До друкарського бізнесу засновника 24Print привела професійна потреба в терміновій та якісній поліграфічній продукції. Євген Полтавцев з власного досвіду знав про недоліки більшості копі-центрів, тому вирішив підійти до справи інакше. У результаті – два сервіс-центри в Києві, завантажені 24/7.

Для рубрики «Локомотив» він розповів, чим 24Print відрізняється від більшості типографій, скільки інвестицій він вклав у справу, чому принтери так часто ламаються та чому формат компанії до вподоби дизайнерам і архітекторам.

Матеріал cтворено у партнерстві з 24Print

Євген Полтавцев у 24Print. Фотограф: Наталія Азаркіна

Папір несе відповідальність

Професійна діяльність Євгена Полтавцева завжди була пов’язана з будівельною сферою, а саме – з проєктним менеджментом. На всіх етапах роботи він так чи інакше стикався з потребою у друкованій продукції. Ідеї, концепції, презентації, креслення, документи, штампи і підписи – все це потребує паперу, який проходить через руки кожного учасника процесу.

«Жодне будівництво не може початися в електронному вигляді. Крім того, що папір є інформаційним носієм, він «несе» й відповідальність. Що написано пером, як відомо… На відміну від електронних форматів, де можна внести зміни в будь-який момент», – каже засновник сервісу оперативного друку 24Print.

Ґрунтуючись на власному досвіді, він виявив, що жодна київська типографія не надає послуги друку швидко, якісно та терміново. «Я і мої колеги постійно стикалися з необхідністю що-небудь надрукувати посеред ночі чи «на вчора». Але це не так просто – більшість копі-центрів працюють максимум до дев’ятої вечора, а від здачі до отримання замовлення проходить мінімум доба. Архітекторам доводилося друкувати креслення і плани самостійно, перетворюючись з тих, хто робить проєкт, на тих, хто його друкує».

24Print на Антоновича, 50

Як виявилося, у багатьох будівельних, архітектурних компаніях і дизайн-бюро є власний арсенал друкарських машин – іноді швидше роздрукувати в офісі, аніж йти в поліграфію. Євгена Полтавцева не полишало відчуття, що постійний друк – справа не для творчих людей. Крім того, не всі вміють адаптувати макети – цим повинен займатися пресінженер. «Якщо в компанії п’ять з восьми людей завжди біля принтера, то вона перетворюється в копі-центр».

Ідея створення 24Print дозріла, коли Євген зрозумів: мало того, що його співробітники займаються чужою роботою, так ще й інвестиції в офісні принтери складають чималу частину бюджету будь-якого проєкту. «Ті болі і проблеми, які ми відчували на собі, стали двигуном у відкритті 24Print».

Женю, ти божевільний!

На старті проєкту 24Print Євген Полтавцев поділився ідеєю із колегами зі сфери девелопменту та будівництва. У відповідь почув: «Женю, ти божевільний! Оперативна поліграфія є в кожному другому підвалі. Вони конкурують низькою ціною». Але він не погоджувався. «Ніхто не хоче туди йти. До них звертаються лише в крайньому разі. Якщо ж створити сервісний центр таким, де приємно знаходитися і де результат ґарантовано – люди перестануть друкувати в офісі і переживати про походи в поліграфії».

Модель бізнесу була нова. Від початку він зробив ставку на високий рівень сервісу. «Типографії найчастіше знаходяться в підвалі, там дешевше оренда. Відвідувачі постійно стикаються з поганим освітленням, довгими чергами, холодом взимку і спекою влітку». – пояснює власник сервіс-центрів.

«Хіба архітектори та дизайнери люблять підвали? Ненавидять. Але саме вони друкують частіше за інших».

Перший 24Print, на Ярославській, 10, відкрили у 2016 році у фасадному приміщенні. Євген Полтавцев згадує, що локацію часто плутали з кафе поряд, яке якраз знаходилося у напівпідвалі. Люди думали, що це вхід у друкарню. А світле місце з великими вікнами і красивою вітриною – кав’ярня. Насправді, все було навпаки.

Продукція 24Print

Власник компанії вирішив одразу надавати клієнтам максимум інформації щодо статусу замовлень. Як правило, ті, хто користуються послугами копі-центру, до ладу не знають – зараз йде друк або ремонт обладнання, і скільки часу чекати на видачу продукції. Євген Полтавцев розумів, що клієнту обов’язково потрібно знати про те, що відбувається.

Він аналізував власний досвід роботи з поліграфіями. Часто він стикався з поняттям «вимоги до макетів». Відповідно до них клієнт повинен здати замовлення в потрібному форматі, перевести в CMYK, поставити мітки вильотів, поєднати фон. Тобто має розбиратися в друкарському процесі. Вирішив, що у 24Print такого не буде – клієнт не повинен ставати професіоналом з верстки та розбиратись у технічному завданні.

«Для мене слово «вимога» несумісне з тим, хто платить гроші. У нас це заборонено. Клієнт може отримати рекомендації, почути побажання або прохання, але ніяк не вимоги».

24Print у цифрах

Короткий час після відкриття інжинірингова компанія Євгена Полтавцева була основним замовником продукції в 24Print. Але через півроку сервіс-центр завантажували замовленнями ззовні. Бізнес почав рости.

«Для будь-якого проєкту я створюю фінансовий план: розраховую інвестиції, можливий дохід, витрати, періоди окупності. Інвестиції у 24Print на Подолі були невеликі. Ми почали з $50 тис. Всі мої прогнози щодо прибутку відчутно перевершили через півроку».

• Інвестиції в 24Print на Подолі: $50000 у 2016 році + $100000 у 2017 році
• Інвестиції в 24Print на Антоновича: $250000. Вкладали з зароблених коштів на Подолі
• Кількість замовлень: >500 щодня в кожному сервіс-центрі
• Зростання кількості чеків та клієнтів: у 2 рази щороку

Чому принтери завжди ламаються?

Спочатку Євген Полтавцев сам до кінця не розумів специфіку роботи друкарського обладнання. Для Подолу купили стару техніку, а більшу частину грошей витратили на облаштування сервіс-центру, клієнтської зони, матеріально-технічного забезпечення комп’ютерами.

Він зізнається, що в перші місяці роботи 24Print знімав лише потребу в швидкому друці. Але продукт виходив не дуже якісний. Так, замовлення з’являлися безперервно, але браку було багато. То людський фактор підводив, то машина не могла впоратись з передачею кольору, то просто ламалася.

«Аварійність друкарської техніки дуже висока, спочатку я про це не знав. Іноді дві з трьох машин виходили з ладу одночасно. Тоді нормальна робота центру зупинялася».

Він згадує ситуації, коли через несправність принтера в приміщенні накопичувалася черга з п’ятдесяти відвідувачів. «Це був жах. Сервісом таке назвати не можна».

Тоді власник став думати, яким чином поліпшити сервіс, якість друку і зменшити аварійність. У грудні 2016 року у 24Print на Подолі з’явилася перша професійна друкарська машина. Слідом за цим компанія стала нарощувати технічний парк. Євген Полтавцев каже, що зараз збоїв практично не буває: аварійність нинішньої техніки значно нижче, а кожну машину дублює інша на випадок збою.

«Друкарська техніка – найаварійніша з усієї. Якщо у вас в офісі є принтер – він ламається набагато частіше, ніж кондиціонер», – стверджує Євген Полтавцев.

Такі висновки були зроблені через три роки роботи в поліграфічному бізнесі. Власник обмовляється: безумовно, чим дорожче професійна техніка, тим рідше вона ламається, але частоту ламання не порівняти зі звичайним автомобілем.

«Я думав, що купуючи друкарську машину за $ 20 тис., буду лагодити її так само часто, як і автомобіль за $ 20 тис. Міняєш масло, фільтри раз на півроку, а в цілому все добре. Але з друком виявилося все зовсім інакше».

Євген Полтавцев припускає, що причина високої аварійності принтерів у тому, що ринок техніки дуже низькомаржинальний, проте висококонкурентний. Великі виробники продають техніку практично з нульовою маржею, а заробляють якраз на сервіс-контрактах.

«Зараз у 24Print такий контракт з великим постачальником техніки. Я взагалі не втручаюся в питання ремонту, тільки сплачую сервіс. Вони беруть на себе все обслуговування: планові заміни, аварійні, заправку тонером. Але у цього є і зворотна сторона: вони можуть зупинити мій бізнес за один момент. Доведеться купувати альтернативні принтери».

Люди – наш основний актив

Сервіс працює за принципом «мінімальний офіс». Максимум уваги направлено на сервіс-центр. «Люди – наш основний актив. Нам щастить: виходить відбирати і ростити профі. У компанії залишилися практично всі, хто тут починав. Наприклад, приймальники замовлення в минулому – директори сервіс-центрів зараз. У нас легко отримати кар’єрний ріст і підвищення оплати. Зарплати у нас ринкові – це принципова позиція для мотивації співробітників», – каже Євген Полтавцев.

Оскільки сервіс-центри 24Print відкриті цілодобово, співробітники компанії працюють позмінно. З п’ятнадцяти змін – три нічні обов’язкові, і дві доби на відновлення. Засновник каже, що графік не бентежить працівників компанії.

«По-перше, згідно із законодавством України робота в нічну зміну оплачується за підвищеним тарифом. По-друге, є сови, які самі вибирають графік з сьомої вечора до четвертої ранку. Кажуть, їм у кайф. І по-третє, у нас точно не робота сторожа – нічна зміна не сонна і не нудна, справ вистачає».

А як же екологія?

Компанію часто звинувачують у тому, що друкарський бізнес – не екологічний. Адже витрачається величезна кількість паперу. Але в 24Print не погоджуються, аргументуючи свою позицію простою статистикою:

«Якщо ви друкуєте що-небудь у себе в офісі, браку буде близько 40% (повертаючись до того, що принтери часто ламаються). У нас браку менше, ніж 4%. Якщо ви звертаєтеся у велику поліграфію – накрутять непотрібний тираж, і до 90% матеріалу опиниться у смітнику. Ми друкуємо рівно стільки, скільки потрібно клієнту, тим самим заощаджуючи природний ресурс».

Євген Полтавцев пояснює роздрібний підхід ще й тим, що в сучасному світі інформація швидко втрачає актуальність. «Зараз ви СЕО, а завтра захочете бути фаундером. Навіщо викидати сотні непотрібних візиток? Краще зробити десять. Або ж вам потрібні флаєри на захід, який відбудеться завтра о 10 ранку. Ці матеріали будуть актуальні рівно одну добу. Не бачу сенсу друкувати зайве», – вважає Євген Полтавцев.

Друк великими накладами в маленьких друкарнях він пояснює так: їх компетенція – лагодити старі принтери. Якщо ремонт займає 70% робочого часу, а друк – 30%, то бізнес перетворюється на полагодження техніки. Монетизація цього ремонту відбувається через продаж паперу. Відповідно, його потрібно продати якомога більше.

Завдяки іншому підходу 24Print має багато клієнтів з малими замовленнями. «Показник здорового бізнесу – не сума в чеку, а їх кількість. Усі клієнти, незалежно від масштабу заявок, для нас рівні. Кожен отримує індивідуальну консультацію з поясненням, чому краще зробити так чи інакше. Якщо компанія або людина звертається до нас регулярно, закріплюємо за нею менеджера».

Найчастіше в 24Print звертаються дизайнери різного профілю і архітектори, освітні організації, івент-менеджери, креативні підприємці, маркетологи, рекламісти, агентства.

Сервіс бере в роботу ряд некомерційних проєктів. Як правило, це культурні ініціативи. У 2019 році в 24Print безкоштовно надрукували всю виставку архітектурного фестивалю CANactions, фотовиставки для Risa Today та Bursa, виставку випускників і кураторів школи Projector на Книжковому Арсеналі та деякі інші.

Дві локації – замало

Другий 24Print, на Антоновича, 50, відкрився в червні 2018 року. У відкриття центру було вкладено близько $100 тис. – майже в два рази більше, ніж в Ярославську.

«Якщо говорити про хороші локації, то ми вступаємо в конкуренцію з дуже серйозними гравцями на кшталт МакДональдза, великих магазинів техніки, аптек і ресторанів. Не можемо собі дозволити настільки круті приміщення, тому повинні стояти трохи осторонь. Але так, щоб бути на виду. Просто поставити пункт видачі замовлення десь осторонь – чим ми тоді цікаві?».

Власник компанії вважає, що дві локації в Києві – дуже мало. «Ми й близько не покриваємо потреби міста. Клієнт не повинен до нас їхати. Бажано, щоб можна було дійти пішки. Бути поруч – дуже сервісно. Наші центри відмінно розташовані, обидва біля метро і в місцях скупчення офісів. Але все ж багато хто змушений до нас добиратися з інших районів».

У 2020 році в планах компанії – відкрити ще два-три 24Print. А поки вся увага зосереджена на IT-частині для організації зручного клієнтського сервісу і автоматизації внутрішніх бізнес-процесів. «Масштабувати потрібно те, що працює бездоганно, – каже Євген Полтавцев. – Ми прагнемо операційно вийти на вищий рівень, а вже тоді розвивати локації і, можливо, продавати франшизу у регіони».

Раніше Telegraf.Design розповідав історію дизайн-агенції The Gradient.