Громадська організація «Центр студій політики пам’яті та публічної історії Мнемоніка» створили віртуальний проєкт «Музей однієї вулиці» у Рівному про місто 1930-х років та зникнення євреїв і поляків у тоталітарні часи. Автори пропонують зануритися в історію за допомогою доповненої реальності.

Це віртуальна подорож вулицею Симона Петлюри, присвячена полікультурній історії Рівного, яка має дві паралельні сюжетні лінії: розповідь про збережені історичні будівлі та історія трьох дітлахів, які грають у хованки, що розгортається у просторі-часі.

Розповідь про 7 знакових будівель вулиці переплітається із віртуальною історією «Хованки». Це AR-досвід про поліетнічне Рівне 1930-х років та зникнення польського і єврейського населення внаслідок злочинів тоталітарних режимів.

«У 1930-х місто Рівне був досить полікультурним. Значну частину населення становили поляки та євреї. Внаслідок виселення поляків і Голокосту, Рівне втратило величезну кількість його єврейських польських жителів», – пише автор AR-досвіду «Хованки» Нікіта Худяков.

Команда проєкту розповіла цю художню історію за допомогою доповненої реальності та розмістила 5 табличок з QR кодами в міському просторі.

Для написання сценарію та роботи з фактами до розробки проєкту запросили професійного сторітеллера Євгена Цимбалюка. Він виконував дослідницьку та художню роботу, в результаті якої з’явилося 5 частин AR-історії.

Історія розповідає про 3 дітей: єврейського хлопчика Давида, польського хлопчика Лукаша та української дівчинки Олесі, які грали у хованки. В сюжетах з’являються німецькі солдати 1930-х років. Це історія міжкультурної взаємодії, яка зникла у часи радянської та нацистської окупації.

Разом з професійними дикторами та акторами, команда проєкту записала репліки сценарію, а 3D художник створив моделі персонажів, які з’являються протягом історії.

«За допомогою  QR-кодів Ви потрапляєте в Instagram і маєте можливість побачити у своєму телефоні 3D моделі, які, як привиди, минулого розкривають вам зворушливу історію, що могла відбуватися на вулицях міста Рівне», – додав Нікіта Худяков.

Для віртуальної прогулянки необхідно мати ОС Android або iOS смартфон та застосунок Instagram.

Ще одна складова музею розміщена на офіційному сайті ГО: оповіді про окремі споруди, фотоматеріали, аудіодоріжки тощо.

Музей створили в рамках реалізації проєкту «Протидія антисемітизму та ксенофобії через популяризацію поліетнічного регіону» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

Telegraf.Design живе за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.