«Жовта Стрічка» — найбільший рух спротиву на тимчасово окупованих територіях України (за чисельністю, масштабами акцій та впізнаваністю). Рух у на той час ще в окупованому Херсоні вже понад рік згуртовує українських активістів на тимчасово окупованих росією територіях. Учасники поширюють символ жовтої стрічки, агітують не отримувати паспорт країни-терориста, розклеюють плакати і листівки, малюють українську символіку у містах та селах та збирають інформацію про діяльність окупантів та колаборантів.
Telegraf.Design поспілкувався з координатором руху Іваном (який не називає прізвища з міркувань безпеки) про залаштунки й розвиток «Жовтої Стрічки»
«Виходь на мітинг із жовтими стрічками»
«25 квітня 2022 ми заснували телеграм-канал. Ми з колегою намагалися організувати мітинг у Херсоні, — розповідає Іван. — Тоді наші гасла лунали: «Виходь на мітинг із жовтими стрічками». А вже 27 квітня ми якраз його затвердили на центральній площі у Херсоні, коли вийшло близько пів тисячі демонстрантів. Тому ці дні ми вважаємо нашим початком. І за цей час наш «маленький стартап» перетворився в щось більш масштабне».
Головний меседж ініціативи — протидія окупації. А основний знак — жовта стрічка — означає супротив на окупованих територіях, як протидія рашистській літері Z. Жовту стрічку впізнають у європейських країнах як новий символ, що протистоїть рашизму, війні та вбивствам, і означає боротьбу за власні права, свободу думки, ненасильницький спротив, міцну громадянську позицію.
Основна мета учасників руху — дати українцям в окупації сигнал: у місті живуть люди з проукраїнськими поглядами. Українські знаки на видноті надихатимуть їх чинити власний опір: не брати російський паспорт, бойкотувати російську освітню систему, долучатися до підпілля.
«Ми не залежимо від когось, не маємо стороннього фінансування. Все, що ми втілюємо, робимо лише на волонтерських засадах», — наголошує Іван.
Як влаштована ініціатива
Кожна людина в окупації, яка бажає чинити спротив, може долучитися до ініціативи через чат-бот «Разом». Чат-бот з’явився, коли кількість активістів по всій окуповані території перейшла за кілька сотень, і вести комунікацію з ними стало складно. Бот містить рекомендації щодо безпеки, кібергігієни та завдання, наприклад, розвішування листівок, стрічок, малювання графіті.
«Як це працює? Людина натискає на кнопку — взяти завдання. Далі обирає зі списку, яке завдання їй більше подобається, або яке вона може виконати. Після того як людина втілила завдання, вона робить фото та відео і надсилає підтвердження. Координатор переглядає та перевіряє виконання, щоб воно не виявилося фейком. Якщо координатор все підтверджує, рівень людини в боті підвищується, і далі їй будуть відкриватися й інші завдання. Коли людина досягає максимального рівня, ми вже можемо з нею окремо спілкуватися через більш захищені месенджери з метою координації серйозніших завдань, ніж розвішування стрічок. Наприклад, замалювати «Z» на російській техніці або підняти український прапор, як у нас це вже було в Севастополі», — пояснює Іван.
Зараз лише в боті налічуються понад 9 тисяч активістів, які щоденно щось публікують або передають інформацію про колаборантів, місця зосередження ворога. Ця робота продовжується на тимчасово окупованих територіях від Луганщини до Сімферополя.
У «Жовтій стрічці постійно працюють над покращенням Телеграм-бота, роблячи його більш user-friendly. Нещодавно була додана карта відеокамер, що охоплює окуповані міста, та оновлюється в режимі реального часу. Ця функція дозволяє активістам визначати «сліпі зони», щоб безпечно виконати завдання.
Реакція окупантів і безпека учасників
Безпека активістів є пріоритетом для «Жовтої Стрічки». В русі піклуються про те, щоб про учасників ніхто про не міг зібрати жодних даних. Намагаються бути якнайбільше децентралізованими, щоб навіть учасники не знали одне одного. Це організовано навмисне, щоб у разі непередбачуваних обставин, ніхто не зміг якимось чином видати всю мережу активістів «Жовтої Стрічки».
За словами Івана, координатори верифікують усіх людей, які звертаються до них через чат-бот, щоб відсіювати росіян і «фсбшників.» Зазвичай їх розпізнають відразу, адже вони не можуть пройти етапи верифікації. Кожне нове виконане завдання відкриває доступ до наступного, і таких — 20 рівнів. Як правило, вони видають себе на 3-4 завданні, коли надсилають старе фото, яке вже хтось опублікував.
На діяльність активістів «Жовтої Стрічки» окупанти реагують по-різному: залежно від місця. Як розповідає Іван, єдине, що їх об’єднує — бажання придушити цей спротив, знайти активістів і викрити всю мережу.
Десь плакати та графіті рашисти знищують, а десь — ні. Бувало, що активісти поновлюють знищені символи. Коли окупанти втомлюються знищувати плакати й графіті на одному й тому ж місці, там встановлюють камери відеонагляду.
«Окупанти висміюють, засуджують й погрожують активістам «Жовтої Стрічки» у своїх телеграм-каналах. На (ново)окупованих територіях постійно ходять патрульні, все зривають, тому ми їх друкуємо по 200 штук на день. От повісимо плакат, а його зірвуть за пару годин, зате в чатах і телеграм-каналах будуть ще тиждень про це говорити», — додає Іван.
Онлайн-мітинги
«Жовта стрічка» починалася з проведення мітингів, зокрема в Херсоні, Мелітополі та Сімферополі. Коли їх стало проводити дуже складно, активісти почали організовувати онлайн-мітинги. Місце зустрічі — цифрова вулиця на сторінці в Instagram, де кожен міг обрати, на якому місці він стояв би на підтримку України.
«Жовта Стрічка» — наче стартап, який потрібно розвивати. Коли все відбувається стабільно, долучаються активісти, відповідно росте і впізнаваність. Проте з часом, вона падає. І тому потрібно мати інформаційні приводи, щоб нашу діяльність бачило все більше людей».
За словами Івана, ідеї нових активностей та ініціатив народжуються по-різному: «Вийшов на пробіжку, з’явилася ідея — записав, обговорив з колегою, як це втілити. Ми разом пропрацьовуємо концепт, робимо графіку чи монтуємо відео. Все залежить від кількості спроб та помилок, але з досвідом все відшліфовується і так доходимо до того, що дійсно потрібно», — ділиться Іван і зізнається, що постійно бути креативним — доволі складно. Часом він спостерігає, що тексти та листівки між собою дуже схожі. Тому постійно вчиться, щоб у цьому розвиватися.
- Флешмоб #ЖовтаСтрічка
У день гідності й свободи, 21 листопада, тисячі людей в Україні та за її межами пов’язали жовту стрічку на знак підтримки українців, які чинять опір в окупації. Флешмоб підтримали дипломати, спортсмени, представники бізнесу, лідери думок, журналісти, зірки та навіть працівники Національного антарктичного наукового центру України. І завдяки кожному, хто долучився до флешмобу, хвиля підтримки дісталася українців в окупації.
- Флешмоб «Єдине серце України»
«6 березня, до річниці початку спротиву на тимчасово окупованих територіях, ми запустили флешмоб «Єдине серце України». Ми поєднали половинки сердець з під контрольованої території та на окупованій для консолідації українців, щоб показати підтримку населенню, яке щоденно чинить супротив», — розповідає Іван.
Зараз «Жовта Стрічка» закликає усіх активістів на тимчасово окупованих територіях України долучатися до акції — перемалювати нав’язані окупантами російські назви вулиць на «вул. Дмитра Коцюбайла». Військовий був більш відомий за позивним «Да Вінчі». Він загинув на Бахмутському напрямку. Командирові спецпідрозділу «Вовки Да Вінчі» було лише 27 років.
Акція «Геть колорадів» закликає спалювати, рвати, викидати в сміття георгіївську стрічку. Натомість пропонує розвішувати всюди жовту стрічку, символ українського спротиву, який так бояться рашисти.
Крім того, до 9 травня «Жовта Стрічка» перезапустила акцію «Наближається час свободи». Будь-яка людина може перетворити літеру «Z», якою окупанти помічають місця свого перебування, на жовто-блакитний пісочний годинник — знак того, що час окупантів спливає. Це дуже просто, символічно і легко в реалізації. Просто гуляючи містом або йдучи на роботу, перекреслити «Z» s розмалювати її в кольори українського прапора.
З іншими проєктами «Жовтої Стрічки» можна ознайомитися на сайті руху:
Міжнародна підтримка. Виставка State of Defiance
Рух постійно працює над тим, щоб про ініціативу та їх діяльність дізнавалися і за межами України. У квітні «Жовта Стрічка» ініціювала в Брюсселі виставку State of Defiance про стійкість і опір українців, які живуть в окупації. Експозиція розповідає історію підпільного руху опору, що діє в умовах російського терору, який жорстоко придушує будь-які проукраїнські настрої.
Відвідувачі мали змогу дізнатися анонімні історії активістів «Жовтої Стрічки», розказані вперше, а також побачити артефакти з тимчасово окупованих територій. Крім того, гості виставки бачили фото й відео з тимчасово окупованих територій, які демонструють роботу та результати руху опору.
«Такі виставки за кордоном — це ще одне нагадування, що війна триває, та нам досі потрібна мілітарна підтримка, — розповідає ілюстраторка Ірина Вале. За два дні вона намалювала шість ілюстрацій про учасників цього руху:
«Кожен з героїв ілюстрації мав свої причини залишитись та продовжує підпільну боротьбу. Задля анонімності я не зображувала риси обличчя, а лише в загальних деталях показала їх історії — це дівчина, яка малює по місту графіті з літерою Ї. Це подруги, котрі знищують російські плакати. Чоловік, який замінував своє місто, щоб нашкодити ворогам. Вони всі герої сьогодення».
Дизайнерка створювала ці малюнки за принципом серії (тобто одна форма стилізації, кольорова гама). Також вона намагалась на кожній роботі додати концептуальний елемент — зображати паркани та сітки як символ закритого простору, неможливості виїхати.
«Мені найближчою стала історія про вчительку, яка не змогла виїхати через стареньких батьків. Мої бабуся з дідусем були лежачими хворими, тому я знаю, що таке догляд за літніми людьми і як це може бути тяжко. Дійсно, в таких умовах дуже складно переїжджати. Тим, хто зараз в окупації, — важко, але ми з нашого боку маємо робити все можливе, щоб їх звільнити. Якщо проєкт допоможе висвітлити цю думку, то це чудово», — додає ілюстраторка.
Координатор Іван зізнається, що організовувати заходи за кордоном буває доволі важко. Однак європейцям важливо нагадувати про необхідність продовжувати допомагати Україні, українцям в окупації — важливо бачити, що їх підтримує міжнародна спільнота.
«Весь процес комунікації, коли потрібно було залучати активістів, які пишуть листи євродепутатам, був для нас дуже складним», — згадує Іван процес організації акції «Квитки і листи депутатам європарламенту». Представники «Жовтої Стрічки» передали депутатам Європарламенту листи від тих, хто чинить та підтримує спротив у Криму, а також квитки на потяг до українського Сімферополя.
«Щойно Крим звільнять, а «Укрзалізниця» відновить із ним сполучення, 14 європарламентарів зможуть стати пасажирами перших залізничних рейсів на півострів. Ці листи — важливе свідчення кримського опору, про який Європа та світ майже нічого не знають, адже російська пропаганда давно намагається заглушити голос спротиву як на півострові, так і поза ним», — заявляють у «Жовтій стрічці».
Проте така робота приносить хороші результати. Так, наприкінці 2022 року, у стінах Європейського парламента рух отримав премію Сахарова.
«У перспективі «Жовта Стрічка» може стати правозахисним рухом»
Зараз у фокусі роботи руху — це люди на окупованих територіях та підготовка окупованих територій до звільнення. Однак в перспективі «Жовта Стрічка» може стати правозахисним рухом.
«Ми будемо збирати інформацію про воєнні злочини, максимально їх верифікувати та надсилати у відповідні органи, які цим займаються для майбутнього військового трибуналу, тож бачимо в цьому наш розвиток», — зазначає Іван.
Після звільнення всіх територій «Жовта Стрічка» буде продовжувати підтримувати проукраїнські настрої й масштабувати громадський активізм.