«Беріть куртки, кофти, в Берліні холодно!» – написали в чаті групи за годину до вильоту. Я взяв з собою базовий комплект і не прогадав: холод – поняття розтяжне», – пригадує Олександр Трегуб, який їхав на Berlin Design Campus без планів та очікувань. На один тиждень він змінив роль керівника Projector на студента заходу.

Наступна подорож дизайн-компаніями запланована на листопад 2019 року, але цього разу – у Празі. За місяць до Prague design campus Олександр Трегуб пригадує кожен день берлінської поїздки та, можливо, вже робить гугл-мітки у чеській столиці.

Матеріал створено у партнерстві з Projector

Краєвид з офісу Mozilla у Берліні. Фото: Наталія Азаркіна

Я їхав на Berlin Design Campus без очікувань і планів, хіба що зробив кілька гугл-відміток книжкових магазинів. Нехай життя дивує, таке не спланувати. Пізніше я зрозумів, що кампус – це відпустка-не-відпустка. Ти відпочиваєш, вчишся, гуляєш, відвідуєш закриті для туриста місця, спілкуєшся з місцевими дизайнерами. Де межа між навчанням і відпочинком – не зрозуміло. Але точно, це крутий струс і можливість перезавантажитися.

Понеділок

Mozilla

Понеділок розпочався з Mozilla. Я уявляв собі величезний офіс, але все виявилося спокійніше. Найрозкішніша частина – шикарний вид на річку. Але цінність Mozilla в іншому. Це некомерційний проєкт, який створює приватний веб. «Приватний» – означає, наприклад, що у них є браузер, який не пише cookies, не запам’ятовує номери кредиток і не передає дані.

Нас зустріла дизайн-лід компанії Емануела. Вона італійка, живе в Берліні близько трьох років. На питання, чи говорить німецькою, відповіла: «Навіщо?». Берлін дуже інтернаціональний, а значить, англомовний.

Офіс Mozilla

Цікаво те, наскільки велике значення в компанії має сортування сміття: насамперед нас попросили викинути пляшки від напоїв куди треба. Але цінність не тільки в сортуванні, а й у використанні ресурсу: побачивши, що хтось залишив пляшку з недопитою водою, я запитав Емануели, куди її викинути. Вона явно засмутилася і відповіла: «Постав тут, я доп’ю».

Після вступної лекції Емануела запропонувала придумати ідеї, що поліпшують управління табами в браузері. Використовуємо методику Six Steps of Design Thinking (дещо схоже на капелюхи Де Боно). Методика допомагає швидше і простіше домовлятися з членами команди і заважає задавити всіх харизмою. Були реально цікаві рішення: наприклад, розумні таби, які підлаштовуються під контекст.

1886

1886 – це команда в структурі Daimler, яка допомагає створювати інноваційні рішення для Mercedes і Porsche. IT-стартап всередині корпоративного гіганта – раніше таке важко було собі уявити. Але сьогодні Daimler конкурує не стільки з іншими автовиробниками, скільки з техно-гігантами: Apple, Facebook, Uber. Діджіталізіуйтесь, навіть якщо ви – мерс.

Інноваціям (як і багатьом іншим речам) заважають страхи. Тому після лекції нам сказали: «Розслабтеся і давайте трохи пограємо. У … Lego. Методика Lego Serious Play допомагає створювати власні ідеї та історії, використовуючи деталі конструктора.

Спочатку нас попросили за 3 хвилини створити машину майбутнього. Потім візуалізувати те, що робить тебе креативним, розповідь була важливішою за модель. А потім найцікавіше – всі учасники команди повинні були взаємодіяти: створити цілісний механізм вирішення творчих проблем. Дуже драйвова вправа, яка справді круто знімає бар’єри між учасниками команди.

Вівторок

MetaDesign

Офіс MetaDesign, перейменованого Leo Burnett Berlin, знаходиться в будівлі колишньої трансформаторної фабрики. Це видно одразу – в сучасні інтер’єрні рішення вбудовані гігантські гайкові ключі, промислові двигуни і стенди зі старими інструментами.

Офіс MetaDesign

У цеховому залі, обладнаному під лекторій, нас зустрічає креативний директор MetaDesign – Андреас. У чорному широкому одязі він більше схожий на ченця, ніж на героя рекламного бізнесу. «Ви ще не були в берлінських клубах? А чим ви тут, гайз, взагалі займаєтеся?».

Andreas Laeufer

Андреас не запрошує нас грати в ігри. Просто вимовляє слова такої глибини, що я ледве встигаю конспектувати. Наприклад:

• Я рекламіст і я створив скутер. У ньому сидіння перетворюється в сумку – це знімає незручності перевезення багажу, аудіосистема набагато більш потужна за звичайну, а сам скутер складається, тому його легко занести додому. Якщо ви розумієте, як мислять люди, зможете створити що завгодно.

• Disrupt – не те ж, що креативність. Креативна людина трохи покращує те, що існує. Disruptive people перетворюють старі речі в застарілі.
• Найкраще, що може зробити дизайнер – видалити свій акаунт у Pinterest. Поки ви там, на вас залишається вічний вантаж нікчемності: хтось точно зробив вашу роботу краще за вас. А ще, копіювання занадто спокусливо і вбиває ваш власний голос.
• Навіть якщо ви UX-дизайнер, ви повинні зробити свій шрифт.

Андреас вчасно нагадав, що робота дизайнера – не забивати цвяхи (малювати логотипи), а вміти розуміти людей і покращувати для них середовище. Інший масштаб.

Fjord

Офіс Fjord

У Fjord, найбільших глобальних консультантів з сервіс-дизайну, особлива домашня атмосфера в офісі. Після екскурсії та вступної лекції, ми повинні придумати продукт, що допомагає вирішити одну з проблем:

• Забруднення планети пластиком.
• Надлишок викинутої їжі (виявляється, третина їжі в світі викидається).

Наша команда придумала принтер 3D Oven, інстальований у кожен будинок як радіо, пічка або пральна машинка. Користувач закидає пластикові пляшки або інші предмети, а на виході отримує порошок, з якого може зробити нові потрібні речі. Тепер пластик буде займати менше місця на звалищах, а звільнену територію можна передати під фермерство/забудову – витрати на установку печей візьмуть на себе зацікавлені девелопери.

Офіс Fjord

Головний результат для мене: найкращий спосіб занурити людини в проблему – запросити її подумати над вирішенням. Повернувшись додому, я замінив пакети в супермаркетах на сумки, купив чашку для вуличної кави, а Projector ми підключили до сортувального сервісу. Хочете когось переконати – проведіть для нього воркшоп.

Середа

Zalando

Про Zalando в Україні чули не всі. Проте у Німеччині рівень знання бренду 97%, а у Coca Cola – 96%. Zalando – конкурент Amazon в Європі, що спеціалізується на одязі. У міні-містечку компанії, з власним комплексом будівель у центрі Берліна, працюють десятки тисяч співробітників.

Офіс Zalando

Паша Кузнєцов з України вже пів року як продакт-менеджер у Zalando. Він провів для нас екскурсію офісом та дахом і розповів, як працює великий організм компанії. Мабуть, скоро їм будівлі будуть не потрібні.

Одне з завдань Паши – створити внутрішній продукт на основі AI, який повністю автоматизує маркетинг компанії в соцмережах. Алгоритм буде робити все – сегментування, створення когорт, створення віжуалів, бюджетування, підрахунок ефективності тощо. Планує закінчити проєкт не в далеких 2050-х, а через півтора року.

Офіс Zalando

Четвер

SinnerSchrader

Одна з найбільш гарячих тем останнього часу – спринти. AJSmart підняли їх на вершину, інші підтримали.

Спринт – це п’ять днів, протягом яких стейкхолдери проходять шлях від генерації гіпотез до створення відтестованого прототипу. Ключова деталь: усі люди, які приймають рішення, беруть участь у спринті від початку до кінця.

День 1: обговорення проблеми

День 2: генерація ідей

День 3: створення прототипу

День 4: тестування прототипу з користувачами

День 5: корекція прототипу і план впровадження

Ми пройшли цей шлях за 4 години, працюючи над брифом для Asos. Попри те, що часу було обмаль, ми придумали масу класних рішень. Наша команда, наприклад, запропонувала сервіс оренди одягу для мандрівників. Тобі доставляють речі в готель: підібрані по погоді і з урахуванням місцевих трендів. Літай з паспортом і квитками.

Офіс SinnerSchrader

Під час перерви поспілкувався з одним зі співробітників SinnerSchrader. Побачивши мою футболку Grammarly (колись Паша Грозян подарував), він запитав: «Вау, ви і у них вже були?». Здивувався, що це українська компанія.

Matteo Cavucci

Це був найважчий день. Вранці наші мізки подплавили в SinnerSchrade, а ввечері довершив справу Маттео – запросив учасників кампусу спроєктувати досвід участі в … Berlin Design Campus.

Суть методики EventStorming полягає в тому, щоб розташувати на величезному аркуші найбільш точну послідовність подій, пов’язаних з проєктом. Спочатку мені здалося, що це банальна штука. Але потім я зрозумів, що найважливіше відбувається під час спілкування. Учасники команди починають сперечатися, де і як розташувати івенти. Ці суперечки змушують докопуватися до суті.

Після повернення ми з Юрою Грановським, UX-спеціалістом та дослідником в «Агентах змін», адаптували цю техніку під мій курс Visual Communications Professium. Зробили це для проведення дизайн-сесії з клієнтом, і це круто спрацювало.

У Берліні дуже велика увага приділяється техніці спільної роботи. Якщо у нас все ще популярна позиція «Я дизайнер, я знаю краще», то в Берліні я чітко побачив, наскільки важливо залучати всіх учасників і разом створювати рішення.

П’ятниця

Віталій Фрідман

Від останнього навчального дня кампусу я мав особливі очікування. Іноді у мене з’являється можливість спілкуватися з Віталієм Фрідманом, головним редактором SmashingMagazine, і це завжди особливо приємні зустрічі. Але тепер я вперше потрапив на його воркшоп. Віталій круто комбінує теорію, чек-ліст, приклади та завдання, які вимагають нового погляду на старі проблеми.

Віталій Фрідман під час воркшопу

• Як спроєктувати максимально зручний інтерфейс вибору квитків у глядацькій залі за 5 хвилин?
• Вмістити таймлайн насиченого футбольного матчу в один мобільний екран?
• Придумати конструктор автомобіля, не використовуючи стандартні кроки?

Довелося добряче попотіти, але учасники придумали масу класних рішень. А я отримав задоволення від командної роботи. Наприклад, при проєктуванні квиткового сервісу за 5 хвилин, ми зрозуміли, що неправильно вимагати від користувача вибирати номер місця як заведено. Краще управляти видом у поєднанні з ціною. А футбольний таймлайн можна скрутити в спіраль і так побачити всі події матчу на одному екрані телефону.

Вечірнє життя

За кадром цієї розповіді залишилися вечірні зустрічі, а вони, можливо, дали не менше вражень, ніж навчання. Місцеві бари, звичайно, прекрасні. У групі підібралися дуже круті учасники, з кожним з яких завжди було про що поговорити (навіть такому замкнутому інтроверту, як я). А вечорами до нас ще і підтягувалися круті знайомі дизайнери, які живуть у Берліні.

Музеї

Берлінські музеї дуже круті. У нас був всього один вільний день, тому я спробував побачити одразу три музеї за раз.

Технічний музей. Дуже крута виставка поїздів, фото-відео техніки, літаків. Купа інтерактивних зон і суперпродуманих деталей. Дизайнер всередині мене радіє.

Gemäldegalerie. Потужна колекція класичного мистецтва. Рафаель, Караваджо, Фра Анджеліко і багато інших. Мені пощастило: в ці дні експонувалася чудова виставка Белліні і Мантенья.

Музей Gemäldegalerie. Зображення: Smb.museum

Neues Museum. Скажу чесно, до нього я доїхав із останніх сил і з єдиною метою: побачити бюст Нефертіті – я її обожнюю. Музей чудовий, але Нефертіті поза конкуренцією.

Бюст Нефертіті. Зображення: Visitberlin

Дорожні нотатки за мотивами берлінських вулиць

• Дивно, що ніхто не утеплює і не склить балкони. Як їм це вдається?
• У нішах мостів – класні місця для кафе.
• Вуличні художники не бояться бути сміливими.
• Дуже зелені двори. Навіть паркани густо завиті кучерявими рослинами.
• Не знайшов побілених дерев. Виховали комах?
• Острівці безпеки на всіх пішохідних переходах.
• З будь-якої точки, де я був – до 10 хвилин пішки до зупинки транспорту.
• Не паркують авто на тротуарах.
• Не фарбують дитячі майданчики в кольори веселки.
• Чи може тротуар бути об’єктом дизайну?

Кілька тижнів після кампусу було важко переналаштуватися. Швидко звикаєш до рівної і красивої бруківки, безпечних переходів, постійного спілкування з крутими і цікавими людьми – в групі і на заняттях.

Але дещо далося мені дійсно важко. Рюкзак з купою книг, привезених додому.