Видавництво ArtHuss та Національний музей Тараса Шевченка запустив крос-медійний проєкт «Століття української абстракції» з експозицією «Категорії виразності». Вона працюватиме до 4-го квітня.
«Категорії виразності» ‒ це експозиція робіт українських митців-абстракціоністів. Відвідувачі зможуть побачити твори Олександри Екстер, Вадима Меллера, Любові Попової, Олександра Богомазова, Олександра Хвостенка-Хвостова, шістидесятників Карла Звіринського, Бориса Плаксія, Григорія Гавриленка Валерія Ламаха, Зеновія Флінти, а також сучасних художників Тіберія Сільваші, Миколи Малишка, Володимира Цюпка, Анатолія Криволапа, Петра Малишка, Петра Лебединця, Василя Бажая, Петра Бевзи, Миколи Журавля, Назара Білика та проєкту “РоздІловІ”.
Виникнення абстрактного мистецтва як окремого стилю живопису, графіки, скульптури пов’язане з духовними ідеями, що хвилювали європейців. У витоків абстракціонізму на початку ХХ ст.стояли В. Кандинський, К. Малевич, П. Мондріан, Р.Делоне, Ф. Купка, Л. Могой-Надь, відтак Україна і українці були значною мірою серед засновників цього напряму.
Фото з відкриття виставки. Автор зображення: Константин Кожемяка
Попри репресії проти модернізму в Україні абстракціонізм продовжувався і після Другої світової війни. Щоправда, у приватному спілкуванні художників, які тихо, але наполегливо опонували радянському офіціозу Спілки художників. Збережений спосіб образного мислення почав набувати публічних рис у 90-і. За часів незалежної України неформальні художні об’єднання почали демонструвати абстрактні твори на виставках. І донині абстракція активно розвивається на актуальній арт-сцені України.
Фото з відкриття виставки. Автор зображення: Константин Кожемяка
Проєкт «Століття української абстракції» прагне дослідити, як розвивалась ця традиція, яким чином встановлювався і продовжується сьогодні діалог між художниками, розділеними в часі, оприлюднення приватних колекцій і музейних спец-архівів. Одним із важливих завдань проєкту є виокремити український абстракціонізм із практики авангардизму. Представити його як суму певних категорій виразності: конструкція, пауза (порожнеча), ритм, колір, світло.
Також в Telegraf.Design можна дізнатися про те, що Довженко-Центр презентував новий візуальний стиль.