Міністерство науки та освіти України створило комісію для розробки єдиних зразків каліграфічного письма літер українського алфавіту. У соціальних мережах почалося бурхливе обговорення такого рішення, оскільки до розробки каліграфії міністерство майже не долучило профільних дизайнерів і спеціалістів-практиків.

Що сталося

У листопаді 2022 року МОН видало наказ про утворення робочої групи з розроблення єдиних зразків каліграфічного письма літер українського алфавіту, їхніх з’єднань та цифр.

До 25 грудня 2022 року ініціативна команда розробляла проєкт зразків каліграфічного письма, а до 25 січня вона вже має представити результати роботи на затвердження Міністерства.

При цьому, склад робочої групи складається у більшості з чиновників, викладачів та доцентів державних установ. Серед спеціалістів у сфері каліграфії у комісію обрали доцентів та викладачів кафедри графічного дизайну та мистецтва книги Української академії друкарства.

Реакція креативників

У соціальних мережах до МОН виникло декілька запитань, які підсумувала дизайнерка Олександра Корчевська:

1)  Чому до комісії не допустили графічних, шрифтових дизайнерів, каліграфів, які мають досвід за плечима і які могли б долучитися до розробки єдиних зразків каліграфічного письма літер українського алфавіту або хоча б до обговорення проєкту між його розробкою і між його затвердженням. Такої змоги надано міністерством не було, пише Олександра.

«Після опитування ряду людей, доходимо висновку, що власне з усіх представлених осіб лише представниця УАД мала досвід у практичному дизайні, решта є чиновниками та педагогами-методистами, що не дає змогу стверджувати, що пропозиції щодо прописів будуть адекватні відносно методики письма, як це є», – пише Олександра Корчевська.

2) Чому немає відкритості? Процедура розробки досить закрита і переглянути проміжні результати немає можливості.

«Якщо термін за наказом розробки вже сплив, то результати повинні були б бути доступні до громадського перегляду, що задовольняє вимоги прозорості урядових установ. Цього не зроблено, і ми знову ж не можемо реагувати, змушені приймати результат роботи Міністерства як те, що є єдино правильне», – додає Олександра Корчевська.

3)  За якими професійними критеріями обирали членів комісії? Серед учасників групи забагато методистів, чий доробок у сфері дитячих прописів – маловідомий.

Але водночас є й протилежна думка від методистів з досвідом:

Графічна дизайнерка

Через ці питання, на які міністерство наразі не надало відповіді, основні побоювання дизайнерів полягають в тому, що прописи можуть виявитися не новими та сучасними, а старими й  неактуальним, що вони будуть переосмисленням манери письма і про форми літер, які не оновлювалися ще з радянських часів.

«Формування методики тримання ручки, вибір кута, узгодження це зі стилістикою української літери – це проблема і справді методична, яка виходить із розуміння роботи з шестирічними дітьми, тому тут, і справді, не повинно бути у команді усіх дизайнерів. Але каліграфи практикуючі таки повинні бути, які розуміють контекст формування української літери.
Наприклад, ми маємо проблеми з написанням літери ґ, є, к і та ї. Плюс для того, аби зробити такі прописи, слід спочатку зробити шрифт. А нині ми не маємо українського шрифту для прописів, що знову ж нас підводить під використання російського шрифту propisi.ttf. А цього не має бути в принципі, аби під час війни ми купували російські шрифти. Чи знають про це спеціалісти МОН? Так скидається, що ні», – пояснює Олександра Корчевська.

У соцмережах просять надати можливість зібрати на конкурсній основі з відкритим та прозорим відбором альтернативну групу українських шрифторобів та найкращих методистів та педагогів для розробки нової каліграфії.