Статті
«Мистецтво робить тебе сміливішим»
Дизайнерка Fedoriv Agency про силу мистецької освіти
2 жовтня, 2020
Катерина Гайдамака
дизайнерка в Fedoriv Agency

Дизайнерка Fedoriv Agency Катерина Гайдамака упродовж шести років навчалася у Королівській академії мистецтва в Нідерландах. Вона каже, що мистецький досвід дозволяє краще розуміти свої можливості, почуватися більш розкуто, і що реалії агенції аж ніяк не заважають «загортати» сміливі рішення в комерційний продукт. Катя розповіла Telegraf.Design про свою освіту та про те, як вона допомагає їй у роботі, а також сформувала свою особисту добірку митців, за якими варто слідкувати для розвитку надивленості.

Королівська академія в Нідерландах ≠ класична мистецька освіта

Я обрала Нідерланди, бо мистецька школа там радикально відрізняється від класичної європейської артосвіти. Спочатку я два роки навчалася в Празі, де якраз «бракувало повітря». Там навчання передбачало роботу за брифами, ми мали дотримуватися особливих вимог, а це створювало обмеження. Було мало простору для зростання.

А коли я потрапила на день відкритих дверей до Академії прикладного мистецтва в Амстердамі, мене вразили роботи студентів першого курсу. Тож одразу після канікул, я подалася в усі академії мистецтв у Нідерландах. Скрізь пройшла, але вибрала Королівську академію в Гаазі.

Пізніше дізналася, що один з улюблених дизайнерів Хансьє ван Хейлем і фотографка Катрін Корфман теж закінчили цю академію і викладають на курсі графічного дизайну разом із топовими дизайнерами, режисерами, запрошеними критиками. Серед них Герт Думбар, засновник студії Dumbar, брати Йоп і Руель Воутерс, хлопці з колишньої студії Lust, Рафаель Розендаль, Міхель Шурман та багато інших. Кожен викладач спеціалізується на певній галузі знань: дизайн, малюнок, типографія, взаємодія, філософія.

Айдентика Нідерландської залізниці, розроблена Гертом Дамбаром. Джерело 

Проєкт Міхеля Шурмана для текстильної фабрики Vlisco

В Гаазі підхід до освіти зовсім інший. У нас були завдання, але не було обмежень. Викладачі ділилися досвідом, давали поради, але не нав’язували своє бачення. Ми відвідували різні воркшопи — робота з металом, деревом, тафтинг, шовкодрук, високий друк. А потім могли досліджувати й експериментувати з цими техніками.

Навчальна програма фокусувалася на міждисциплінарних знаннях і колабораціях. Ми багато працювали одне з одним — не лише з митцями, але й з фотографами, скульпторами, архітекторами з інших кафедр. Працювали переважно з соціальними темами, наприклад, політичними конфліктами, катастрофами, торгівлею людьми, расизмом, дарквебом та безліччю інших.  Завданням було привернути увагу до проблеми, запропонувати рішення, змінити сприйняття.

Колаборація зі студентами архітектурного факультету у 2015 році. Тема роботи: запобігти тисняві як контрольованій катастрофі.

Постійно щось дивувало, вражало, «розривало шаблони». Найбільше запам’яталося, як на першому курсі викладач запросив мене віджеєм на подію до 25-річчя найстарішого кофішопу Cremers. Святкування проходило в закинутій католицькій церкві в центрі Гааги. Від такого поєднання в мене був культурний шок.

Але в Нідерландах зовсім інакше працюють зі спадщиною. Вони руйнують стіну між класикою та інновацією. Не бояться «спаплюжити» класичність, натомість обирають найсміливіші форми реактуалізації, і робота стає перехрестям різних часів.

Відеоряд до 25-річчя кофішопу Cremers, 2015 рік

Читайте також: CGI — це мультитул для розв’язання креативних задач

Як мистецький досвід допомагає у дизайнерській роботі

З одногрупниками ми жартуємо, що наше навчання — це було чотири роки знищення. Зараз я розумію, що нас класно загартували — швидко думати, миттєво включатися і генерувати концепти. Нам допомогли розкрити критичне мислення.

View this post on Instagram

Contribution by @zahari______ #kabkmemes #kabk

A post shared by KABK Memes (@kabkmemes) on

До того ж мистецький досвід дозволяє краще розуміти свої можливості, ти почуваєшся більш розкуто. В технічному сенсі він теж працює на тебе — швидше формулюєш ідеї, в арсеналі більше прийомів. І немає такої залежності від референсів  — все, що потрібно, ти вже бачив або навіть робив. Так стаєш сміливішим. Це в жодному разі не означає, що я можу більше не вчитися. Прагнути до нових знань потрібно завжди.

Я рада, що потрапила саме у Fedoriv Agency, бо тут готові виходити за рамки, пробувати нове й дивувати. Я подавалася до кількох великих агенцій, і всі відповіли, що мої роботи некомерційні, занадто експериментальні. Рудиментарно вважати, що творчість і комерція не можуть співіснувати. Будь-яка творча ідея може стати комерційним продуктом.

Можливість загорнути ідею в проєкт — вже навичка. Складність і крутість комерційного дизайну в тому, що це — комунікація. Потрібно не просто зробити ефектно, а зробити зрозуміло. Дизайн має полегшувати людям життя. Така робота вимагає більше аналізу, більше осмислення. І це не обмеження.

У Fedoriv Agency я працюю здебільшого над внутрішніми продуктами — брала участь у запуску сайту агенції, розробляла візуальний стиль Fedoriv group і Hronica Studio. Працюю над оформленням івентів: розробила віжуали для конференції Method та для презентації Андрія на Dream Big Forum.

Capture: Промо Fedoriv Метод

Як правильно розвивати «надивленість»

Надивленість — це не просто архів картинок у голові. Без аналізу вони не допоможуть витягти з них те, що потрібно. Яку ідею вкладав автор? Чому обрав саме цю виразну форму? Якого ефекту хотів досягти? Необхідно аналізувати роботу, осягнути її логіку.

Є митці, які роблять коментовані інсталяції або цілі відео до своїх творів. Їх надзвичайно корисно дивитися. Бо зрештою надивленість має бути осмисленою. Побічний ефект бездумної ‎надивленості — вторинність власних робіт.

Наприклад, ютуб-канали Walker Art Center та Nicer Thursday, де обговорюють мистецькі роботи. Там можна знайти близьких авторів і послухати, як вони розповідають про свої твори. Можу порадити презентацію свого вчителя та друга Рамона Амаро — його слова завжди змушують поставити під питання власні роботи. В найкращому розумінні. Є навіть лекції-розбори, як от Армана Мевіса та Лінди ван Дюрсен. Водночас можна знайти, як митці пояснюють концептуальну складову своїх робіт. Наприклад, прекрасну лекцію дає Річард Терлі.

Митці, за якими варто спостерігати дизайнерам

Окрім усіх митців старої школи, серед моїх фаворитів сьогодні: Джон Еммоні @jonemmony ,Сем Рольфс @sam.rolfes та Керол Сівр @carolthekitty.

 

Крім того, дизайнерам треба слідкувати за трендсеттерами свого напряму. Спіймати естетичні хвилі допоможуть журнали KingKong Magazine, Novembre, work2day, METAL magazine. Якщо вам подобаються фотографи Террі Річардсон та Давід Ла Шапель, зверніть увагу на профілі @mathieucart, @juleeharather, @boris_camaca.

 

Дуже люблю мистецький колектив AES+F. У них екстравагантні роботи, в яких багато ідейного, політичного, релігійного.

Усі вони митці високого рівня. Але знов-таки, просто дивитися замало — потрібно осмислювати побачене. Лише так можна створити щось дійсно своє.

 

_________________________________________________________________________________________________________________________________

Telegraf.Design працює за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.

avatar
Катерина Гайдамака
дизайнерка в Fedoriv Agency
Колонка

У нас є ще дещо для вас