Статті
«Зараз доповнена реальність — це спосіб для самовираження»
Як у Ffface працюють з AR
5 червень, 2020
Лілія Шпотенко
Журналіст у Telegraf.Design

Команда Ffface.me створює фільтри для Instagram і досліджує технології доповненої реальності. За рік існування вони створили 155 фільтрів з охопленням у 314 млн користувачів. Ми поспілкувалися зі співзасновником і технічним директором Ffface.me Єгором Кумачовим про те, як влаштований ринок зараз і чого очікувати від AR-технологій у майбутньому.

Читайте також: Як AR-ефекти набули шаленої популярності в Instagram та що з ними відбувається зараз

  Єгор Кумачов і Дмитро Корнілов заснували Ffface.me у 2019-му. Фото з архіву Ffface.me

Як створили Ffface.me

За освітою я графічний дизайнер. Під час навчання почав цікавитися 3D-графікою, а згодом AR-технологіями. У 2019-му прийшов на лекцію Діми Корнілова про доповнену реальність. Тоді ми познайомилися і відразу вирішили, що потрібно робити щось своє. Заснували Ffface, а через місяць вже отримали перше замовлення.

Ми починали удвох. Тоді все було просто: Діма спілкувався з клієнтами, я робив фільтри. Зараз у команді 7 людей: крім нас, ще два менеджери і три розробники. Часом працюємо з фрілансерами. Діма і зараз займається у нас промоцією, спілкуванням і пошуком клієнтів, я — технічною частиною, артдирекшном, контролем якості. Включаюся, якщо фільтр складний.

Про створення інстаграм-фільтрів

Знання 3D-дизайну — це база для цієї справи. Важливо розбиратися у програмах і розуміти, як усе працює. Наші розробники часто мають дизайн-бекграунд. Микита працював у сфері дизайну інтер’єрів, Сергій прийшов із моушн-графіки. У кожного розробника є свої найкращі сторони, під які і стараємося придумувати проєкти.

Одні з перших фільтрів ми створили для блогерів: для шоу Дурнєва і пранків Антона Мурафи. Спочатку ми самі шукали клієнтів, а згодом через сарафанне радіо люди почали звертатися до нас.

Фільтри бувають різними за складністю, інтерактивом, режимами. Останнім часом у тренді були рандомайзери. Пік минув, але людям все ще подобається. Ми робили рандомайзери для Samsung і Сільпо ще до цього тренду. Селфі-маски найкраще працюють для б’юті-брендів. Ігри підходять для промоції подій. Нещодавно ми зробили гру для МОЗ разом із Червоним хрестом, яка допомагає розминати шию. Це була класна ситуативна ідея — коли сидиш вдома під час карантину тобі потрібна зарядка. Часом використовуємо фільтри для задньої камери смартфона. Наприклад, для Монобанку зробили 3D-модель кота.

Нещодавно поекспериментували з онлайн-галереєю. Створили кімнату, у яку ти можеш увійти і порозглядати на стінах картини. Тепер будь-хто може зайти в галерею зі свого дивана. Найцікавіше, що картини можна оновлювати.

Ми завжди старалися, щоб процес створення був швидким. Один фільтр займає від 3 днів до тижня.

Водночас Ffface точно не буде лише компанією для фільтрів. Ми стараємося постійно бути на цій хвилі, придумувати ідеї, будемо повністю іти в розробку AR-додатків. Інстаграм — лише вершина айсбергу.

Про ринок

Якщо порівняти ціни за рекламний ролик і за фільтри, а потім співставити їх з кількістю нових підписників/клієнтів після рекламної кампанії, то різниця величезна. Ціна за одного нового користувача інстаграм-фільтрів — менше цента. У цієї штуки є величезний потенціал, який ще не всі розуміють. Тим не менш є люди, які бачать процес і намагаються розібратися у ньому.

Ми працюємо з українським ринком і трохи з СНД. В Україні ринок дуже маленький, і ми займаємо достатньо велике місце на ньому. Зараз почали співпрацю з європейськими компаніями.

Вартість фільтрів залежить від складності. Мінімальний прайс у нас — 500 доларів. Ігри коштують від 1 500 доларів. Найдорожчий фільтр зробили для Parimatch. Там було близько семи режимів. Статистика тоді дуже радувала.

Прайс на нашому і західному ринках відрізняється у 3-5 разів. Якось був тред у фейсбук-спільноті — люди з різних країн розповідали, за скільки роблять фільтри. Європейці офігівали від того, наскільки менші гроші ми просимо за цю роботу. Але річ у тім, що в нас ніхто за це не готовий платити більше.

Ми хочемо робити суперякісні фільтри. Відрізняємося тим, що ретельно підходимо до процесу створення, працюємо над деталями, додаємо приховані елементи. Хочемо виходити на європейський ринок саме за рахунок якості продукту.

Про майбутнє доповненої реальності

AR-технології з’явилися давно, але буквально нещодавно стали такою популярною штукою. Проблема в тому, що не кожна людина могла зробити щось своє. Інстаграм дав доступ до інструменту Spark AR — суперпростого й інтуїтивно зрозумілого. Через це зараз є величезна база розробників, які самі генерують ідеї. Фактично інстаграм дав лабораторію і сказав: виплескуйте свій креатив, а ми будемо вас нагороджувати підписниками, увагою і визнанням. Офігенна стратегія. Тепер купа людей тестує ці технології і ми спостерігаємо, що працює, а що ні, і так поступово розвиваємо.

Інстаграм-фільтри — це тільки початок. З їхньою допомогою розробники інстаграму і ми всі разом прощупуємо, що взагалі можна зробити з доповненою реальністю. Поки що зрозуміло, що люди хочуть незвично виглядати в онлайн-просторі і досягають цього з допомогою AR. Це основна тема фільтрів, доповнена реальність — хороший спосіб для самовираження.

Далі все буде значно цікавіше. У найближчому майбутньому нас чекають онлайн-магазини, де ми зможемо приміряти одяг і аксесуари на собі. Зараз немає можливості повністю повісити на людину одяг, щоб той правильно реагував на рухи. Хоча в цьому напрямку вже працюють. В Apple, наприклад, є можливість з допомогою відео людини вгадувати її позу в просторі. Поки це виглядає сирувато, але буде дороблятися в майбутньому.

У Ffface ми теж розробляємо одну ідею, пов’язану з одягом. Це буде колекція одягу з елементами доповненої реальності.

Зараз AR найбільше розвивається у рекламі. Ціль реклами — привернути увагу, а технологія доповненої реальності завжди створює вау-ефект: «Це штука, яку я не розумію, але вона круто виглядає». Але водночас ці речі мають великий потенціал.


У суботу, 6 червня, креатори Ffface проведуть воркшоп Spark AR advanced у школі Projector.

Раніше Telegraf.Design розповідав про VR/AR-професії: дизайнери, ілюстратори та художники. Куди податися, якщо хочете працювати з віртуальною і доповненою реальністю.

avatar
Лілія Шпотенко
Журналіст у Telegraf.Design
Колонка

У нас є ще дещо для вас