Читаючи книжки в дитинстві, часто ми не помічаємо приховані в їхніх сюжетах серйозні та «дорослі» мотиви, як-от токсичні стосунки, насильство, турбота про довкілля, боротьба із залежностями тощо. Торік до Всесвітнього дня художника Depositphotos розробили проєкт за участю студентів курсу Illustrator for Designers, в якому зобразили те неочевидне, що міститься у популярних дитячих казках: Гобіт, Маленький Принц, Мері Поппінс, Русалонька та багато інших.
Цей проєкт отримав продовження: на курсі моушн-дизайну студенти Projector Institute оживили створені ілюстрації.
Світлина: Оля Арістова, «Маленький принц»
Моушн-дизайнер і куратор курсу Нікіта Савенко розповів про особливості анімації ілюстрованих персонажів, сюжетів та поділився кількома прийомами, як анімувати ілюстрації. Та спочатку ми покажемо відеороботи студентів та почуємо їхні враження від проєкту.
Відео: Андрій Додонов, «Маленький принц»
Андрій Додонов, студент курсу Motion Design
У мене з дитинства був незакритий ґештальт щодо подальшої долі Маленького Принца після того, як його вкусила змія.
Щойно я побачив малюнки, сценарій виник у моїй уяві. Я зміксував саундтрек, який допоміг мені чітко окреслити структуру сцени. На початку відео я прагнув одразу донести до глядача смертність героя у безкрайньому космосі.
Відео: Андрій Криж, «Мері Поппінс»
Андрій Криж, студент курсу Motion Design
З поміж усіх ілюстрацій мені припала до душі Мері Поппінс. Я знайшов у цій роботі елементи, які яхотів пропрацювати в моушені, закріпити певні знання. Спочатку я підібрав музику під відеоролик, а потім поетапно анімував всі елементи ілюстрації.
Було дещо складно розподілити час на виконання поставленого завдання. Деякі речі здаються простими на перший погляд, але коли берешся за них, то втягуєшся у тривалий і складний процес, з’являються нові нюанси.. Крім того, під час роботи з анімацією неодмінно з’являються нові ідеї, і це круто. Творчі виклики і дедлайни неабияк драйвлять!
Відео: Олена Ельяшевська, «Русалонька»
Олена Ельяшевська, студентка курсу Motion Design
Бонусом і водночас викликом стала робота з автором ілюстрації. Це надихає, дає нові ідеї для роботи, втім ваші бачення можуть не збігатися. Спочатку я шукала референси, і це не просто перегляд відео. Потрібно зуміти зауважити найдрібніші деталі, як-от дивні відблиски на воді чи перекручена перспектива кадру. А головне — манера анімації має відповідати стилю ілюстрації.
Важко працювати, коли не бачиш фінальної картинки, не до кінця розумієш, що тобі треба і як це отримати. Тепер я розумію, що це невіддільна частина роботи, що методом проб і помилок народжуються гарні проєкти.
Подивитися інші відеороботи:
Відео: Катерина Купченко-Гринчук, «Гобіт»
Відео: Тарас Проскурівський, «Щедре дерево»
Відео: Марія Василенко, «Аліса в Дивокраї»
Особливості роботи моушн-дизайнера з ілюстраціями
«Ці роботи не є типовими комерційними роликами для просування продукту. У проєкті цікавим чином поєдналися сенси, казки, дитинство, магія. Зокрема це стало можливим завдяки тому, що автори первинних ілюстрацій під керівництвом куратора вже створили візуально багатий та глибокий матеріал, з яким хочеться працювати», – розповідає Нікіта Савенко, ментор курсу Motion Design.
Емоції передусім, і тут проєкт чіпляє нагодою завдяки давно знайомим історіям зустрітися із собою-дитиною, дізнатися, чи ви ще бачите світ однаково, чи це вже втрачено назавжди. Трохи страшно, але цікавість не дозволяє відступити. А з професійної точки зору цей проєкт був для студентів дуже вдалою можливістю отримати практику роботи з растровими ілюстраціями. Всі принципи анімації ті ж самі, що й для векторних, але технічні прийоми значно складніші.
Іншою перевагою цього проєкту було те, що студенти курсу моушн-дизайну не мали вигадувати ілюстрації самі, а натомість змогли приділити весь свій час власне анімації та пропрацювати низку особливостей роботи з растровою графікою.
Растрова vs векторна графіка
Коли працюєш з векторною ілюстрацією, маєш майже повний контроль над кожним графічним елементом. Растровий матеріал має більше обмежень. Наприклад, його не можна просто так збільшувати без втрати якості. А якщо хочеш анімувати деталі одного шару, доводиться вручну розрізати його на елементи та вигадувати різні фокуси. Деякі з прийомів органічно розширювали програму основного курсу.
Анімація «складних» та «простих» ілюстрацій
Складність роботи залежить від потреб проєкту та амбіцій аніматора. Може здаватися, що коли ілюстрація складна і з купою деталей, то її нереально анімувати. Але буває так, що варто лише трохи порухати складну ілюстрацію, як вона оживає, і більше нічого не потрібно. Натомість прості ілюстрації можуть потребувати тижнів розрізання та захопливої роботи.
Коли ви успішно визначилися з потребами проєкту, можна переходити до більш прагматичних оцінок. Наприклад, завжди простіше анімувати ілюстрацію в одній площині. Додавати ж об’єм зображенню можна багатьма способами і всі вони ускладнюватимуть роботу. Наприклад, можна розбити ілюстрацію на плани, розмістити їх на відповідних тривимірних шарах в After Effects (чи в інших програмах), і додати анімацію камері. Цей прийом відносно простий, але нам скоріш за все доведеться гарно попрацювати з ілюстрацією на етапі підготовки, бо така свобода камери часто відкриває порожні чи недомальовані місця, які на статичному зображенні ніхто б ніколи не побачив. Також зміниться логіка роботи деяких ефектів та масок, що додає ще трохи часу. А якщо ми захочемо додати повний оберт персонажу навколо осі, то це взагалі може зайняти стільки ж часу як решта ілюстрації.
Додавання руху
Здебільшого роботу ускладнюють ті задачі, де аніматору треба заново створювати елементи ілюстрації. Під час додавання руху майже завжди відкриватимуться порожні області малюнку. Геометричні форми чи спецефекти часто краще відтворити у програмі для анімації, щоб отримати над ними повний контроль. Звісно, інколи буде потреба додати елементи, яких взагалі в ілюстрації не було. Персонажна анімація зазвичай займає більше часу, ніж анімація предметів, так само растрова ілюстрація буде складнішою в роботі за векторну.
Важливим є постійне розуміння того, навіщо ти створюєш анімацію. Яку історію ти розповідаєш. Цей рух допоможе, чи завадить. Інколи стиль та історія змусять тебе спрощувати анімацію, і тоді результат матиме кращий й органічніший вигляд, ніж складні технічні прийоми. Тому ще до того, як перший об’єкт ілюстрації заворушиться, велика частина роботи може бути виконана лише на етапі аналізу та планування. Сюди входять і спілкування з ілюстратором й замовником, і створення мудбордів, і аналіз референсів, і створення розкадровок. Так, це дещо схоже на підготовчий етап великих анімаційних проєктів, але такий підхід працює найкращим чином. Спробуйте його масштабувати під невеликі задачі, і ви побачите гарний результат.
Комунікація з авторами
На творчих проєктах синергія між аніматором та ілюстратором дуже важлива. Варто дізнатися приховані сенси, закладені в ілюстрацію, адже, так само як правильна анімація може підсилити роботу, так і неправильна може повністю її сплюндрувати. Глибоке розуміння змісту допоможе аніматору розкрити ілюстрацію під новим кутом. На прикладі проєкту для Depositphotos було видно, наскільки глибшими ставали роботи після бесід авторів ілюстрацій та аніматорів. Не менш важливою є і можливість технічної підтримки з боку ілюстратора. Також можливість поспілкуватися з авторами обраних ілюстрацій відкрила багато важливих, подекуди неочікуваних деталей. Мені дуже подобається, що в кожній роботі, які б засоби студенти не обрали, є свій сюжет. Як ми вже згадували раніше, часто виникає необхідність домалювати деякі елементи. Інколи зробити це правильно може тільки автор роботи.
Telegraf.Design працює за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.