Читайте також: 10 речей, про які запитують UX-дизайнера на співбесіді
Готових спеціалістів уже недостатньо: ринок великий і потреби ростуть. Але є люди, що володіють мисленням, яке дозволить їм через 2-4 роки стати хорошими професіоналами.
З графічними дизайнерами останнім часом у нас менше проблем — вони приходять уже хорошими професіоналами. Складніше з продуктовими — тут маємо незакриті потреби. Так склалося через те, що люди по-різному розуміють суть продакт-дизайну.
Дизайнери вміють непогано проєктувати інтерфейси, мають візуальні скіли, але труднощі починаються, коли треба окреслити проблему, перетворити її у задачу й обґрунтувати своє рішення. Наприклад, запитую: «Ти вирішуєш таке завдання, а як воно взагалі виникає? Для чого ми це робимо?». Відповідь не завжди знаходиться.
Багато кандидатів приходить з позиції UX/UI-дизайнера. Тобто вони працювали з конкретними завданнями, які для них уже хтось сформулював, і певними вхідними даними. А в моєму розумінні, робота продакт-дизайнера — це саме сформулювати цю задачу. Не лише проджект-менеджер її ставить, а й конкретно продакт-дизайнер.
Тож є виконавчі вміння, а бракує навичок правильно ресьорчити, користуватися аналітикою і розуміти горизонт завдань продакта.
Щодо софт-скілів, то багато людей приходить зовсім незрілих у контексті прийняття рішення: самозакоханих, залюблених у власні ідеї, впертих, не готових слухати оточуючих, негнучких і заточених під єдиний принцип і підхід. Чим раніше людина переживає всі ці юні хвороби, тим швидше розвивається.
Один із ключових скілів у моєму розумінні — надивленість. Про неї багато говорять і мало займаються. Після core-навичок (типографія, інструменти візуалізації, сітки), запас рішень і надивленість — ключовий скіл.
Усі вміння, необхідні для продуктового дизайнера, я умовно поділяю на дві великі групи: «навички, які потрібні на вчора» і «знання, які будуть потрібні вже завтра». У першій групі традиційно знаходяться технічні вміння, розуміння та досвід побудови дизайн-процесу, прийняття та аргументація продуктових рішень і проведення досліджень.
Серед навичок, які будуть необхідні вже в умовному завтра, на першому місці я виділяю роботу з даними. Безумовно, багато UX-дизайнерів прагнуть працювати в продукті, аби мати справу з користувачами та даними. Однак доволі часто вони не розуміють, які типи даних існують, як проводити тести, як працює аналітика та які метрики може використовувати дизайн-команда та продукт загалом, щоб вимірювати успіх своєї роботи або валідувати рішення.
На мій погляд, хорошому продуктовому дизайнеру варто фокусуватися не тільки на дизайн-процесі у вакуумі, але й розбиратися, як працює весь продукт. Так виникне розуміння необхідності побудови взаємодії з усіма його складовими: з продуктовим менеджментом, девелопментом, аналітиками, маркетингом, користувацькою підтримкою та іншими командами.
Для роботи UX або продуктового дизайнера критично необхідні й софт-скіли. Треба розуміти, що велика частина роботи дизайнера полягає саме в необхідності комунікувати — з бізнесом, користувачами, командою. Крім того, софт-скіли потрібні дизайнеру не тільки, щоб презентувати та аргументувати свої рішення, але й щоб мати можливість впроваджувати ініціативи, які можуть глобально впливати на продукт.
Ми у Wix досить часто шукаємо нових фахівців, саме зараз — досвідченого продуктового дизайнера для проєктування своєї платіжної системи. Всього в компанії близько 25+ різних продуктів, у Києві знаходиться більше 10. Дуже віримо у perfect match: як і для конкретного продукту, так і для самого кандидата.
Під час інтерв’ю ми фокусуємось на тому, щоб очікування кандидата збігалися з можливостями позиції. Якщо все сходиться, дизайнер надалі буде почуватися максимально корисним і зможе ще більше розкрити себе як першокласного спеціаліста.
Ми шукаємо кандидата з високим рівнем UX maturity і саме цього, на мій погляд, дуже не вистачає на ринку. У нас сформувалася сильна дизайн-команда, тому й від ідеального кандидата очікуємо великого досвіду в проєктуванні систем або створенні різних платформ і сервісів, аргументованості прийняття рішень, глибокого розуміння дизайн-процесу і любові до досліджень.
«Хорошому продуктовому дизайнеру варто фокусуватися не тільки на дизайн-процесі у вакуумі, але й розбиратися, як працює весь продукт».
Окремо хочеться сказати про портфоліо. Для продуктового дизайнера, на мій погляд, портфоліо у вигляді case study — це ідеальний спосіб презентувати свою роботу: з описом проблеми та дизайн-челленджу, дизайн-процесу, застосованих підходів, шляхів вирішення поставлених задач та фінальних результатів роботи. Набір статичних зображень або посилання на Dribbble досить рідко може показати більше, аніж просто круті UI-навички. Тому чим детальніше портфоліо, тим вищі шанси у дизайнера на успіх.
Для кожного спеціліста важливо розуміти, яким саме чином він хотів би будувати кар’єру. Це допоможе поглиблювати свою експертизу у найбільш цікавому для нього напрямку з точки зору дизайну. Додатково це розуміння допоможе змінювати структуру своєї роботи в поточній компанії або впливати на вибір майбутнього місця роботи.
Різнобічний розвиток дизайн-компетенцій дуже важливий на початку шляху, проте в подальшому ви зможете будувати свою кар’єру так, аби більше займатися найцікавішими для себе речами та конвертувати їх у свою спеціалізацію. Це буде робити вас незамінними в тому, що приносить найбільше задоволення. І саме це допоможе в перспективі зберігати почуття динаміки й захоплення роботою.
Ми шукаємо нових дизайнерів у середньому раз у пів року, частота залежить від завантаженості агентства. Майже що два тижні отримуємо заявки від спеціалістів різного рівня. Це обумовлено тим, що зараз багато дизайнерів прагне попрацювати з брендами топ-рівня. Крім того, спеціалістів стає все більше. Найталановитіших, найкреативніших і завзятих іноді розглядаємо для майбутньої співпраці навіть при закритих вакансіях.
Загалом фахівців на ринку сьогодні достатньо. Звичайно, досвідчені — в ціні, але й час не стоїть на місці: молоді спеціалісти швидко прогресують. Зараз дуже багато класних освітніх проєктів, які готують фахівців у сферах дизайну та розробки.
Кандидатам часом бракує багатогранності і досвіду роботи в різних напрямках. Хтось сильний у створенні дизайну корпоративних сайтів, хтось відмінно малює wow-лендинги, а хтось створює круті сайти-каталоги, та у ціні завжди універсальний фахівець. Чим більше експертизи й надивленості у різних напрямках, тим ймовірніше створити щось нове й вартісне.
Сьогодні фахівець, який комбінує в собі хороший рівень з UX/UI і навіть front-end, вже не новина. Спеціалісти, які водночас роблять дослідження, створюють прототипи, малюють дизайн і можуть добре зверстати, зустрічаються частіше.
Що стосується софт-скілів, комунікація — наше все. У ціні завжди відповідальність, залученість і вміння слухати й чути.
Круто, коли людина бере на себе відповідальність і при перемогах, і при факапах. Коли може з упевненістю сказати: «Так, цей дизайн зробив я і пишаюся тим, що він завоював нагороду. Вірив у цей концепт на всі 170%». Але при цьому важливо, щоб людина могла визнати, що десь недопрацювала і нашкодила команді.
Залученість — золота навичка. Коли співробітник усвідомлює, заради чого робить свою задачу, і працює не механічно, а з розумінням свого внеску у проєкт, результат може бути навіть кращим, ніж очікувалося.
Важливе також вміння слухати й чути критику, яку часом нелегко приймати. Ця навичка може стати хорошою точкою для зростання. Водночас це відмінний софт-скіл навіть для бувалого дизайнера, який дозволяє глянути на свою роботу з іншого боку і зловити цінні інсайти.
Саме нещодавно ми завершили маленьку рекрутингову революцію — «Проєкт 70». В її межах отримали понад 8000 заявок з портфоліо та резюме, серед них 3 115 — від дизайнерів.
З цього пулу наша команда відібрала 26 талановитих хлопців та дівчат, яких запросили знайомитися. Після двотижневого стажування й роботи над реальними проєктами Банди, 10 з них почали працювати в агентстві.
Попри це ми постійно перебуваємо у пошуку талантів та уважно слідкуємо за ринком. Саме зараз активно зростаємо, та й кількість проєктів, які хочеться взяти в роботу, невпинно збільшується. Тому пошуки та перегляди портфоліо цікавих людей тривають.
Як зазвичай проходять наші співбесіди? По-перше, ми їх називаємо дружніми розмовами. Усе від початку дуже неформально. Телефонуємо кандидату зі словами: «Привіт! Слухай, а в тебе часом не вийде завтра прийти до нас побазікати й випити кави?». По-друге, під час розмови з людиною для нас важливо не тільки виявити її вміння та здібності, а й відшукати темні сторони. Тому можемо ставити дивні запитання, наприклад, «За що тебе не люблять твої друзі?» або «За що було соромно востаннє?». Нам дуже цікаво, чим людина живе, окрім роботи, яке в неї почуття гумору, на що витрачає свій час.
Можливо, спеціалістів у сфері достатньо, та нам подобається співпрацювати з людьми, які прагнуть розвитку й готові до абсолютно різнопланових завдань. Часто стикаємося зі ситуацією, коли з нами хоче працювати досвідчений дизайнер, який вважає себе експертом, та, на жаль, не здатний запропонувати свіжі рішення. Простіше кажучи, він звик робити однакові речі та не здатен виходити за рамки свого комфорту. Банді таке не підходить, тому що для нас експертність та усталений погляд на речі — ворог креативності.
Не можемо сказати, що дизайнерів певної спеціалізації нам бракує. Але хочеться відзначити, що найкращий варіант, коли людина круто знається на чомусь одному (наприклад, моушені), але водночас їй по-дитячому цікаво спробувати щось інше, «погратися», навчитися.
Проглядаючи портфоліо, ми помітили, що більшість дизайнерів хочуть вражати кількістю: щосили намагаються згадати про максимум своїх робіт різного рівня. Ми ж навпаки просимо кандидатів показати тільки улюблені проєкти. Можливо, вони створювалися для себе, як-то кажуть «у шухляду», але саме таке й цікаво побачити. Хочеться зрозуміти, як вони мислять, розгледіти в роботах крафт, а ще дізнатися про смак людини.
«Більшість дизайнерів хочуть вражати кількістю: щосили намагаються поставити у портфоліо максимум своїх робіт різного рівня».
Перша вимога, яку ставимо перед людиною, яку запрошуємо на співбесіду, — це її щире прагнення вчитися. Ми готові усіляко сприяти розвитку, оплачувати 70% від вартості курсів та будь-якого навчання. Тобто, якщо наш працівник раптом захоче опанувати ораторське мистецтво, ми зрадіємо. Для дизайнера не менш важливим є вміння презентувати себе та свої ідеї.
У нас є градація дизайнерів: джун, мідл і сіньйор. Їхні обов’язки різняться, але основний критерій для всіх — вміння брати відповідальність за свою частину роботи.
Важливим скілом є вміння генерувати ідеї. Часто трапляється, що дизайнер як повноправний учасник команди вигадує круту ідею, яку ми потім втілюємо разом. Були випадки, коли дизайнер пропонував свій копірайт і його затверджували.
Не менш важливим є вміння бути гнучким та легко взаємодіяти з командою. Нам хочеться створювати круті проєкти з тими, кого любимо.
Крім того, дуже добре, коли дизайнер бачить проєкт загалом та має сміливість запропонувати, як вдосконалити ідеї команди. Круто, коли людина максимально залучена та вболіває за долю проєкту від початку до релізу.
Ще ми хочемо, щоб наші дизайнери ділилися своїм досвідом не тільки в команді, а й виступали публічно на зовнішніх освітніх платформах.
І найголовніше — позитивне ставлення до всього, що відбувається. Нашим ворогом є надто серйозне обличчя. Що це означає? Усе просто. Ми прагнемо створити творчу атмосферу в офісі, де всі почуваються розслаблено й комфортно. Дуже любимо пожартувати та й взагалі налаштовані позитивно один до одного. Саме тому, надто серйозні люди з сумними обличчями, просто не зможуть з нами працювати.
Як ставити цілі та досягати їх
Шпаргалка: перевірте, чи не використовуєте ви російські шрифти у своїй роботі
Киньте 10 гривень: як закривати збори з невеликою аудиторією в соцмережах
Ілюстрації персонального досвіду для шоу «ебаут»
Культурне життя в часи війни
Це школярі, які візуалізують урбаністичні ідеї