Статті
Дизайн поведінки: Я допомагаю людям змінювати звички за допомогою дизайну
Старший продакт-дизайнер стартапу в Сан-Франциско – про власну практику
11 жовтня, 2019

Олексій Іванов вдень працює старшим продакт-дизайнером стартапу Directly в Сан-Франциско, а ввечері практикує дизайн поведінки. Цією сферою він захопився у США. У стенфордських професорів завершив курс Designing Your life, згодом сертифікувався на коуча та організував невелику власну практику. Чим дизайн поведінки схожий на продуктовий, як виглядає алгоритм роботи і скільки отримує фахівець у цій сфері, Олексій розповів спеціально для Telegraf.Design.

Дизайнер Олексій Іванов

Мені завжди подобався дизайн. Він приваблює можливістю працювати з двома складовими одночасно — формою та змістом. Переїхавши три роки тому до Сан-Франциско, ще частіше став помічати, як швидко росте розрив між можливостями, які відкривають технології, і тим, як ми їх використовуємо. Саме тут глибше зацікавився дизайн-мисленням і почав спілкуватись з людьми, які його застосовують на практиці. Від них дізнався про дизайн поведінки, а бажання допомагати людям надихнуло заглибитися у сферу.

В основі дизайну поведінки лежить розуміння того, що мозок пластичний і ми можемо з ним працювати. Звички не формуються остаточно в якийсь один період чи під впливом виховання, а змінюються протягом усього життя. Я дотримуюсь теорії доктора BJ Fogg зі Стенфордського університету про те, що на звички впливають три фактори: сильне емоційне потрясіння, різка зміна життєвих обставин і нові практики та маленькі поступові кроки.

Дизайн поведінки схожий на продуктовий тим, що обидві дисципліни займаються спостереженням та пошуком непомітних взаємозв’язків для досягнення мети (або навіть перегляду цієї мети на основі нової інформації). Мені до вподоби слова Пітера Друкера: «Все, що можна виміряти, можна менеджерити». Тут проходить ще одна паралель між двома моїми заняттями — я працюю з клієнтом як з продуктом, характеристики якого можна змінювати. Головними стають питання, чого ми прагнемо досягти і яким саме методом скористатись.

«Працюю з клієнтом як з продуктом, характеристики якого можна змінювати».

Ось як виглядає алгоритм роботи. До мене звертається людина з абстрактною ціллю або обмеженнями, які хоче подолати. Разом ми аналізуємо цю проблему і розглядаємо можливі рішення. Далі клієнт пробує декілька варіантів, тоді — знову аналіз, що дозволяє скоригувати роботу. Так знаходимо оптимальний шлях досягнення встановленої цілі. Інколи можу підказати людині на певному етапі, що їй потрібен психотерапевт, бо робота зі мною не допоможе вирішити завдання, які вона перед собою ставить.

Популярність подібних послуг у США оцінювати складно, бо спостерігаю два різних явища. З одного боку, через підвищення інтересу американців до наставництва і менторства стало більше неякісних послуг. Аналогічно до ситуації з пошуком фахівця в будь-якій популярній ніші. Водночас користь менторства тут визнають. У США працювати з особистим коучем така ж звична справа, як і заняття з тренером у спортзалі. Люди розуміють важливість практичних знань та підтримки.

Усі клієнти приходять до мене через «сарафанне радіо». Я спілкуюсь з цікавими людьми, з якими маю спільні інтереси. Часто дізнавшись про мою невелику практику, вони вирішують спробувати попрацювати зі мною. Усі клієнти пов’язані з ІТ-сферою: топменеджери компаній, успішні стартапери та інші фахівці з високим рівнем доходу. Вони гостро відчувають прискорення технологічного розвитку і бачать, як технічні навички скорочують свій «термін життя», тому прагнуть розвивати себе і готуватись до нових реалій.

Для напрацювання певної звички я рекомендую курс від шести місяців до року. Цього часу зазвичай вистачає. За 6-8 місяців роботи беру декілька тисяч доларів. Це для мене більше захоплення і клієнтів ціленаправлено не шукаю, а при системному підході коучинг можете стати повноцінною професією.

Я не можу розповідати особисті історії клієнтів, як і психологи, але хочу поділитися одним кейсом, прибравши деталі. Якось до мене звернувся знайомий з проханням допомогти. Він успішний менеджер: гарна робота, блискуче резюме та інші атрибути життя-мрії будь-якого молодого хлопця в Кремнієвій долині. Та він чомусь був нещасливий. Провівши разом глибокий аналіз, дійшли висновку, що всі ці успіхи не мали значення для нього особисто. Чоловік досягав цих цілей для інших, а не для себе. Ми продовжили «копати» і зрозуміли, що особистих цілей він просто немає. Реалізуючи чужі бажання щодо свого життя, заборонив собі власні. Зараз я допомагаю йому змінити такий стан справ і сформувати нову модель поведінки.

За 6-8 місяців роботи беру декілька тисяч доларів.

Інструментів насправді небагато, я підбираю їх індивідуально під клієнта. Наприклад, мені подобається щоденна вправа писати три речі, за які сьогодні собі вдячний. Так з часом людина позбувається звички принижувати власні досягнення і бачити довкола одні невдачі, а здобуває нову — краще ставитися до себе і людей навколо.

Для коригування поведінкових факторів ми разом з клієнтом формуємо маленькі, позитивні та наповненні для нього символізмом звички. На радикальні зміни наш мозок реагує негативно і пробуватиме протидіяти. Якщо ж зміни вводити поступово та обґрунтованими їх самому собі, опору не буде. Важливо також постійно аналізувати, чи допомагають нові звички досягати саме того результату, якого ви хотіли напочатку. Дизайн поведінки — це завжди про маленькі кроки та стратегічне бачення.

Я активно вивчаю і треную в себе таку звичку, як гігієна уваги. Працюючи з людьми та досліджуючи їхню поведінку, я зрозумів, що найцінніший наш ресурс — увага. Саме вона вирішує, на що ми витрачаємо час та енергію. Великі компанії та бренди наввипередки намагаються заволодіти цим ресурсом. Гіганти цифрової епохи вже не продають рекламу, а перепродують нашу увагу, яку змогли захопити. Тому нам потрібно вчитись використовувати її насамперед для власної користі.

Щоб знову сфокусуватися на важливому, я роблю короткі перерви кожні кілька місяців. Відпочити допомагають подорожі та ретріти. Якщо не роблю таких пауз, то втрачаю продуктивність. На коротких відрізках гарною підзарядкою може бути й вечеря з друзями чи родиною, тривала прогулянка на свіжому повітрі та спорт.

avatar
Кірілл Єрмаков
Журналіст
Колонка

У нас є ще дещо для вас