Журналіст Telegraf.design відвідав дискусію «Більше, ніж реальність: VR в літературі», що відбулася в рамках «Книжкового Арсеналу». Розмова велася на тему розвитку технологій віртуальної та доповненої реальності (VR та AR) у видавничій справі в Україні та світі.
Своїми думками під час дискусії ділилися Шахід Гуламалі (VRwandlung) та Андрій Музиченко (Sensorama). Telegraf.design зібрав 8 ключових тез їхніх виступів.
1. 3D — не повноцінна реальність
ШГ: Одна з найпростіших формул віртуальної реальності — 3D. Це коли в просторі бачиш всі об’єкти в трьох вимірах. Але в такому форматі вони обмежені цим простором і змінити їх неможливо. Паралельно існує і інша, повноцінна віртуальна реальність, що дозволяє повністю заглибитись в середовище, торкатись предметів та з ними взаємодіяти. Саме цього формату треба прагнути, коли створюєш образи.
2. Шість ступенів свободи
АМ: Медиа в 360° дает три степени свободы — можно смотреть вверх, вниз и оборачиваться. Но степеней свободы бывает и шесть. Они позволяют перемещаться, взаимодействовать с предметами. Это позволяет максимально ощутить возможности технологии VR.
3. 3D-картинка 60 кадрів/секунда — найбільше обмеження VR
ШГ: Основний термін, котрим ми зараз оперуємо, — занурення, або інверсія. Воно дає нам найширше уявлення про реальність, що створюється технічно. Найбільше обмеження — це зав’язаність на екранному зображенні, що відображається як 3D-картинка зі швидкістю 60 кадрів на секунду.
4. Сторилівінг
АМ: Есть виртуальная реальность (VR), а есть дополненная (AR). В дополненной реальности вы смотрите через камеру или через экран и видите окружающий мир. Эти возможности открывают понятие сториливинга — когда появляется возможность жить в истории. Условно говоря, в этом случае можно надевать очки, загружать тематическое приложение — например, «Звездных войн» — и проживать этот день с выдуманными персонажами, которые интегрируются в повседневную реальность.
5. AR та VR — частина трансмедіа
АМ: Одну и ту же историю можно рассказывать в разных преломлениях через трансмедиа — то есть несколько кросс-медийных медиа. В этом случае человек заходит в историю через один из форматов, а потом постепенно погружается в ту же историю через новые и новые форматы. Издатель, владеющий авторскими правами на историю, может зарабатывать с каждого нового формата. Это очень выгодно финансово.
Например, американская группа The Black Eyed Peas в конце 2017 года выпустила бумажный комикс — не для детей, а для старшего поколения. Через пару месяцев они добавили к нему приложение дополненной реальности. Те, кто купил комикс, могут скачать приложение и увидеть еще больше. Потом они выпустили музыкальный альбом и театральную постановку. Так аудитория знакомится с историей и погружается в нее, а затем получает возможность рассмотреть историю детальнее, изнутри.
6. Проникнення через бібліотеки
АМ: К нам обращаются библиотеки Киева и других городов, и мы обсуждаем, как интегрировать в них виртуальную реальность. Например, в рамках модернизации киевской библиотеки [Прим. журн. — библиотеки имени Н.Костомарова] там появятся пять масок виртуальной реальности. С ними мы уже создали начальный каталог с VR-контентом по нескольким категориям, в числе которых образование, технологии, карьера, музыка и визуальное искусство и украинские работы.
7. Книгу треба доповнювати іншими форматами
ШГ: Немає жодної загрози, що книги зникнуть. Вже понад 120 років говорять, що книжка помре, але вона все ще жива. Тому що насправді медіа взаємодоповнюють одне одного — читаєш книжку, дивишся фільм, ідеш у віртуальну реальність.
8. Без людини віртуальної реальності не буде
АМ: Книга — это слово первичное. Сценарий и книга лежат в основе произведения в виртуальной реальности. В недалеком будущем программы научатся визуализировать текст, уже есть первые шаги в этом поле. В будущем мы сможем полуавтоматизировать этот процесс, но человек в нем все равно останется — без него не обойтись.