Aprize Music Awards — незалежна українська музична премія, яку запучаткувало радіо Аристократи. Основна мета — відкриття нових імен та підтримка незалежної української сцени. Щороку команда Aprize Music Awards опрацьовує всі релізи (цьогоріч понад 600), а журі визначає, кому належатиме статуетка переможця.

Цього року нагородження відбувалося 26 лютого — з оновленою айдентикою, яку розробила для премії студія LLIWELL. Як створювали дизайн, які були ідеї та завдання розповів Telegraf.Design засновник студії Гліб Капоріков.

Ідея

Поштовхом до створення нової айдентики став ювілей премії – цього року їх вже 5 років. Тому студія LLIWELL створила молоду, талановиту й зухвалу айдентику.

Основна ідея полягала у тому, що музика має «зобразити сама себе». Музика — найбільш абстрактне мистецтво, яке існує лише в моменті відтворення.

В айдентиці основний віжуал змінюється щомиті, залежно від музики, з якою він співіснує.

«Таким чином, за допомогою звуку, ми генеруємо щоразу унікальний малюнок, підлаштовуємо візуальне під аудіальне. Також музику досить складно описати — зазвичай ми будемо або вдаватися в технічні моменти, або описувати власні відчуття. З айдентикою те саме — вона дуже абстрактна і не можна однозначно описати, що саме ми бачимо. Тут кожен може самостійно щось визначити для себе, на що це схоже і які емоції викликає. Врешті ми перенесли музику у візуальне поле», – розповідає засновник студії LLIWELL Гліб Капоріков.

Дослідження

Мета Aprize Music Awards – не продажі, а популяризація незалежної української музики. Премія повністю лежить в культурній площині, тому команда не ставила завдання проаналізувати великий обсяг даних, щоб створити «робочий» продукт.

Головна задача  –  створити образ, який би вказував на те, що це незалежна премія, а не один з телевізійних проєктів.

«Тому ми слухали. Перед стартом слухали цінності, які несуть засновники і команда. А під час роботи — музику – українську з незалежної сцени. Розбиралися з музичними фразами, ритмами й акцентованими долями, знаходили спільне з графікою та придумували як це поєднати», – пояснює Гліб Капоріков.

Виклики та перешкоди 

Найцікавішим і найскладнішим під час роботи над проєктом стало поєднання візуального та аудіального.

На перший погляд, все просто: і графіка, і музика використовують дуже схожі принципи побудови. Але коли постає завдання поєднати їх — це завжди цікавий челендж, адже необхідно знайти рими на дуже тонкому рівні — абстрактному й емоційному.

Вплив на аудиторію

За задумом, айдентика мала б викликати неоднозначну реакцію, немов нова пісня артиста. Спочатку вона може здаватися дивною, але все одно чіпляє, і людина слухає її ще і ще. І музика відкривається з іншого кута, наповнюється новими барвами і врешті стає улюбленою піснею. Саме на таку реакцію очікували дизайнери проєкту: спочатку айдентика може мати агресивний вигляд, немов «атакує», а врешті вводить у певний медитативний стан і заворожує.

Візуальною атакою ми вирішили питання диференціації та впізнаваності, а ритмічне повторення симетричних образів робить із глядача союзника.

А щоб викликати в аудиторії відчуття «ламповості та особливої близькості», дизайнери посилалися до дизайну конвертів для вінілових платівок.

У результаті айдентика вийшла відповідна до основних характеристик, які ми сформулювали разом з командою премії перед початком роботи: Молода, Талановита, Зухвала.

На зухвальство працюють усі складові, починаючи від логотипів та кольорів і закінчуючи анімацією. Гліб зазначив, що попри незвичність цієї айдентики, вона залишається зрозумілою для аудиторії музикантів.

Telegraf.Design живе за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.