Юрко Гуцуляк

Минуло більше ніж півстоліття як фільм вийшов на екрани, і за цей період змінилося дуже багато (незалежність, нові технології, свобода патріотичної творчості, переосмислення національної ідеї, доступність інформації), але досі ніхто в Україні не спромігся зняти щось принаймні співставне за своєю глибиною з роботою Параджанова. Для мене цей фільм має не лише художнє значення, а й слугує чимось на кшталт енциклопедії гуцульської культури.

Це перший і поки єдиний відомий мені приклад, коли художня література є прямою рекламою комерційного продукту. Ця реклама прямолінійна і неприхована, але книжка написана так добре, що це зовсім не дратує. Навпаки, я щиро хотів Kindle, поки читав.

Я не знаю жодного іншого часопису, який би з такою гідністю описував будь-яку субкультуру. Фантастичний баланс між примітивним і елітарним, порнографією і мистецтвом, брудним і інтелектуальним. Нема більше прикладів, коли б якийсь часопис неодноразово перевидавався як витвір мистецтва у форматі книги.

Цей проект вийшов далеко за рамки музики і мистецтва. Bjork привернула увагу до природознавства та захисту довкілля (кожна пісня розповідає про один природний феномен); започаткувала навчальний експеримент, цікавий не лише дітям, але й дорослим (створений мобільний додаток, який синхронізується з кожною з пісень та інтерактивно доповнює її; в ряді шкіл запроваджена спеціальна навчальна програма, де використовується цей додаток); промотувала головний концертний зал Ісландії Harpa за допомогою спеціального сувенірного набору камертонів (логотип Harpa складається з камертонів), коли кожній пісні альбому відповідає камертон, налаштований на тональність пісні.