У всіх речей є функція. Бажано кілька: нас оточують комп’ютери, телефони, додатки, мультитули і мультиварки. Ми наповнили світ зручними функціональними речами. Але чи можуть предмети бути функціональними без функції? Або якщо їх єдина функція – приносити естетичне задоволення і радувати?
Андрій Курочкін створив міні-тетрапод – предмет, сповнений краси і сенсу, але повністю позбавлений функціональності. Ви могли бачити величезні химерні споруди з бетону вздовж берегової лінії, коли відпочивали на морі – це хвилерізи.
Так-так, ось це він, тетрапод в природному середовищі існування
Андрій зробив їхні міні-копії, а студенти курсу «Айдентика» у Projector ламали голови, щоб придумати, як розповісти про щось велике, тільки маленьке.
А це тетрапод Андрія Курочкіна
Для студента Антона Павленко Brutopia стала не тільки першим клієнтським проектом у графдизайні, але ще й першою айдентикою, яку взяли в реалізацію. Розповідаємо, що вийшло.
Андрій Курочкін про свій задум:
«Суть настільного тетраподу в тому, що це на 100% естетична і на 0% функціональна штуковина. Я зробив декоративну копію інженерно-архітектурного об’єкта, зберігши його пропорції і оригінальний матеріал. Це як велике, тільки маленьке».
Пошук ідеї. Спокуса «простого шляху», або чому я помилявся
«Не дивлячись на простоту тетраподу, я довго не знав, як підійти до айдентики, яку історію і сенс вкласти в продукт. Продукт без бренду, назви і навіть без конкурентів, у яких можна підглянути ідеї. З одного боку – відсутність зачіпок, а з іншого – повна свобода дій. Складно, але цікаво.
Мудборд моїх пошуків
Спершу здавалося, що рішення лежить на поверхні. Клієнт дарував тетраподи друзям, тому очевидно було спозиціонувати їх як естетичні об’єкти (у чому я помилявся). Швидкий пошук зберігань на pinterest теж не приніс ідей. Тоді я подумав, що продукт може бути тільки нішевим і популярним серед вузького кола поціновувачів (помилився вдруге).
«Більше, потрібно більше референсів», – думав я
Я відчував себе тупиково, оскільки витрачав більше часу на пошук референсів, ніж на реальні спроби (моя третя помилка). Перші ідеї куратори або відкидали, або відправляли на доопрацювання. Ось якими були перші варіанти айдентики тетрапода.
Показую гіфками, тому що соромно
Здатися, щоб перемогти. Як я вирішив взяти паузу
За тиждень до здачі проекту в розпачі я вирішив взяти перерву. Спрацювало – відпочив, і до мене прийшла ідея, в яку я повірив. Вирішив не показувати кураторам драфти, а відразу малювати носії. Радісним прийшов на передзахист і … – куратори все розкритикували. Тоді я зрозумів, що навряд чи взагалі встигну придумати щось путнє до презентації клієнту.
Але раптом згадав книгу про архітектуру конструктивізму, яку клієнт дав нам для натхнення на брифінгу. Я всюди тягав її з собою і якось, гуляючи по центру, звернув увагу, що сучасну архітектуру намагаються зробити якось занадто «глянцевою».
Бізнес-центри зі скла і пластика блищать, світяться і виглядають занадто суворо. А архітектура бруталізму на їхньому фоні, як вигнанець суспільства. Здається, люди не сприймають цих великих, сірих, грубих і голих будівель.
Фото: Maxim Melnikov на Unsplash
Як майже випадково я придумав щось вартісне
Тоді я зрозумів, що бруталізм, по суті, став утопією архітекторів минулого століття. Людям не подобалася ця архітектура. Навіть більше – будівлі були зручними для повсякденного життя і відпочинку. У всьому світі їх почали зносити під нові бізнес-центри і лише нещодавно заново навчилися цінувати і захищати від зносу. Так я придумав неймінг Brutopia, який поєднує в собі бруталізм і утопію.
Я вирішив підкреслити індивідуальність будівель бруталізму, зробити акцент на їх формі і текстурі бетону. Підібрав шрифт Formular, який підкреслює геометричність форм. З тієї ж причини спростив кілька букв у логотипі.
Використовував поєднання сірого і помаранчевого кольорів, щоб надати тепло. А ще зробив патерн у вигляді ламаних ліній, як символ складних і злегка агресивних форм бруталізму.
Оскільки акцент робив саме на формі, то типографіка / слова, якими комунікує бренд, відійшли на другий план і як би виявилися перекритими лініями.
Наостанок зробив трохи мерча з написом «I AM A BRUTALIST» для поціновувачів стилю.
Куратори курсу, Олександр Трегуб і Діма Буланов, постійно вчили копати глибше, дивитися під іншим кутом, шукати історії поза області самого продукту. Так, майже випадковим чином і в останній момент, порівнюючи сучасні бізнес-центри з будівлями бруталізму, народилася Brutopia – мій перший клієнтський проект як дизайнера.
Ось, що я зрозумів після роботи над своєю першою айдентикою:
- Не боятися зробити «просто добре». Звичайно, важливість важлива. Але іноді так сильно хочеш зробити проект хорошим, що внутрішній критик все відкидає і сковує вже на етапі генерації ідей.
- Показувати начерки людям зі сторони і проміжні результати, навіть якщо не віриш у них. Твоє око «замилюється», а людина зі сторони може по-свіжому оцінити ідею.
- Швидкість роботи на етапі генерації ідей критично важлива. Моєю помилкою було те, що я кожну ідею хотів довести до стану ледь не кейса на behance. Якщо на рівні чернеток перепробувати 20-30 ідей – шанс знайти «ту саму» набагато більше.
- Обмін ідеями допомагає змінити точку зору. Передзахист проекту, коли ми всією групою показували один одному свої ідеї, став сильним поштовхом. Після нього я зрозумів, скільки застосувань і історій можна придумати до такого абстрактного предмету, як міні-тетрапод.
- І чисто технічний інсайт: музичні кліпи дуже допомагають у пошуку ідей для айдентики. У більшості вони динамічні і в них повно візуальних ідей і рим. Тому знайшовши кліп з відповідним настроєм, можна прямо переводити кадри в графіку і вся робота вийде цілісною.
«Без цього досвіду на курсі графічний дизайн був би для мене малюванням пікселів, а не пошуком історій і смислів для простих речей», – Антон Павленко, автор айдентики.
«Антон потрапив у цільову аудиторію як з неймінгом, так і з візуальним оформленням. Готую до впровадження стиль і упаковку. Саме те, що я хотів», – клієнт про айдентику Brutopia.
Раніше Telegraf.design розповідав, які 5 кроків варто пройти на шляху до дизайн-процесу.