Статті
«How dare you»: Як дизайнерові не залишити по собі гору пластику
Приклади екопроєктів та ідеї маленьких кроків
1 жовтня, 2019
Валерія Шапошнікова
Незалежна бренд-дизайнерка та співзасновниця Other Land Studio
Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви їх знайшли, виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.

Ми щодня бачимо страшні картинки сміття в океані і катастрофічні цифри статистики. Уже навіть зрозуміло, що потрібно сортувати сміття і не брати багаторазові «кульочки». Так повинен чинити кожен свідомий громадянин, але як бути дизайнерові, чия робота — заохочувати людей купувати все більше красиво запакованих товарів?

Пропоную розібратися в темі і подивитися приклади дизайн-проєктів, які закликають суспільство до дій.

Зображення: Валерія Шапошнікова

Згадаймо, як відбувається стандартний процес дизайну. Бізнесмен приходить у студію і замовляє брендинг, припустимо, для доставки японської їжі «Суші і роли». Це нова компанія і вона вже відрізняється від конкурентів, бо риба виловлена ​​з найсинішого океану, а рис зібраний найніжнішими руками дівчат в Азії. Дизайн-команда починає будувати гіпотези, як найкраще упакувати і який слоган придумати. Можливо, навіть робить дослідження ринку і тенденцій. З’являється інсайт, що всі бояться їсти сиру рибу, тому що вона може зіпсуватися. Бінго! Давайте завернемо кожен рол в окрему коробочку, в другу — покладемо імбир, у третю — васабі. Усе це — ще в одну велику коробку, а потім у пакет. Впізнаєте, так? Типографію — якомога крупніше, кольори — якнайяскравіші, а зверху ще стікер. Якщо домоглися слиновиділення ще на етапі презентації, все готово! Можна запускати в продакшн. Клієнт приймає і йде друкувати тиражі. Команда задоволена і навіть, може, фічер на біхансі отримає.

Та що відбувається з красивим віжуалом з презентації? Споживач бачить соковиту рекламку, замовляє, розгортає кожну коробочку, з’їдає за хвилин 10-15, а далі — все у смітник, на сміттєзвалище або в океан. Як бути дизайнером після цього? Адже зробив свою роботу якісно, та, виявляється, дизайн певною мірою лише погіршує ситуацію з довкіллям.

Ми, дизайнери, схильні занурюватися у процес підбору форми, відтінку, техніки, витрачати сили на пошук доречнішого рішення, балансувати на межі краси і функції. Наш мозок більше зайнятий питаннями зовнішнього вигляду, а не смислового. Суть або меседж, який маємо відобразити, закладає маркетинг-команда з боку клієнта або сам власник бізнесу. Вони базуються на потребах і бажаннях споживача. Мета бізнесу — мінімізувати витрати і ресурси, при цьому збільшивши прибуток. А дизайн — інструмент для досягнення більш високих продажів.

У такій ієрархічній системі дизайнер здається лише маленькою людиною, яка навряд чи може на щось вплинути. Та якщо брати до уваги не окремого спеціаліста, а ком’юніті загалом, то є шанс виправити підхід. Креативна спільнота складається не лише з дизайнерів, є ще менеджери, стратеги, копірайтери, маркетологи, фотографи. Усі, хто в команді причетний до творення історії бренду. Ми в одному промисловому ланцюжку, ціль якого — викликати бажання у споживача купити товар.

Річ у цінностях та установках, які нами рухають. Правильні обмеження в проєктуванні дизайну можуть зменшити кількість сміття в майбутньому.

Згадайте, часто цікавіші рішення приходять швидше, якщо поставити собі якісь обмеження. Наприклад, писати тільки одним кеглем, малювати все від руки або лише червоним. Знаменита фраза архітектора і дизайнера Людвіга Міс ван дер Рое «Less is more» вже стала кітчевою, але постарайтеся зосередитися на змісті. Пропоную трактувати її ось так: «Використовуй менше ресурсів і досягай максимально ефектного вигляду». Якщо проєктувати рішення без одноразового пластикового упакування, можна зменшити відходи до мінімуму. Наприклад — багаторазовий пластиковий контейнер для доставки ролів. Кур’єр приїджає та обмінює його на новий. Задизайнити контейнер кльово та продумати найоптимальніший вигляд — завдання трохи складніше, ніж зазвичай.

Правильні рішення можуть докорінно змінити розуміння в пакуванні. Уявіть: якщо великі бренди посприяють таким змінам, люди швидше підтримають та будуть ними користуватися. Починати з себе можна, але задача дизайн-команди — турбуватися й про інших.

Вдалі приклади подачі проблем з довкіллям

Соціальні проєкти — це добрий намір, який може надихнути маси до дій. Та часом від подачі хочеться позіхнути, тому що формат екоорганізацій виглядає нудним і понурим. А годинник цокає і в людства залишилось небагато часу, щоб запобігти глобальній катастрофі. Тому варто застосувати всі наші навички, щоб привернути увагу до теми.

Plastic Paper — книга з колекцією естетичних пластикових пакетів

Це артпроєкт студії PlaceHolder. Її засновник Sho Shibuya дуже здивувався ставленню жителів Нью-Йорка до пластикових пакетів. В японській культурі існує поняття «Yaoyoruzu no-kami» або «вісім мільйонів богів». Воно означає, що кожен предмет має божественне начало: зерно рису, паличка для їжі, крапля води або навіть пластиковий пакет. І є інша концепція — «mottainai», яка означає, що ми повинні берегти речі. Навіть коли об’єкт старіє, його варто використовувати, якщо він виконує свою функцію.

Проєкт Plastic Paper говорить про те, що поліетиленові пакети — це не сміття. Автор бачить у них твори мистецтва, хоча до цього вони такими не були.

Sheep INC — перший фешн-бренд, який не залишає вуглецевий слід

Організація Sheep INC під ідеєю стьобного бренду одягу з овчини закликає до усвідомленої купівлі речей. Смішна метафора, копірайтинг та ілюстрації разом грамотно доносять важливу думку.

UseLess — карта екоточок у Лондоні

Студія Nice and Serious використала свої навички в ілюстрації, щоб більш доступно і яскраво пояснити катастрофічність ситуації і показати, куди йти, щоб залишити після себе менше сліду. Ресурс допомагає знайти місця, де приймають сміття, та корисні екомагазинчики в Лондоні.

Cold Facts — маніфест бренду Ganni

Працівники фешн-бренду з Данії Ganni під час Copenhagen Fashion Summit 2019 вийшли на вулицю Копенгагена, щоб продавати морозиво і звернути увагу на проблему змін клімату. Бренд чесно каже, що не ідеальний, але прагне зробити кожну свою річ перероблюваною. У межах проєкту Cold Facts він перелічує проблеми довкілля і пропонує способи уникнути катастрофи. З дизайном допомагала студія Alexismark.

Slider image
Slider image
Slider image
Slider image

No Planet No Fun

Амбітний рух No Planet No Fun об’єднав більше 40 міжнародних художників, які поділяться, за що люблять життя на планеті Земля. Рух має на меті використати ілюстрацію як засіб для зміни свідомості глядача. Свої роботи художники представлять під час виставки 12 грудня у Барселоні і видадуть у форматі книги. Ініціатори маніфесту — Ro Ledesma, Susie Hammer, Gabinete Exquisito, Asesina Suárez, Lisandro Illa.

Відповідальний дизайн лежить як на плечах окремого спеціаліста, бізнесмена, так і на рівні спільноти. Відповідальні всі, ком’юніті також. Якщо вся наша команда буде ставити перед собою завдання усвідомленого споживання, то ми зможемо правильно доносити це до клієнта, а незабаром — і до споживача.

Наша творча сила — це вміння переконувати через добре підібрані картинки і текст, жарт, метафору чи образ. Стратег закладе правильний сенс у бренд, дизайнер красиво намалює, менеджер доступно розповість клієнту, а в поліграфії налагодять постачання переробленого паперу. Цей ланцюжок спрацює, якщо ми будемо піднімати питання всередині нашої спільноти, підтримувати один одного і замислюватися, «що конкретно я можу зробити». Змінивши нашу робочу культуру, можемо зайнятися висвітленням проблеми для широкої аудиторії.

avatar
Валерія Шапошнікова
Незалежна бренд-дизайнерка та співзасновниця Other Land Studio
Колонка

У нас є ще дещо для вас

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: