Українська рекламна агенція Postmen спільно з Фондом Музею Голодомору створили концепцію краудфандингової платформи «Зерна правди». Її мета – згадати та відродити пам’ять про кожного загиблого під час трагедії 1932-1933 років та зібрати 60 мільйонів доларів для створення Музею Голодомору й експозицій світового рівня.

Фандрейзингова платформа стартувала напередодні Дня пам’яті жертв Голодомору та за одні вихідні зібрала 1843 пожертви на загальну суму 3 427 278 тисяч гривень.

У Postmen розповіли про дослідження, ідею, айдентику та процес створення проєкту «Зерна правди».

Дослідження

У процесі дослідження креативна команда виявила, що Голодомор торкнувся близько 60% родин сьогоднішніх українців, 37% мають свідчення, фото та документи з того періоду, якими вони готові поділитися.

Люди частіше готові брати участь у благодійності, коли це стосується конкретної особи, і значно менш охоче підтримують широкі програми чи проєкти, які працюють з якоюсь невизначеною проблемою чи великою метою.

Перша задача – знайти рішення, як, працюючи з темою Голодомору, створити фандрейзинг-платформу, яка б залучала до пожертви на конкретну людину.

Ідея полягала у тому, щоб кожна пожертва відкривала ім’я однієї жертви Голодомору.

Айдентика

Центральним символом айдентики стало зерно. В агенції не хотіли використовувати свічку через занадто універсальний меморіальний символ. Водночас зерно для України є прасимволом, який можна знайти на найдавніших орнаментах трипільської культури.

«Кожне життя втілиться в зернині. Ми розуміли, що як і людські життя, наші Зерна мають бути унікальними. І вони мають бути впізнаваними і підлягати єдиному тлумаченню», зазначають в агенції.

Створення зерна та виклики

Під час візуального дослідження команда проєкту передивились тисячі зображення зерен у трипільській культурі, сучасній культурі та ботаніці.

Зобразити зерно виявилось нелегко – люди не бачать на ескізах саме зерно.   Для пшениці універсального символу не виявилось, як, наприклад, є у зерна кавового.

Фокус-групи ідентифікували перші ескізи як зерна різних рослин: від соняшника до ячменя, пелюстків тюльпанів чи шкарлупки насіння. Частина аудиторії бачила прадавні первородні символи.

Рішення надійшло в процесі експериментів: команда почала створювати фізичні відбитки зерна на папері. Кожен відбиток виходило унікальним — навіть якщо принт робили з однієї зернини.

«Однак кожна окрема зернина вгадувалась погано. Нас це не зупиняло, і на якомусь етапі ми вирішили, що так і може бути — хай кожна зернина буде не достатньо впізнаваною, але коли ми їх покажемо багато, не буде ніяких сумнівів», – розповіли в агенції.

Трафарет для унікальних відбитків

Необхідно було створити мільйони відбитків, щоб кожне зерно було унікальним. Задача – відродити пам’ять про вбитих у часи Голодомору, тож потрібно було залучити не менше ніж 4,5 мільйони зерен. За підрахунками, на створення принтів знадобилось би працювати абсолютно без перерви й сну протягом 81 дня.

В Postmen зрозуміли – створення зерен треба робити всією країною.

«Так з’явилась ідея проведення національного уроку «Зерна» у форматі майстер-класу — коли діти та дорослі з допомогою художників створять мільйони зерен і завантажать їх на електронну платформу»

Щоб керувати таким масовим процесом і мати контрольований результат, команда вирішила створити трафарет, який би задав форму. Протягом  майстер-класу кожен міг самостійно наповнити цю порожнечу своїми відбитками, узорами, символами й в такий спосіб з’явилось би мільйони унікальних, але стилістично подібних зернин.

Робота із трафаретом підвела до фінальної ідеї щодо брендингу – зробити візуальною аутентикою порожнечу, з якої сучасники творитимуть зерна, наповнюючи їх своїми сенсами, узорами, відбитками. Вони зможуть створювати мільйони унікальних зернин в пам’ять про одну жертву Голодомору.

Трафарет можна заповнювати не лише фізично – кожен самостійно обирає, чим наповнити пустоту: власним відбитком пальця, фотографією, часом, коштами чи спогадами. Це дозволяє щоразу створювати безліч унікальних персоналізованих зерен за допомогою лише одного трафарету, який скрізь залишається центральним образом та основою айдентики.

Таким чином, всі частини з’єднались у єдине  рішення концепту платформи «Зерна правди», де кожен охочий не просто вносить кошти, а відновлює пам’ять про конкретну людину — «пророщує своє зерно правди». На платформі мають «прорости» віртуальні персональні зернини, які повернуть пам’ять про реальних жертв. Кожен внесок відкриває одну зернину з реальним іменем жертви Голодомору з оцифрованого Мартирологу, у якому 900 тисяч імен загиблих у 1932–1933 роках українців.

Над проєктом агенція працювала разом з командою: арт директорка Ірина Павлова, акаунт менеджерка Анна Савчук, креативна копірайтерка Люба Петренко.

Telegraf.Design живе за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.