Навіть турбулентний 2020 рік не завадив декільком оновленням айдентики, зокрема оновилися Довженко-Центр, Молодий театр, Кінофестиваль «Молодість» та Одеський міжнародний кінофестиваль. Telegraf.Design регулярно пише та показує, як перевтілюються музеї, театри та фестивалі. Проте цього разу ми вирішили дослідити, як саме впливає зміна айдентики на популярність і відвідуваність культурних інституцій. Розпитали в музеїв і театрів, які оновилися декілька років тому, що в них змінилося.
9 жовтня 2017 року відкрилася нова будівля театру на Подолі. Споруда має сучасний інтер’єр і екстер’єр, театр зрозумів, що має змінитися, грати вистави нової якості, стати іншим, використавши власний досвід, зберігши свої цінності, але переродитися.
Нова сцена – це технологічний театральний простір. За три роки театр змінив власний репертуар перетворившись на передову сцену.
Ребрендингу потребував і логотип. Художник Сергій Маслобойщиков створив перше лого, що було прогресивним у 1980-ті роки. Шрифт із завитками з блазнівським ковпаком зацікавив багатьох глядачів у різних країнах світу. Проте сучасна зала потребувала відповідного стилю, змінилися кольори, змінився дизайн – новий логотип розробила художниця Марія Ралемська. Він відображає будівлю театру, що стоїть на похилому узвозі та зелень дерев навколо. Наш простір визначив наш напрям – ми не маємо свого обличчя, оскільки воно відображує сучасне театральне мистецтво в його різноманітних проявах. Це толерантність, доступність для людей з інвалідністю.
Проміжний логотип також розробив Сергій Маслобойщиков. За його ідеєю театр опирається на тексти авторів, поважає їх, букви опираються на рукописи видатних українських письменників та перші видання Шекспіра і Мольєра. Однак, лого не прижилося і стало нашим гербом – він розміщений у фойє театру та на сайті.
У 2016 році до нового приміщення театр збирав 21819 глядачів, а у 2019 цифра виросла майже втричі – до 58440 глядачів. Наповненість зали виросла з 63,50% до 95%.
Ребрендинг нашого музею був особливою подією, адже ми були першими серед музеїв, які наважилися на оновлення. Безперечно, і цей фактор і те, що співпраця відбулася з популярним креативним агентством Banda вплинули на життя музею. Ми стали популярнішим місцем на культурній мапі Києва, частіше почала приходити молода аудиторія. Ми не можемо говорити про показники відвідування і порівнювати з минулим, адже увесь час музей з великими інтервалами зачинявся на ремонтно-реставраційні роботи й карантин.
Але нас безперечно радує цікавість молоді, яка не тільки радо приходить на виставки й музейні заходи, але й активна на соціальних сторінках музею у Facebook та Instagram. Наприклад, підписників із часу ребрендингу до сьогоднішнього дня стало на сім тисяч більше. І якщо спочатку ребрендинг NAMU був гарячою медійною темою постійних обговорень, де були, звісно, як позитивні, так і негативні коментарі, то з часом ребрендинг став певним трендом, до якого підключилися чимало українських музеїв. Вважаємо це дуже позитивним явищем, адже саме так стирається усталений шаблон про музеї як «храми мистецтва» оповиті пилюкою й нудьгою, і перетворюють музей на, якщо хочете, «мистецький форум», куди люди приходять обмінятися думками, почути щось нове, приходять за новими враженнями й знаннями.
Театр Лесі щосезону вигадує собі новий слоган, який сє чи то напрямком руху на карті, чи то новим викликом. Цю традицію було започатковано у 2016 році. Тоді ми заявили – «Ми у грі». Наступного року театр відкрив свої двері для глядача із реплікою «Координати незмінні. Сенси нові». Саме в цей період розпочалися зміни у дизайні. Ми прагнули зробити це комплексно, тож запустили процес ребрендингу нашої айдентики.
Переглянути цей допис в Instagram
У 2017 році ми прикрасили наш понівечений фасад новим дизайном і це слугувало маркером, що тут щось відбувається. І це «щось» геть інше і воно не вписується в простір театру, який ще з радянської сторінки історії досі називали «Театром ПРИКВО».
Логотип Театру Лесі складається із графічного елементу та тексту. Перша едиція логотипу графічно була більш плавна та ефемерна, що ілюструвало процес пошуків форми та означення, який Театр Лесі сьогодні. У 2018 році логотип було допрацьовано. В оновленій версії у центрі композиції розташований візуальний елемент, що нагадує оригамі. В своїй айдентиці ми використовуємо три кольори: рожевий (#ab61c0), синій (#4d9da4) та зелений (#25b87b). Згідно психології кольорів це поєднання мрійливості, розуму та креативу.
Айдентику музею нам запропонував розробити Projector ще у 2018 році. У 2019 ми залучили до розробки музейну команду та поєднали процес створення айдентики зі стратегічними сесіями.
Для нас було супер важливо, щоби нова айдентика не лише була візуально привабливою і розповідала про музей, а й відповідала би правилам Універсального дизайну та доступності. Ми поступово впроваджували їх у свою візуальну комунікацію і створення загальної айдентики музею мало підтримати наші починання.
Говорити про конкретні цифри відвідуваності у привязці до появи айдентики я б не стала: ми почали впроваджувати її у кінці 2019 року, а на початку 2020 закрилися через пандемію. Тому про ріст відвідуваності говорити, на жаль, точно не видається.
Прийнята айдентика спростила музейним дизайнерам та дизайнеркам життя: ми отримали готові шаблони для афіш, визначилися з фірмовим шрифтом і маємо брендбук, який нагадує, що і як використовувати. А ще трохи активізувала створення сувенірної продукції – з’явилися піни та сумки до виставок. А ще ми ще раз підняли питання щодо доступності музейного продукту – і це був хороший поштовх провести внутрішню ревізію насамперед для нас самих. Впровадження айдентики – трохи, як ремонт. Або шлях самурая. Це вічний процес, який завжди з тобою.
Театр драми і комедії на лівому березі
Для нас зміна айдентики стала зміною напрямку і стала частиною тих змін, які відбуваються в театрі останні кілька років. Нова айдентика була, є і буде меседжем для наших глядачів. Ми змінилися, ми не будемо кращими або гіршими, ніж були, але точно ми стали іншими. І от цей меседж спрацював, тому що наш глядач змінився. Ми це бачимо на виставах в залі, а статистичні дані це підтверджують. Глядач змінився не кількісно, а за своїми поглядами, бажаннями, можливостями. Ми підняли ціну на квитки, і, тим не менше, кількість відвідувачів театру не зменшилася – а це показник збільшення прибутку. Глядач змінився й за віком – стало більше молоді. Якщо раніше основний глядач був 45+, то тепер це 25-45 років. Для нас цей показник також важливий, тому що це можливість іншого діалогу.
Що важливо, для нас як організації, що робить багато міжнародних проєктів, нова айдентика – це меседж також і для наших міжнародних партнерів. Західні театри звертають увагу на те, як театр себе презентує, вони збирають інформацію, тому було важливо входити в новий час, нову історію з новою сучасною айдентикою.
І ще такий момент. Зі зміною айдентики ми почали робити зовсім інші вистави. Це не означає, що подібних вистав не було в Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра, але якщо брати вистави останніх п’ятьох років, це зовсім нові вистави за своїм меседжем.
Telegraf.Design працює за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.