Замовником нового позиціювання професійно-технічної освіти стало Міністерство освіти і науки України, а саме директорат професійної освіти. Вони прийшли до студентів курсу Creative Composition з не найпростішим запитом — змінити уявлення абітурієнтів щодо профтехосвіти. Новий «бренд» мав допомогти налагодити зв’язок з молодим поколінням, донести до них цінність профтехосвіти та розповісти про її переваги.
Над новим позиціюванням працювали три студентки курсу: Анастасія Сребняк, Юлія Висоцька та Ейнат Бойко. Робота почалася з дослідження — потрібно було зануритися в тему профтеху, подивитися чимало відео та скласти анкету для опитувань, аби зрозуміти всі перепони.
«Складність проєкту була ще й у тому, що в нас самих були ці упередження щодо професійно-технічної освіти. Проте що більше ми занурювалися у тему, то краще розуміли, що це дійсно просто стереотипи, які міцно вкорінилися. Насправді ж ситуація дещо інша, а про позитивні сторони профтеху люди часто не знають», — каже одна з авторок Юлія Висоцька.
«В мене була купа упереджень щодо профтеху. Зазвичай кажуть, що туди йдуть лише аутсайдери, невдахи, що це брудна робота. Вже зараз, після двох місяців роботи над проєктом, я розумію, що це помилкові судження», — додає дизайнерка Анастасія Сребняк.
За результатами дослідження команда зрозуміла, що профтехосвіту дуже часто недооцінюють. Перепонами стають стереотипи батьків, які хочуть, щоб їхня дитина отримала виключно вищу освіту, бо вважають це гарантією успішного майбутнього. Друга проблема — відсутність правильного стимулювання, адже люди часто не знають, які перспективи відкриває професійна освіта. Третій аспект — загальне враження від профтеху, робочі спеціальності вважають менш престижними.
«Коли ми отримали задачу та бриф, мені стало дуже страшно. Здалося, що це кінець. Я зрозуміла, що буде складно, що саме завдання надскладне. Що більш я читала про професійну освіту, то більше розуміла, наскільки важко буде змінити ставлення людей до неї», — згадує Анастасія Сребняк.
Найскладнішим був перехід від дослідження до створення концепції. Почалися командні брейншторми та пошук ідей. Перш ніж команда вигадала гасло «Приклади руку до свого майбутнього», проєкт пережив не менш як чотири ітерації.
Перші ідеї:
Ітерації «рук»:
Вирішили рухатися від ідеї про «золоті руки». Проте дуже важливо було зробити так, щоб вона не звучала та не виглядала банальною. Паралельно провели дизайн-сесію з замовником, аби дізнатися про їхні колірні вподобання. Кольори мали привертати увагу, але одночасно мали транслювати певну стриманість.
В результаті колірні рішення обрали майже спонтанно, хоча й неодноразово змінювали їх у процесі, поки не сфокусувалися на основних — жовтому, зеленому та фіолетовому. Кольори обирали так, щоб вони гармонізували одне з одним на різних носіях.
Для проєкту обрали шрифт Manrope, бо на думку дизайнерок, він був найбільш читабельним та «класно метчився з загальною концепцією». Крім того, цей шрифт не вибивається з візуального стилю МОН, який створили у Проджекторі в 2017 році.
Нове гасло професійної освіти «Приклади руку до свого майбутнього». Ілюстрована рука стала його логотипом, адже профтех — це в першу чергу про руки. Так команді вдалося відійти від заїждженого образу про «золоті руки», проте не втратити суть.
«Коли на презентації наших проєктів ми почали говорити про «золоті руки» як про фокус нашого бренду, нам здалося, що замовник трохи засмутився. Гадаю, що їх трохи налякав цей фразеологізм і, можливо, здалося, що зараз в тисячний раз їм покажуть фото рук, які щось роблять корисне та важливе. Проте, коли вони побачили нашу візуальну комунікацію, стало зрозуміло, що це саме те, чого вони бажали», — каже студентка Юлія Висоцька.
Для команди були важливо створити візуальну комунікацію, яка б говорила з людиною її ж мовою, а не канцеляризмами. Була доступною та зрозумілою.
Юлія Висоцька вважає, що зараз Україні надзвичайно важливо популяризувати професійно-технічну освіту. Наприклад в Польщі розвиток економіки після виходу з зони впливу СРСР почався саме після того, як влада зробила ставку на профтех. Зараз там престижно мати таку спеціальність і Юлія дуже сподівається, що незабаром так буде і в Україні.
Зі свого боку куратор проєкту та СЕО в Projector Institute Олександр Трегуб зазначив, що профтех це не тільки робітничі професії: «Ми разом з МОН працюємо над тим, щоби в повному спектрі були представлені і креативні сфери: дизайнери і дизайнерки, рекламники і рекламниці, програмісти і програмістки тощо».
«Студенти-дизайнери проявили небайдужість та занурилися у тему. Їм вдалося передати сильні сторони профтехосвіти, а також заговорити «мовою молоді». Впродовж наступних місяців новий погляд та нові сенси працюватимуть на популяризацію професійної освіти в Україні», – зазначила Ірина Шумік, генеральна директорка директорату професійної освіти МОН.
Вже дуже скоро нові креативи поширюватимуть на ресурсах МОН, в закладах професійно-технічної освіти та у приймальних комісіях.
А ще профтех — це гарна можливість прикласти руку до відбудови країні, свого майбутнього та змін, які вже дуже стрімко відбуваються в нашому суспільстві.
Користувацький досвід для всіх і кожного особисто
Ліки від нудних дзвінків
Неоморфізм: український внесок у світовий UI-дизайн
Як ставити цілі та досягати їх
Шпаргалка: перевірте, чи не використовуєте ви російські шрифти у своїй роботі
Киньте 10 гривень: як закривати збори з невеликою аудиторією в соцмережах