24-25 листопада у Львові відбувалась міжнародна конференція «Creative Economy Days: дизайн для конкурентоспроможності». Головна мета події — заповнити прірву в комунікації між виробниками та креативними агенціями. У конференції взяло участь більше сотні осіб. Серед них менеджери з розробки продуктів та виробничих компаній, предметні дизайнери, представники креативних агенцій, що спеціалізуються на промисловому дизайні. Проект організовано завдяки Центру підтримки бізнесу у місті Львові.

На заході лідери промислового дизайну презентували дослідження екосистеми предметного дизайну в Україні, а також обговорювали проблеми галузі та способи їх вирішення. Окрім панельних дискусій, відбулися інтерактивні семінари, воркшопи, на яких українські та іноземні експерти ділились знаннями й досвідом. Ми занотували найцікавіше.

Дизайн як продукт: дослідження ринку продуктового дизайну в Україні

Сфера предметного дизайну в Україні наразі на зародковому етапі, однак ознаки активізації проглядаються. Так стверджують Наталя Сениця та Наталя Компанієць, які дослідили галузь, опитуючи представників малого та середнього бізнесу відповідного сегменту: дизайн-агенції, фрілансерів та виробничі компанії.

Наталя Сениця, менеджерка проектів креативної економіки, PPV Knowledge Network

«Ми зробили, по суті, перше аналітичне дослідження ринку промислового дизайну в Україні. Перед початком наша команда поставили мету: проаналізувати мінімум 200 дизайн-агенцій. Та зізнаюся — це було нездійсненним викликом. Усе тому, що на українському ринку промислового дизайну такої кількості компаній просто немає».

Наталя Компанієць, керівниця відділу комунікацій, Creacope Design Conference

«Збір даних тривав 2 місяці. За цей час ми опитали 60 дизайн-агенцій і 56 виробничих компаній. До дослідження не залучалися дизайн-агенції, що спеціалізуються на інтер’єрному дизайні. Ми зосередилися суто на представниках предметного дизайну. Головна мета — привернути увагу виробників до дизайну, продемонструвати його стратегічну цінність. Зокрема тих виробників, які раніше не використовували дизайн у своїх бізнес кампаніях».

Н.С: Результати дослідження — свого роду точка відліку, яка пояснює становище продуктового дизайну в Україні сьогодні, його головні проблеми. Також це допоможе відслідкувати еволюцію сприйняття дизайну.

Ось деякі з наших результатів.

Географія

Дослідження демонструє процес децентралізації в сфері дизайну. Однак найактивнішими все ж залишаються великі міста. Це пов’язано з розвитком виробничої бази, обігом фінансів, доступом до інформації та профільних освітніх програм. А також із пожвавленням підприємництва та стрімким ростом забудови, що безпосередньо впливає на розвиток інтер’єрного сегменту та меблевої промисловості.

Статистика: Місто, в якому працює компанія (синій — дизайн-агенції, зелений — виробничі компанії)

Розмір компаній

Більшість дизайн-агенцій, незалежно від року заснування, мають невелику кількість працівників. Очевидно, на цьому етапі розвитку ринку компанії не вважають за потрібне масштабуватися та збільшувати штат.

Статистика: Кількість працівників (незалежно від форми працевлаштування)

Виробничі компанії, залежно від сфери діяльності, розміру та року заснування, мають різні підходи до застосування дизайну. Це може бути ситуативна або регулярна співпраця з дизайн-агенціями, фрілансерами, зі штатним дизайнером чи цілим відділом.

Статистика: Як ви вирішуєте питання дизайну нової продукції?

Використання дизайн-менеджменту

Дизайн-менеджер — це спеціаліст, завдання якого покращити кількісні та якісні показники співпраці дизайнерів та виробників. Він знається на дизайн-інструментах, розуміє бізнес-процеси та специфіку маркетингу. Результати залучення дизайн-менеджеру до процесу виявились більш, ніж цікавими.

Статистика: Чи є у вашій команді дизайн-менеджер?

Сфера діяльності компаній

Типи послуг, які агенції надають у сфері дизайну:

• Предметний дизайн 84,5%
• Дизайн інтер’єру 53,3%
• Дизайн упаковки 25%
• Графічний дизайн 23,3%
• Архітектурне проектування 20%
• Веб-дизайн та програмування 11,7%
• Інженерне проектування 11,7%

Розуміння цінностей дизайну

Існує багато варіантів визначення та розуміння дизайну. Однак важливим є розширення розуміння його функцій від естетичної до стратегічної. Світовий досвід демонструє пряму залежність економічних показників від використання компанією дизайн-підходу: чим раніше застосовується дизайн у розвитку продукту, тим більший дохід отримує компанія. Однак отримані дані свідчать, що виробничі компанії в Україні використовують дизайн несистематично та, здебільшого, у вузькому стилістичному розумінні.

Статистика: Цінність дизайну для проектів українських агенцій та виробничих компаній

Порівнюючи відповіді виробничих компаній і дизайнерів на запитання про цінність дизайну в бізнесі, бачимо різницю.

Статистика: Використання дизайну на різних етапах розробки

Світовий досвід доводить: модель бізнесу, у якій дизайн застосовується систематично на всіх етапах виробництва, є найбільш конкурентоспроможною. Результати опитування українських представників промислового дизайну демонструють, що агенції намагаються використовувати інструменти дизайну на всіх етапах роботи над продуктом, чим підсилюють ефективність виробників, з якими співпрацюють.

Статистика: Показник використання дизайну на різних етапах розробки продукту

Попит і пропозиція на ринку промислового дизайну

Чи отримують дизайн-агенції пропозиції співпраці від українських компаній-виробників або брендів у сфері промислового дизайну? І чи звертаються самі дизайн-агенції до компаній-виробників з пропозицією надання послуг у сфері продуктового дизайну?

Проблеми ринку промислового дизайну в Україні

Серед проблем у сфері представники дизайн-агенцій та фрілансери називають:

• Відсутність відповідної виробничої бази (65,5%)
• Низька якість середньої освіти (44,8%)
• Відсутність додаткових навчальних програм (43,1%)
• Відсутність попиту на дизайн в Україні (41,4%)
• Відсутність креативних хабів та фаблабів (31%)

Компанії-виробники визначили такі проблеми ринку:

• Відсутність попиту на дизайн серед покупців
• Відсутність підтримки з боку влади
• Відсутність належного законодавства в сфері авторського права
• Нерозуміння дизайнерами ринкових умов та попиту
• Розбіжності у розумінні дизайну

Достатнє фінансування проектів, сучасна освіта, створення фаблабів (сучасних майстерень спільного використання, обладнаних 3D-принтером, верстатом із числовим програмним керуванням або лазерною установкою – прим. авт.), можливість експериментувати з матеріалами та виробничим обладнанням — це те, що здатне заповнити прірву між дизайном та бізнесом і сприяти розвитку екосистеми промислового дизайну в Україні загалом.

Зображення: особистий архів та презентації доповідачів, прес-центр CED_2017.