Статті
Ресайклінг в японському стилі
Філософія вабі-сабі на прикладі
київських інтер'єрів
9 листопада, 2018
avatar
Сушко Дар’я
Junior PR в Sergey Makhno Architects
Мы любим тексты без ошибок. Если вы все же их обнаружили, выделите фрагмент и нажмите Ctrl+Enter.

Японський мінімалізм вабі-сабі – філософія скромної простоти, що стала предтечею популярного нині zero waste стилю життя. Як жителям сходу вдалося віднайти баланс з собою і з природою у своїх домівках розповідає junior PR в українській архітектурній майстерні Sergey Makhno Architects, співавтор Telegram-каналу про тренди та новини у світі архітектури Дар’я Сушко.

Р-р-р… Не потрібно одразу «ричати», що ця тема така хайпова, що зараз кожен перший – ековоїн, кожен другий – зелений амбасадор планети Земля. Сортувати сміття, не користуватися одноразовими пакетами та пляшками – про це дійсно говорять всі та всюди.

Модні бренди одягу також все частіше влаштовують масштабні покази та колекції у колаборації з природою. Наприклад, голландці G-Star на чолі зі співаком Фарелом Уільямсом створили лінійку одягу зі сміття, яке зібрали зі Світового океану.

H&M вже декілька років проводить акції зі збору уже не потрібного одягу, який перероблює й використовує для створення нових колекцій, або ж просто роздає нужденним.

Але на рівні життя домівки, а тим паче запланованого ремонту, – нам є що сказати. Щоб на користь природи, планети, а отже, на користь нам. ЩОБ БЕЗ ХАЙПУ, ЩОБ ВЗАГАЛІ БЕЗ РЕСАЙКЛІНГУ.

«Ніщо не вічне, кожна деталь важлива. Злидні – не виправдання, а ось бідність душі – вирок». Цитата, яка найбільше характеризує японську філософію вабі-сабі. І прочитайте її ще раз – вона ж і про життя, і про дизайн. І про можливості допомагати планеті.

Квартира Wabi-Sabi в Києві / ФОТО: Андрій Авдєєнко

Японська культура дала життя мінімалізму. Нова для західного світу сторона східного естетичного світогляду (і стилістика декорування інтер’єрів, звичайно,) вабі-сабі.

ВАБІ-САБІ НЕ ПЕРЕДАТИ СЛОВАМИ, ЙОГО ПОТРІБНО ОСМИСЛИТИ.

У дослівному перекладі «вабі-сабі» — значить «скромна простота». Американський мистецтвознавець, автор книги “Wabi-Sabi for Artists, Designers, Poets and Philosophers” Леонард Корен довго вивчав феномен і дійшов висновку, що «сенс вабі-сабі – у незначному і прихованому, експериментальному і ефемерному; в речах ніжних і швидкоплинних, недоступних для грубого ока».

Як сотні років тому, так і сьогодні, так і буде завтра, вабі-сабі для японців у чайній церемонії, в створенні ікебан, у возведенні саду каменів, у поезії хайку. Все, що ми знаємо про країну Висхідного сонця – у всьому вабі-сабі, її не потрібно шукати.

Єдиний пошук за вабі-сабі – це пошук простоти, гармонії з природою і власною свідомістю.

НАШЕ ТІЛО – ОДЯГ ДЛЯ ДУШІ. БУДИНОК – ОДЯГ ДЛЯ ТІЛА.

Квартира Wabi-Sabi в Києві / ФОТО: Андрій Авдєєнко

«Неідеальна краса» звучить красиво і суть фрази глибока. Вабі-сабі за кожну родимку, шрам та зморшку на людському тілі, бо це все робить індивідуальністю кожне створіння. Рух ресайклінг та японської філософії вабі-сабі, як виявилось, чудово поєднуються. Бо про природу та про природу душі.

Про найпростіші прийоми ресайклінгу, чи то недоресайклінгу, в дизайні та архітектурі далі.

Прийом 1. Говорити з природою без посередників

Льон – з безкраїх українських полів – тепла постіль на ліжку, або ж і вся його оббивка, килим під босими ногами, приглушене світло ламп величезних та малих у кухні та ванній.

Bila Wabi-Sabi Apartment / ВІЗ.: Sergey Makhno Architects

Глина – як та, що у бабусі на стелі та печі, – вона на стелі сучасної квартири, на її стінах. Вона набуває форм та імітацій, яких тільки ваші руки можуть уявити. Нею дихається природніше. А піч можна дещо модернізувати й покрити керамікою.

Bila Wabi-Sabi Apartment / ВІЗ.: Sergey Makhno Architects

Камінь – він органічно почуває себе як в екстер’єрі, так і в самій оселі. Йдеться не про потужну глибу в моху посеред вітальні, хоча різне трапляється в уяві дизайнерів нашого покоління, і не про мармурові стільниці неймовірної вартості. Камінь в інтер’єрі імітується штукатуркою, провокує тактильність, відстоює природність. Кам’яні поверхні банально освіжають оселю влітку та зігрівають атмосферу білосніжних вечорів.

Oko Bedroom / ВІЗ.: Sergey Makhno Architects

Прийом 2. Шанувати вік

Дерево – старезне, що пережило вже декілька поколінь сімейних обідів, – зі старомодного кухонного гарнітуру мінімально видозмінюється та монтується на модернову робочу зону кухні. Не вирубувати нові, а поважати тих, кого були готові відправити на пенсію. До речі, натуральна груба текстура старого дерева ще ніколи не виходила з моди.

Bila Wabi-Sabi Apartment / ВІЗ.: Sergey Makhno Architects

Метал – гаражний, заіржавілий природнім шляхом – покриваємо лаком, щоб був приємний на дотик, і це вже стіна студії, майстерні, чи то ванної кімнати.

Металева стара ржава стіна, демонтована зі справжнього функціонального, до того моменту, гаража на Троєщині – в проекті київського шоуруму провідного виробника сантехніки Dornbracht.

шоурум Dornbracht / ФОТО: Андрій Авдєєнко

Прийом 3. Сміття теж має право жити

Чим ми гірші за голландців з G-Star, або того ж Фарела Уільямса? Робити корисне і красиве зі сміття можуть і дизайнери. Наприклад, у Казахстані завод із виробництва дорожньої плитки використовує це саме сміття за сировину. Шкідливого, брудного на планеті – менше, рівного та зручного – більше. Для виготовлення авторської плитки Sergey Makhno Architects також часто повторно використовує шамот – спечену глину, яка залишилась з інших виробів.

Плитка Grass / ВІЗ.: Sergey Makhno Architects

Плитка Tetrapod / ВІЗ.: Sergey Makhno Architects

В Україні така практика, на жаль, поки не масова. Люди бояться факту, що в їхній оселі оселиться колишнє сміття. Але чи не є сміттям шафа, з якої речі вивалюються? І йдеться не тільки про забруднення помешкання, а й всього світу.

Квартира Wabi-Sabi в Києві / ФОТО: Андрій Авдєєнко

Тягнуть у власний дім усілякий мотлох шведи. І їх дім – ціла країна. Пояснюємо: за останні чотири роки Швеція викупила в інших країн світу близько 3 200 00 тонн сміття. Викупила. За гроші придбала собі сміття. У країні функціонують 32 сміттєпереробних заводи, які забезпечують міста теплом і електрикою. Якщо конкретно, то 810 тисяч будинків теплом і 250 тисяч будинків електрикою. Швеція – це Плюшкін, якого нам ще потрібно заслужити.

Не такий страшний та нудний ресайклінг, як його малюють. Він про порятунок, а не бруд. Він про творчість, а не сміття. Дрібні та ледь помітні, але рішучі та такі вагомі кроки робить українське архітектурне та дизайн-життя в цій екотемі. Вона відкрита до комунікації, не просить у вас грошей та клятв. Якось просто треба зрозуміти, що це потрібно нам самим.


Раніше Telegraf.Design розповідав про 10 приголомшливих проектів зі всього світу, що надихають київських урбаністів.

avatar
Сушко Дар’я
Junior PR в Sergey Makhno Architects
Колонка

У нас є ще дещо для вас

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: