Прокачуємо просторове відчуття прекрасного разом із головними урбаністами країни.
Спитали у Агентів змін про улюблені світові проекти, які надихають робити міста дружніми до людей. 10 публічних просторів, які хочеться перетягнути на карту України.
А поки надихаємося Копенгагеном, Барселоною і Нью-Йорком у Дніпрі виникла Сцена: Stage, у Тернополі набережна Циганка (Київ заздрить), у Львові створили пішохідну оазу довкола центра, а в столиці малі бізнеси перекрили вулицю на день. 27.10 Агенти Змін і Projector збирають на Урбанину, міні-конференцію про міські проекти, де автори реалізованих проектів покажуть, що у нас є чим пишатися.
Андрій Батін, керівник проектів
Щойно повернувся з Копенгагена, тому під враженням того, що там побачив. Ділиться місцевими знахідками.
Що якби парковка стала основою, на якій можна було б жити? Замість того, щоб робити дві споруди — житловий блок та паркування — Б’ярке Інгельса об’єднав їх у симбіозі. Всі виграють: каскадна споруда замість хмарочоса, квартира із садом на даху, чудовим краєвидом та стоянкою навіть на 10-му поверсі.
Мені пощастило застати все зеленим і квітучим.
Реновація старого елеватора.
17-ти поверховий силос (башта-резервуар для зберігання зерна) перетворили на жилий простір із 38-ма унікальними квартирами: помешкання для однієї людини та багаторівневі квартири площею від 106 м2 до 401 м2, зі стелями до 7 м.
На даху стоянки, що поруч, крутий публічний простір. Фото і відео з батутами у моєму фб.
Виглядає круто.
Дерев’яна конструкція на воді, яка перетворює узбережжя на межі Північного та Балтійського морів на публічний простір. Виклав у фейсбук.
Завод з перероблення сміття, обладнаний гірськолижним спуском, скеледромом, стежками для бігу та ігровим майданчиком.
Коли я там був, вже встановили підйомники.
Christiansholm або Paper Island
Це острів, на території якого раніше була промзона, склади вугілля, солі та рулонів паперу для данської преси (звідки і походить назва острову).
Перший етап концепції передбачав створення привабливих локацій для людей, які активізують місце на етапі підготовки. Одна з основних активностей — ринок їжі. Ось як це виглядало. Активності, які «прижились» на цьому місці, будуть реалізовані у проекті.
Може здатися, що це спеціальна зала, івент-хол чи простір для конференції. Але ні, всі ці заходи провели на території колишньої промзони.
Максим Головко, архітектор у Агентів змін
Проект публічного простору, який робили з залученням місцевих жителів. Вони пропонували об’єкти, які хотіли б бачити в просторі, а вже після цього архітектори проектували те, як виглядатиме Superkilen. Цікаво, що залучення мешканців стало перевагою проекту, а не гальмами, через які нічого не вдається зробити.
У Нью-Йорку вже давно зрозуміли, що приватний автомобіль не може бути основним видом транспорту в місті і почали орієнтуватись на пішоходів. Паралельно з іншими програмами зі створення комфортного простору, перекриття головної площі стало знаковим проектом, який показав серйозність цих намірів.
Проект, на який в інших містах мало хто наважується. У Барселоні об’єднали докупи 9 кварталів, перекрили всередині проїзд для транзитних автомобілів і віддали територію мешканцям. Тепер проїзди між будинками перетворились на публічний простір, де відбувається купа активностей. Вуличний музей сучасного мистецтва, простір для людей з обмеженими можливостями, футбол, бігова та велосипедна доріжки, сади, широкі прогулянкові зони. Словом, що казати — прогляньте епізоди з цього відео, де бачиш, як сусіди стають друзями.
Роман Дима, дослідник міського простору
Кольорові фасади у Тирані
Програма тодішнього мера Тирани була заснована на двох ідеях:
- Повернути публічний простір людям;
- Відродити надію людей (щодо свого міста) через мистецтво кольорів. Це посилило відчуття відповідальності мешканців за своє місто і дало новий поштовх для розвитку.
«Коли скрізь почали з’являтися яскраві фарби, настрій змін почав перетворювати дух народу. Люди стали менше смітити на дорогах, почали сплачувати податки» — мер Еді Рама, який ініціював ці перетворення.
TED talk Еді Рама про те, як кольорові фасади змінили місто та жителів Тирани.
Half A House Builds A Whole Community — назва статті на Archdaily цілком відображає геніальність ідеї. Це, напевно, один з найпрекрасніших прикладів, як залучати спільноту до процесу реалізації проекту. Малозабезпечена сім’я не може дозволити собі великий хороший будинок, але чому б не дати їй половину великого будинку, ніж закінчений, але маленький?
Раніше Telegraf.Design розповідав про найкрутіші компанії, школи та людей дизайнерського Львова у власному гіді.