Галичанин Яків Гніздовський створив майже чотири сотні гравюр у техніках ксилографії, лінориту та офорту. З-під його різця вийшло понад 50 екслібрисів. Він став знаменитим за життя, часто й успішно виставлявся, його графічні роботи прикрашали кабінет президента США Джона Кеннеді у Білому домі. Сьогодні твори Гніздовського зберігаються у приватних збірках та музеях по всьому світу.

Яків Гніздовський

«Сто доріг»

Майбутній графік народився 27 січня 1915 в селі Пилипче (нині Тернопільська область) у родині збіднілого галицького шляхтича Якова Гніздовського та його дружини Марти. Якось митець сказав, що на творчому шляху йому довелося пройти «сто доріг», — те ж саме можна сказати і про все його життя.

З 1933 року Гніздовський навчався у Львівській духовній семінарії, із 38-го — у Варшавській академії мистецтв (до речі, на стипендію Андрія Шептицького). Після початку Другої світової війни став студентом Загребської академії мистецтв. У 1944–49 рр. перебував у таборі для переміщених осіб неподалік від Мюнхена.

Біля своєї картини «Переміщені особи» (1948) — спогад про табір під Мюнхеном

Далі митець оселився у США — спочатку в Міннесоті, у місті Сент-Пол. Там він отримав місце дизайнера рекламної компанії Brown and Bigelow. Та вже за рік перебрався до Нью-Йорка, де відтоді переважно й мешкав аж до своєї смерті.

Єдина тривала подорож була тільки в Париж на два роки у середині 1950-х. Як усі митці того часу, Гніздовський мріяв про Париж. У Франції він багато працював, провів три персональні виставки і зустрів свою майбутню дружину — Стефанію Кузан, доньку вихідців з України.

Майстер ксилографії

Життя кипіло в творчості Гніздовського. Він прославився насамперед як графік-експериментатор, майстер ксилографії, який створив впізнавану галерею образів у власній виразній манері.

У своїй графіці він відобразив цілу низку напрямів — японська та європейська гравюра, американський попарт, українські мотиви, — і в результаті знайшов свою лінію. Гніздовський виробив відомий «мереживний» стиль різьблення з ритмічними повторами, а темами його робіт були переважно флора та фауна.

«Папороть» (1981), «Вівці»

Про техніку Гніздовський казав: «Ксилографія — це моя основна, найпримітивніша та найулюбленіша техніка. Опір, який чинить дерево, дає те, що я шукаю найбільше. У кожній стадії різьблення по дереву можна робити покращення, і саме це мені імпонує».

Перші відбитки зі своїх різьблених дощок художник робив, використовуючи алюмінієву ложку, а пізніше придбав прес. Різав переважно на вишні, груші, буку або яблуні, а друкував на ваші (японському рисовому папері).

У 1954 році відбулася перша персональна виставка Гніздовського у США. Та остаточне визнання його майстерності у Штатах прийшло, коли галерея Асоціації Американських Митців у Нью-Йорку купила 220 відбитків серії дереворізів «Сосни».

Свого часу дві роботи Гніздовського — «Зимовий пейзаж» та «Соняшник» — прикрашали кабінет президента США Джона Кеннеді в Білому домі. Придбала їх сама Жаклін Кеннеді.

«Соняшник» (1960-ті)

Не тільки графіка

Талант Гніздовського поширювався й на інші види мистецтва та дизайну. Митець малював олійними фарбами й темперою, іноді займався скульптурою малих форм, ілюстрував книги та періодику, робив поштові марки, листівки тощо. Великий проєкт останніх років життя художника — іконостас для української католицької церкви Святої Трійці у Кергонксоні, штат Нью-Йорк.

Керамічні тарілки з розписами, 1950-ті рр.

Різдвяна листівка

Гніздовський є також автором екслібриса Harvard College Ukrainian Seminar, частина якого стала логотипом українознавчого інституту у Гарварді. Центральне місце на ньому займає стилізоване зображення Староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії після його перебудови у XVIII ст., над яким розміщені три відкриті книги з гаслом Гарвардського університету — Veritas. Офіційні документи УНІГУ, всі його видання, Гарвардська бібліотека давнього українського письменства, інформаційно-довідкові матеріали донині містять зображення цього логотипу.

Логотип Harvard Ukrainian Research Institute

Від США до Японії

Твори Якова Гніздовського зберігаються сьогодні у приватних збірках та музеях по всьому світу. Їх можна побачити зокрема у Конгресовій бібліотеці, Бостонському музеї, Філадельфійському музеї, Університеті Делавер, Університеті Вашингтона, Батлер Інституті, фундації Вудварда, збірці Нельсона Рокфеллера (у США), а також у музеях Японії.

У 1990 році вдова художника Стефанія Гніздовська передала деякі його роботи музеям у Києві, Львові й Тернополі, пізніше роботи художника були подаровані музеям в Івано-Франківську та Чернівцях. Кілька оригіналів його графічних робіт зберігаються в Борщівському краєзнавчому музеї, а також у Науковій бібліотеці НаУКМА — в колекції науковця Омеляна Пріцака, з яким митець товаришував.

Спадок Якова Гніздовського є глибоко українським за змістом та світовим за масштабом. Його твори досі використовують у різноманітних виданнях, час від часу їх можна побачити на великих виставках, ними надихаються на батьківщині митця та за кордоном. Пам’ять про Гніздовського живе, і має жити.