У масовій свідомості кругова економіка часто зводиться просто до перейменування звичних видів діяльності на більш трендові. Так, переробка, наприклад, стала ресайклінгом і міцно увійшла в маркетингові меседжі компаній-виробників.

«Для пакування нашого нового продукту ми використовували лише recycled матеріали!». Це, звісно, прекрасно, але скільки невідновних ресурсів ви використали для створення і виробництва цього нового продукту (який насправді не потрібен, бо нічим суттєвим не відрізняється від попередньої моделі, випущеної пів року тому)?.

Розповідаємо, чому принципи кругової економіки в дизайні здатні на більше, ніж просто зменшення кількості пластику чи переробка відходів. А також які стратегічні підходи важливо знати дизайнерам, коли вони проєктують свої продукти.

Читайте також: Чи впливають дизайнери на глобальні екологічні виклики. 5 кейсів кругового дизайну, які доводять, що так

Матеріал підготовлено в рамках програми «Культура для змін» за підтримки Українського культурного фонду (Україна) та  Британської Ради (Велика Британія). 

Фото: Jilbert Ebrahimi на Unsplash  

Люди інтуїтивно розуміють, що зростання кількості відходів можна подолати завдяки переходу до закритого циклу виробництва. Але, на жаль, все не так просто, як хотілося б. А такі спрощення породжують міфи, що зменшують потенціал кругової економіки змінити сучасний стан речей (детальніше читайте в першому матеріалі серії).

Міф 1. Треба просто більше використовувати та переробляти відходи

Відходи усуваються шляхом кращого планування, а не розробки способів утилізації уже створених відходів. І це один із принципів кругової економіки, розповідає Анастасія Мартиненко, експертка проєкту Circular Design School.

Акцент потрібно робити на стратегічних інноваціях, а не на кращому поводженні з відходами (хоча це також потрібно). Існує чітка відмінність між дизайном без відходів та дизайном об’єктів з відходів.

Джерело: muntagnard.ch

Міф 2. Треба просто кращі технології з переробки відходів

Переробка починається в кінці життєвого циклу товару. А кругова економіка починається з самого початку, з дизайну. Правильний початок дозволяє запобігти створенню зайвих відходів та зменшити рівень забруднення й викидів. В умовах сучасних екологічних проблем, переробки не вистачить, щоб подолати ту величезну кількість відходів, які ми виробляємо.

Переробка — це боротьба з наслідками, тоді як справжні дієві рішення формуються біля джерела.

Міф 3. Треба просто спалювати відходи, щоб генерувати з них енергію

У багатьох країнах цінують спалювання пластику для виробництва енергії, як метод поводження з відходами. Але навіть якщо відкинути питання навколо токсичності викидів, це рішення не буде взірцем добре спроєктованої системи — в процесі втрачається забагато енергії. Окрім цього, існує загроза, що електростанції, які виробляють енергію з відходів, стимулюватимуть попит на утворення більшої кількості відходів замість того, щоб проєктувати продукти без відходів (пряма суперечність концепції кругової економіки).

Міф 4. Треба просто підвищувати ефективність використання ресурсів

Традиційні зусилля у сфері сталого розвитку (sustainable development) фокусуються на досягненні ефективності. Тобто на зменшенні кількості матеріалів та енергії, що використовуються у виробничих процесах, та зменшенні негативного впливу на довкілля. Кругова економіка — це створення повністю нової системи, а не налаштування та покращення марнотратної лінійної системи, що діє сьогодні (про різницю між лінійною та круговою економікою можна почитати в першому матеріалі серії).

Розібравшись із міфами, можемо розглядати переваги кругової економіки як повністю нової системи створення, використання та утилізації продуктів, а також успішні стратегії втілення цих переваг у реальність.

Кругова економіка прагне відновити капітал: фінансовий, промисловий, людський, соціальний та природний. Це забезпечує збільшення потоків товарів та послуг. Про те, як це працює (простими словами і з графічними прикладами) розповідають у фонді Еллен МакАртур:

Основні стратегії кругового дизайну

Немає єдиного «правильного» способу розробки продукту чи послуги, що не створює відходів та забруднення, або «правильної» бізнес-моделі, яка б зберігала продукти у використанні довгими роками. Принципи кругової економіки не диктують обов’язкових методів, вони залишають двері відкритими для незліченної кількості стратегій та інновацій.  Бо не все в цьому світі ще винайдено.

Наведемо успішні стратегії, які ґрунтуються на аналізі досліджень кругового дизайну на практиці, та реальні продуктові кейси, які це ілюструють:

Стратегія перша. Дизайн внутрішніх циклів

Найуспішніші приклади кругового дизайну — ті, які надають пріоритет внутрішнім циклам кругової економіки. Розробляючи продукти, які легко відремонтувати або відновити, або створюючи нові бізнес-моделі, що полегшують обмін даними, підприємства відкривають нову цінність для себе та своїх клієнтів.

Кейс 1. Навушники Gerrard Street, Нідерланди

Навушники мають модульну конструкцію: збираються без використання клею, їх легко розбирати, ремонтувати або додавати оновлення. Компоненти міцні та стандартизовані, тому до 85% можна закріпити у нових моделях. Навушники пропонуються клієнтам на умовах передплати, а не як транзакційна покупка. Щомісячна абонплата є гарантією того, що у разі пошкодження продукту або наявності оновлення, клієнт повертає старі навушники й отримує заміну.

Проблема, яку вирішує цей стартап. У всьому світі щороку викидають 15 000 тонн навушників, або через прості механічні несправності, або через прогрес технологій.

Кругове рішення. Стартап Gerrard Street розробив навушники з високою якістю звуку, які є модульними та легко розбираються, щоб полегшити ремонт або оновлення. Використання бізнес-моделі за підпискою дозволяє їм відновити навушники в кінці використання і 85% компонентів в кінцевому підсумку використовуються повторно.

Стратегія друга. Товар як сервіс

Ключовим у концепції кругової економіки є перехід від власності до доступу. Адже часто клієнтам доступ до продукту потрібен лише протягом короткого проміжку часу. Тому після використання вони можуть повернути його постачальнику послуг або передати його новому користувачеві.

В останні роки з’явилося безліч нових компаній, побудованих на цьому принципі. Вони пропонують клієнтам різноманітні товари короткостроково (через оренду, підписку, спільне користування), а не продають їх їм назавжди.

Питання, яке варто ставити собі, проєктуючи товар — що клієнту насправді потрібно: володіти товаром чи розв’язати конкретну проблему? Наприклад, чи потрібно жінці бути власницею вечірнього плаття чи просто треба мати гарний вигляд на одній події? Тоді сукня може стати сервісом: після недовгого використання, її повернуть власнику.

У світі популярними є коворкінги, каршерінг, оренда спортивного спорядження, одягу, пральні (замість пральної машини вдома), оренда дитячих товарів, оренда інструментів тощо.

Джерело: nextbike.ua

Кейс 2. Nextbike

Система громадського велопрокату, яка працює більше ніж у 300 містах світу на чотирьох континентах. Щоб пересуватись містом на велосипеді, достатньо взяти його в оренду. І не треба шукати місце у квартирі, де зберігати його до наступної прогулянки. В Україні цей сервіс працює у чотирьох містах.

Стратегія третя. Дематеріалізація

Ця стратегія про пошук рішень для надання послуг з використанням мінімально можливої кількості фізичних матеріалів. Це може означати пошук способів віртуалізації, створення цифрового, а не фізичного продукту — наприклад Spotify чи Netflix замість оренди чи купівлі фізичних касет/дисків чи вінілових платівок.

Нижче наведено приклад бізнесу, який дематеріалізував свої пакувальні матеріали, використовуючи міцні контейнери багаторазового використання, а не одноразове паковання.

Кейс 3. MIWA, Чехія

MIWA розробляє систему для повної відмови від використання пакування в магазині. Компанія представила цифрове рішення, яке дозволяє покупцям замовляти точну кількість необхідних продуктів, які потім доставляються в пакуванні багаторазового використання (капсули) від виробника до найближчого магазину або додому.

Капсули складають у модульні стелажі в магазинах. Клієнти використовують додаток, щоб вибрати, скільки продукту — наприклад, рису чи макаронів — вони хочуть, і вказати тип упакування — власні контейнери або паперові пакети. Порожню капсулу збирає та промиває компанія, а потім відправляє її постачальнику для наповнення.

Проблема, яку вирішує компанія. 30% пластикового паковання або занадто мале, або занадто складне, щоб його можна було переробити. Надзвичайно багато пластикового пакування не підлягає переробці (економічно вигідній) та часто забруднює навколишнє середовище.

Кругове рішення. Miwa поєднує виробника зі споживачем і виключає одноразове паковання з ланцюжка створення вартості товару, а також змінює звичний спосіб транспортування продукції. Систему можна розширити для роботи в супермаркетах, у місцевих магазинах та на фермерських ринках. Це рішення дозволяє не тільки уникнути пластикового пакування, що не підлягає вторинній переробці, але й мінімізує харчові відходи.

Стратегія четверта. Подовження терміну служби продукту

Подовження терміну служби продукту дозволяє йому якнайдовше залишатися у використанні (один з трьох основних принципів кругової економіки). Можна розробляти продукти довговічні як фізично, так і емоційно, або вигадувати інноваційні підходи, які дозволяють продукту адаптуватися до мінливих потреб користувача.

Кейс 4. Крамниця переосмисленого одягу та уважного споживання Ясна Річ (Львів, Харків)

Сюди можна принести одяг, аксесуари, які стали непотрібними і прямо на місці придбати інші речі, які сподобалися. У крамниці організовують майстер-класи з пошиття торбинок, виготовлення килимків з непридатного до подальшого використання текстилю.

Джерело: yasnarich.com

Проблема, розв’язанню якої сприяє крамниця. Останнім часом загрози від швидкої моди виходять на перший план. В Україні досі немає жодного міста, де б була реалізована програма комплексного поводження з текстильними відходами. Близько 5-7% сміттєзвалищ заповнені текстильними відходами. Для розв’язання цієї проблеми засновниці крамниці проводять просвітні заходи, пропагують етичну та повільну моду та шукають шляхи апсайклінгу і найбезпечнішої утилізації текстилю.

Стратегія п’ята. Модульність

Модульна конструкція полегшує ремонт, відновлення та оновлення продукту. Полегшуючи видалення лише частини виробу, спрощується його розбирання, зменшується вартість та зусилля необхідні для заміни компонентів у разі їхнього пошкодження. Крім того, модульні системи легше налаштовувати, а отже, адаптувати до змінних та сталих потреб користувачів, запобігаючи застаріванню продукту та гарантуючи його тривале використання.

Кейс 5. Fairphone, Нідерланди

Fairphone — компанія з Амстердама, яка з 2013 року розробляє смартфони, що не містять конфліктних мінералів (золота, олова, танталу та вольфраму), створюються в справедливих умовах праці по всьому ланцюжку поставок і служать своїм власникам довше. Компанія також створили один з перших модульних смартфонів, доступних для покупки — призначених для легкого ремонту та оновлення. Модульна конструкція дозволяє швидко та дешево замінити екран, якщо він пошкоджений.

Проблема. Щороку мільйони мобільних телефонів викидаються. По-перше, більшість телефонів не створені для довготривалого використання, по-друге, панує тенденція  постійно оновлювати електронні пристрої. Fairphone бореться з ринковою тенденцією, коли телефон замінюється кожні 18 місяців. Оскільки технології стрімко розвиваються, люди втрачають здатність змінювати, ремонтувати та розуміти, як вони можуть користуватися пристроями довше.

Кругове рішення. Компанія заохочує повторне використання та ремонт мобільних телефонів, досліджуючи варіанти утилізації електроніки та скорочуючи електронні відходи. Мета: максимально залучати матеріали, що використовуються в побутовій електроніці, та підтримувати програми переробки, щоб використовувати цінні матеріали знову.

Я хочу створювати кругові рішення. Що робити?

Рекомендації дизайнерам, які хочуть знайти гарне кругове рішення для свого продукту, від експертки Circular Design School Кеті Беверлі з PDR International Centre for Design and Research (Велика Британія).

1. Оберіть проблему, над вирішенням якої ви хочете працювати. Сфокусуйтесь на одній групі. Наприклад: споживчі товари та/або пакування, мода та текстиль, їжа та напої, міське середовище, транспорт, поводження з відходами, комунальні послуги тощо.
2. Зробіть власне дослідження проблеми та системи, в якій вона існує. Визначте основних стейкхолдерів, які можуть сприяти та заважати розв’язанню проблеми, які мають вплив на систему. Визначте можливості та перешкоди для розв’язання проблеми.
3. Звузьтесь від великої проблеми до конкретної.
4. Пройдіть процес ідеації та напрацюйте якомога більше ідей. Для цього варто задавати собі питання «Як ми можемо…?», «А що, якщо…?». Допоможуть тут спеціальні ігри — Ideation games.
5. Звузьтесь до конкретної ідеї і перейдіть  до прототипування та напрацювання наступних кроків. Тут корисним буде інструмент Кругова канва (Circular Canvas) від Circulab.

Будьте закоханими в проблему більше, ніж у рішення. Коли ми сфокусовані на проблемі, в голову приходить більше ідей. Коли ж намагаємося працювати відразу з конкретним рішенням, перестаємо бачити інші шляхи розв’язання проблеми. Полюбіть досліджувати проблему, ставте якомога більше запитань з різноманітних точок зору, правильних і «неправильних», очевидних та специфічних, занурюйтеся глибше. Тоді вам відкриється значно більша кількість і причин і передумов, і як наслідок, — більше інструментів для розв’язання проблеми.

Детальніше дізнатися про кроки створення кругових рішень для свого продукту та подивитися, як їх втілюють на практиці, можна під час онлайн події, що відбудеться 26 жовтня.