задумалася про назву. Якщо з’являється ідея, важливо перевірити, чи немає шрифтів з подібною назвою. Так від кількох довелося відмовитись.

Хотіла було назвати шрифт Slavutych, адже він натхненний цим містом. Але знайшла внутрішній інсайт: навіть якщо хочеться, не можу використовувати шрифти, названі на честь міст, бо виникає відчуття, що вони створені для чогось іншого. Ці шрифти, до речі, і створені для міст. А мій шрифт — натхненний Славутичем, але розроблявся не спеціально для нього. Хотілося, щоб будь-який дизайнер міг спокійно використовувати шрифт у своєму проєкті.

Так з’явилася назва Misto. Пам’ятаю, ішли з колегою на обід і згадалася однойменна пісня Онуки. Її життя почасти пов’язане з Чорнобилем, як і історія мого міста. Цього разу все зійшлося. Misto font. Коротко, лаконічно і відображає ідею.

Чому шрифт безкоштовний

Багато хто запитував, чи буду продавати шрифт і за скільки. Про це взагалі не думала, спочатку зробити треба. Але в якусь мить  вирішила, що шрифт буде безкоштовним. Можливо, на заході більше дизайнерів займається розробкою шрифтів, тому що там за це платять — купують ліцензії на використання. На жаль, у нас ще не сформувалася така культура і багато дизайнерів вважають нормальним нелегально скачувати шрифти і використовувати їх, порушуючи умови ліцензії. Мені хотілося зробити шрифт, який дизайнери зможуть використовувати законно в будь-яких проєктах.

Подальша історія Misto font

Через кілька днів після публікації побачила невелику анімацію зі своїм шрифтом. Її зробив дизайнер, що живе на Гаваях. Несподівано. Ще більш неочікуваним було натрапити на свою роботу в колекції Awwwards. Та ніколи б не подумала, що першим моїм проєктом, відзначеним на Behance, стане шрифт. На цей час його скачали більше 900 разів. У голові не вкладається.

Та ніякі медальки і нагороди не зрівняються з головною — побачити шрифт на вулицях Києва і Славутича, і в проєктах українських дизайнерів. Дуже на це чекаю.

Як створити свій перший шрифт

Не думаю, що маю право давати комусь поради, але собі дала б такі:

  1. Зрозуміти, навіщо світу ще один шрифт, і чесно собі відповісти.
  2. Не витрачати час на пінтерест, а відразу шукати ідею в реальному світі.
  3. Ставити ще більше запитань собі і тим, кому довіряєш.
  4. Не боятися факапів — без них нікуди. У цьому й перевага першого разу.
  5. Просто сісти і почати робити. А далі — якось-то буде.

Скачати шрифт Misto можна тут.

avatar
Катерина Королевцева
Графічна дизайнерка
Колонка

У нас є ще дещо для вас

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: