Статті
Я переїхала в Берлін працювати в медтех стартапі
Про UX-процеси в продукті для діагностики коней
25 червень, 2020
Алєся Подлєсная
Продуктова дизайнерка

Алєся Полєсная — UX & Product Design Lead у швейцарському стартапі, що розробляє технічне та програмне забезпечення для лікування коней. Працює з Берліну вже понад рік. До переїзду вона була Head of UX Competence Centre та вела розбудову UX практик у компанії Infopulse (одна з найбільших в Україні). Алєся розповіла про свій досвід переходу у вузькоспрямований стартап, про особливості UX-процесів, виїзні сесії з клієнтами (коли клієнти — це коні) і трохи про відмінності у підходах до роботи в Берліні та Києві.   

Медтех стартап: чому я пристала на їх офер

Piavita — швейцарський медтех стартап, з офісами у Цюриху, Берліні та Шарлотт (Північна Кароліна, США). Продукт допомагає ветеринарам проводити діагностику та лікувати коней. Це дуже вузька ніша, що вимагає особливого ставлення до користувачів та вивчення їх досвіду. Сам продукт складається з hardware та software частини. Hardware — це вимірювальний пристрій, базова станція та пояс. Додатково йде сумка з комплектуючими для мобільних ветеринарів.

Slider image
Slider image

Software — це cloud-based application з нативними додатками для iOS та Android. Додатки дають доступ до системи менеджменту пацієнтів, даних з вимірювального пристрою, трекінгу, моніторингу та інших функцій. Продукт доволі складний — охоплює не лише проєктування цифрового користувацького досвіду, але й включення в різноманітні аспекти життя користувачів, вивчення домену, специфіку медико-технічних рішень.

Оцінивши усі челенджі, я обрала цю компанію, розраховуючи отримати досвід та знання, якими раніше не володіла. І після року роботи задачі продовжують мене приємно дивувати, змушують розширювати межі своєї експертизи, здобувати нові навички.

Як влаштована робота команди

Мене запрошували на позицію UX & Product Design Lead, щоб очолити UX команду, що складається з UX Researchers та UI Designers. Планувалось, що 80% часу я приділятиму саме роботі з ними. На ділі все виявилось дещо інакше — значно інклюзивніше для всіх учасників процесу. І я вважаю, що це добре.

Команда з розробки продукту, куди входять девелопери, QA, Scrum Master та формальний PO, працює по скраму, з типовими двотижневими спринтами та релізами. UX команда одночасно є і частиною скрам команди, і взаємодіє з іншими підрозділами, такими як RnD, Marketing та Customer Support.

Всю UX та дизайн активність можна поділити на декілька треків: розробка гіпотез, тестування та дослідження, збір фідбеку та інтерв’ю (включаючи виїзди до медичних закладів та ветеринарів), робота з brand awareness, власне збір вимог, підготовка прототипів, мокапів, делівері та робота за QA. Тут важливо правильно розподілити ресурси та не загубити пріоритети, коли планується навантаження на UX команду та точки взаємодії з іншими командами.

Product Development та UX процес

Не так давно в команді ми почали вводити дизайн спринти для більш детального опрацювання задачі. Дизайн спринти сплановані заздалегідь і йдуть попереду інженерних спринтів. З таким підходом ми можемо дозволити собі витратити достатньо часу на вивчення проблеми, на аналіз та дослідження, валідацію ідей та тестування. Оскільки дизайн спринт коротший у часі — лише 1 тиждень — це дозволяє нам бути більш гнучкими у плануванні та пріоритизації. Звісно, це не означає, що дизайнери не залучаються до інженерного спринта.

У мої обов’язки входить ще й менеджмент саппорту команди розробників. Тому якщо виникає необхідність, відповідний дизайнер перенаправляється на допомогу розробникам. Але завдяки тому, що ми підключаємо розробника на етапі формування концепції в період дизайн спринта, таких моментів вдається уникнути ще на стадії підготовки дизайну.

Однією з найцікавіших та найскладніших фаз дизайн спринта є фаза дискавері та правильного ідентифікування проблеми. Ми користуємося можливістю тісної співпраці з нашими користувачами, а також потенційними клієнтами, які можуть бути зацікавлені в продукті. І це найкраща частина, бо є можливість безпосередньо дізнатися багато корисного з досвіду роботи клінік, ветеринарів та власників коней. Для нашого продукту це неоціненний досвід.

Приблизно пів року тому ми впровадили так званий User Board. Формально це група представників з команд Product, UX та Customer Support, яка працює над збиранням, пріоритизацією та подальшою розбудовою фідбеку від користувачів. Сюди також входить Vet Board — група американських та європейських ветеринарів та експертів, зазвичай користувачів продукту, які погодилися співпрацювати з Piavita.

User Board оцінює пріоритети запитів, тісно взаємодіючи з Vet Board, проводить додатковий ресерч, тестує та розробляє робочі варіанти для втілення. Така модель дуже ефективна: користувачі отримують те, що їм необхідно, команда бачить і розуміє звідки запит і навіщо вона розробляє ту чи іншу фічу, інвестори довіряють команді та не втручаються у напрямок розвитку, а сам продукт завойовує нових клієнтів.

Особливості роботи в медтех стартапі

Це не перша моя продуктова компанія, але таку тісну взаємодію я бачу вперше, і вона мені дуже подобається. Команда тут дуже близька до своїх безпосередніх користувачів і розуміє їх потреби. Плюс кожен член команди прагне зробити свій внесок в розробку продукту, а не просто закрити чергову задачу. Я бачу в цьому сенс і ціную таку можливість, а виїзд «в поле» та спілкування з цими дивовижними тваринами — взагалі особливі моменти, що розбавляють нашу офісну рутину.

Загалом культура стартапу вимагає від тебе проактивності, просування ідей, колаборації та готовності до змін. Тут немає, як це часто буває в корпораціях, зафіксованих посадових обов’язків чи чітко регламентованої зони відповідальності. Навпаки, цінується відкритість та готовність брати на себе ownership за певний шматок роботи. В нашій компанії це особливо гарно ілюструється відсутністю ролі Product Owner. Немає навіть Product Manager, лише VP of Product, який безпосередньо працює зі стратегію розвитку продукту та формально починає та закінчує спринти. Команда саморегульована. Кожен член команди може створювати та отримувати задачі від іншого, дивлячись на наявні пріоритети від VP of Product. Кожен може створити запит на втілення чи покращення частини функціоналу, додати інформацію для аргументування та представити цей запит для User Board.

Звісно, UX команда найактивніше формує беклог. Але активна циркуляція інформації допомагає краще розуміти, що відбувається з продуктом, який фідбек від користувачів та куди треба рухатись далі. Ми — стартап, ми всі це розуміємо і тому намагаємось принести максимум користі для компанії.

Вплив коронакризи на продукт

Коронакриза, звісно, вплинула на життя і роботу. Працівники нашої компанії перейшли на home office. Для більшості колег такий формат не був незвичайним — адже ми й раніше могли певні дні працювати з дому. Можливо, спочатку десь було складно, але ми швидко адаптувалися, і продуктивність навіть дещо зросла. Команда пояснювала це тим, що у більшості вдома було більше можливостей сфокусуватися та заглибитися в задачі, ніж в офісі. UX команді не вистачало виїздів до ветеринарів та клінік. Все спілкування перевели в онлайн, включаючи інтерв’ю, тестування та ін.

Хоча для Piavita коронакриза принесла і позитивний момент. Оскільки наш продукт надає сервіси з дистанційного моніторингу, інформування та інші опції телемедицини, це зацікавило багатьох потенційних клієнтів. Взагалі криза показує куди варто рухатися як маленьким стартапам, так і великим компаніям. Сервіси та продукти, які швидко реагують на зміни в навколишніх умовах виграють. Це означає, що дизайнерам потрібно ставати ще більш емпатичними та динамічними у прагненні розв’язати проблеми користувача, орієнтуючись на завтрашній день.

Звісно, кожна компанія, незалежно від країни, вирізняється своїми корпоративними особливостями. Але з власного досвіду, досвіду друзів та знайомих, які працюють в Берліні, можу сказати, що тут від тебе очікують більше проактивності та самостійності в прийнятті стратегічних рішень. Твоя експертиза є інструментом для досягнення цілей компанії. Особливо, якщо це стартап. Команда бере безпосередню участь у встановленні цілей, що допомагає С-level планувати наступний етап розвитку продукту. Такий підхід надихає кожного члена команди працювати з більшою віддачею, бо кожен бачить фідбек своїх дій.

Щодо відмінностей між Києвом та Берліном, які впливають на кар’єрний розвиток. Я для себе відмітила, що тут люди в житті почуваються більш розслабленими. Що я маю на увазі? Часто можна побачити спеціаліста junior level, якому за 40. Він просто вирішив, що хоче займатися Data Science в IT компанії. Людина зрозуміла, що їй подобається нова сфера, і змінює напрямок свого професійного життя так як їй треба. Нікому це не здається дивним, не спонукає до проявів ейджизму, тощо. Загалом, всі мобільніші. Сьогодні я працюю в Амстердамі, завтра отримую контракт в Берліні, беру свою сім’ю, кота, собаку, велосипед та переїжджаю. Такий підхід дуже круто вливає і на життєвий досвід взагалі, і на розвиток кар’єри зокрема. І це швидше стосується не відкритих кордонів, а майндсету.

avatar
Алєся Подлєсная
Продуктова дизайнерка
Колонка

У нас є ще дещо для вас