Я став співзасновником студії та продюсерської компанії Fabian&Fred у 2012 році разом з режисером і сценаристом Фредеріком Шульдом одразу після випуску з кіношколи. Ми створили повнометражний документальний фільм та ще кілька фільмів на замовлення. Але вирішили перейти до анімації, коли у 2015 році на Берлінале відбулась прем’єра нашого першого короткометражного мультфільму Däwit режисера Девіда Янсена. Незабаром після цього ми отримали стипендію для фільмування від фонду Віма Вендерса (Wim Wenders Foundation), яка нам допомогла рухатися в напрямку анімації.
Анімаційний фільм Däwit, що переміг на 18-ти фестивалях
«Фестивалі та церемонії нагородження — ключові події для мене, щоб знайти нових співробітників та проєкти. Але це також чудове місце для натхнення та навчання. Щороку з’являються два чи три фільми (часто короткометражні), які настільки сильні, що можуть змінити точку зору та відкрити нові шляхи в сторітелінгу».
Зараз у виробництві студії два короткометражні фільми. I’m not afraid від режисерки Маріти Маєр — це дитячий мультфільм, створений у співпраці з Trollfilm з Норвегії. Сподіваємось, що він вийде на початку 2022 року.
Кадр з мультфільму I’m not afraid
Nissan Micra – K11 — робоча назва документального анімаційного фільму Ребекки Бльохер, що вийде на екрани наприкінці 2022 року чи на початку 2023-го.
Кадр з анімаційного фільму Nissan Micra – K11
Також ми розробляємо мультсеріал Vanja’s World та дебютний анімаційний фільм Фредеріка Шульда Alia’s Secret.
Концепт-арт для мультфільму Alia’s Secret
Проєкт повнометражного анімаційного фільму Sultana Ізабель Хергери зараз на фінансовій стадії, тому ми схрещуємо пальці та чекаємо, щоб почати виробництво на початку 2022 року.
Віжуал до повнометражного анімаційного фільму Sultana
Ми не спеціалізуємося на конкретній цільовій аудиторії, кожен проєкт має знайти її індивідуально. Іноді це мультфільми для дошкільнят, іноді для дорослої аудиторії, яка цікавиться конкретною темою чи жанром.
Пандемія зачепила нас набагато менше, ніж ми очікували спочатку. Завдяки певній підтримці від держави та чудовій команді ми змогли швидко налаштувати віддалену роботу, щоб усі могли працювати з дому чи переїхати до близьких, і не відбулось затримки та зниження якості роботи. Для нас це був дійсно великий досвід та нова «крива навчання» у процесі продакшену.
Найпомітніші фільми німецької анімації — це короткометражки, що виграли нагороди, та багато «подорожують світом». Найприбутковіші анімаційні фільми — серіали для дітей дошкільного віку та повнометражні художні мультфільми для сімейної аудиторії, наприклад, від студій Ulysses Filmproduktion чи Akkord Film.
Водночас анімація не настільки популярна у Німеччині у порівнянні з Францією чи Великобританією. Ви можете це зрозуміти, наприклад, за релізами в кінотеатрах чи мультфільмами на замовлення від телеканалів. У нас є таланти, що випускаються з кіношкіл, але компанії-мовники (broadcasters) поки майже не підтримують режисерів-дебютантів. Ринок в основному сконцентрований на дитячій анімації на базі популярних брендів.
У Німеччині немає спеціальних схем фінансування для анімаційних фільмів у фондах кінематографії, оскільки анімацію розглядають нарівні з ігровим кіно. Ця система має переваги та недоліки для повнометражних робіт, хоча й дозволяє випускати близько п’яти чи більше фільмів на рік. Для короткометражок ця схема безперечно є проблемою, бо ми не можемо належним чином фінансувати короткометражні фільми з системою, що існує зараз. Інші країни, такі як Португалія, Нідерланди чи Швейцарія, краще оснащені, ніж ми.
У центрі уваги студії — наші власні проєкти, які зазвичай фінансує держава. Ми виконуємо роботи на замовлення, але намагаємося їх обмежити, щоб мати змогу сконцентруватися на об’єктах нашої інтелектуальної власності. Поки пощастило, що наші роботи замовляють за особливий стиль, тому робота над анімаційними фільмами приносить задоволення та радість.
Для нас наша робота — це не тільки змагання з великими міжнародними студіями. Було б наївним думати, що ми можемо конкурувати, якщо наші бюджети складають 5% від вартості їхніх анімаційних фільмів. Йдеться більше про пошук ніші для сильних історій, що виокремлюються та дивують. Ось чому ми вкладаємо так багато зусиль у розробку фільмів, дослідження та міжнародні відносини з людьми, яким ми довіряємо та з якими нам подобається працювати.
Поява нових гравців на ринку — це, звісно, чудово, і вони вже багато чого змінили на краще, особливо з точки зору сюжетів і розмаїття. Це також розкриває можливості для виробництва та розповсюдження конкретних історій/проєктів. Водночас я впевнений, що для багатьох фільмів саме кінотеатри — найкраще місце, щоб показати їх та знайти правильну аудиторію. Я думаю, що це переважно питання проєкту і того, на якій платформі краще випустити прем’єру.
Telegraf.Design живе за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.
Користувацький досвід для всіх і кожного особисто
Ліки від нудних дзвінків
Неоморфізм: український внесок у світовий UI-дизайн
Як ставити цілі та досягати їх
Шпаргалка: перевірте, чи не використовуєте ви російські шрифти у своїй роботі
Киньте 10 гривень: як закривати збори з невеликою аудиторією в соцмережах