Адміністрація музею також дозволила людям з вадами зору «оглядати» деякі експонати руками, щоб побачити їх. А на стіні музею поруч із 133 версіями «Заповіту» різними мовами світу з’явилася 134-та — шрифтом Брайля.
Створив проєкт Дмитро Ліховий в рамках випускного проєкта на курсі Visual Communications Professium у школі Projector. Він спроєктував таблички, які описують всі музейні експонати та дають можливість прочитати вірші Кобзаря на дотик.
«Проблема людей, що не бачать, сама по собі невидима. Після консультацій з Українським товариством сліпих я зрозумів, що сліпі люди стали невидимими для українців, бо не виходять з домівок, адже світ назовні не пристосований до їхніх потреб. Мені хотілося привернути увагу до проблеми та запропонувати креативне рішення», — каже автор проєкту.
Таблички створені з використанням жовтого кольору, бо це всесвітній код для людей з вадами зору. Ті, хто має 5-10% зору, розуміють, що ця яскрава пляма — це комунікація з ними і до них.
Автор проєкту сподівається, що цю акцію підтримають й інші установи.
Раніше Telegraf.Design розповідав про те, що Національний музей Тараса Шевченка представив новий логотип та брендбук.
Amazon запустила платформу, на якій можна створити свою лінію мерчу
Спостереження за відбудовою: UNITED24 та ЛУН запустили спільний проєкт
Компанія BRG hotels оновила логотип
«Житомирські Ентузіасти» створили віртуальну екскурсію музеєм космонавтики
Проєкт Directa Design Bureau для бренду кави здобув Red Dot
Мистецький арсенал презентує онлайн-видання «Україна в огні»