FontBase — додаток для управління шрифтами. Створений в Україні, він є одним із найпопулярніших таких застосунків у світі. Домінік Левицький, засновник та головний дизайнер FontBase, каже що рівноцінних аналогів у їх продукта досі немає.

Telegraf.Design поспілкувався з Домініком про те як працює команда FontBase, як вони заробляють на безкоштовному додатку та для яких цілей використовують штучний інтелект.

ПОЧАТОК

Розкажи, як виник проєкт FontBase, з чого все почалося?

Почалось все з того, що мені потрібно було знайти рішення для себе. На той момент, а це п’ять років тому, не було жодного нормального застосунку для менеджменту шрифтів, який би мені підходив за всіма параметрами: був функціональним, швидким та гарно виглядав.
Мені потрібен був менеджер шрифтів під Windows. Я перелопатив всі додатки, які були на той час — всі вони і виглядали, і працювали досить стрьомно.

У мене є певний бекграунд у програмуванні, а моя основна робота — це дизайн. І я вирішив спробувати створити власне рішення для своєї ж проблеми.

Так з’явилась перша версія FontBase, яку я виклав у Інтернет. Далі я закинув проєкт на рік, але коли до нього повернувся, ми вже почали працювати над ним серйозно.

Як ви починали знайомити з продуктом аудиторію? Чи у вас не було плану поширювати свій застосунок?

Коли я випустив першу версію, то просто запустив базовий сайт, на якому було поле “Підписатись на email-розсилку”. І потім, як водиться, я про неї забув. Коли вперше перевірив кількість людей, що підписались, їх виявилось вже понад тисячу. Подумав, що людям, судячи з цього, проєкт справді цікавий.
Email-розсилка була першим засобом поширення інформації про наші апдейти. Пізніше вже створили фейсбук-сторінку, твіттер-аккаунт.
Але в цілому митне прикладали жодних зусиль, щоб поширювати застосунок чи його піарити. Якось все пішло сарафанним радіо — дизайнери самі поширювали інформацію між собою. Та й зараз ми великих зусиль у напрямку маркетингу не робимо. Що насправді дуже дивно, бо в інших компаніях на маркетинг витрачають багато грошей та зусиль. Але у нас такого немає.

Скільки твого часу займає робота над проєктом? Розкажи, хто працює над ним разом із тобою? 

Окрім цього проєкту у мене є ще фултайм робота. Відповідно, над FontBase я працюю у вільний час. Над додатком нас працює двоє: я і мій хороший друг програміст Юрій Меденцій. Він теж з Ужгорода. Хоча ми все одно в основному працюємо віддалено.

Дизайном займаюсь я. Коли ми вводимо нові фічі чи робимо оновлення, я формую завдання, а Юрій їх прописує в коді. Інколи я теж програмую, але з часом все менше.

Насправді, я і не хотів би, щоб наша команда сильно росла. Маю досвід роботи і в великих і в малих командах. У малих комфортніше, і вони значно ефективніші, ніж великі. У майбутньому можна найняти ще одного, максимум двох програмістів. Але хто нам дійсно треба — це копірайтер, який би писав статті у блог і в соцмережі, бо там трохи не вистачає нашої присутності.

Читайте також: Варіативні шрифти і природні форми: тренди дизайну логотипів від Logolounge

АПДЕЙТИ ТА ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ

Як часто ви вводите нові фічі та проводите оновлення? Чи додає вам роботи те, що програма працює на трьох операційних системах?

Ми не боїмося щось міняти. За весь час існування проєкту було дуже багато змін. І зміни досить часто відбуваються кардинальні.

                 Перший інтерфейс FontBase для macOS

Інтерфейс у 2017 році  

Теперішній вигляд інтерфейсу FontBase

Оновлення буває випускаємо і двічі на місяць, а буває, що апдейту немає й пів року.
Ми приділяємо багато уваги тому, щоб усе було просто не лише в інтерфейсі, а й у коді — щоб його легко можна було читати та редагувати у майбутньому. До цього у нас було декілька апдейтів, до яких треба було пів року готуватись — досить серйозно переробляти код. Але зараз ми будемо старатися робити оновлення частіше.

Те, що застосунок працює на різних операційних системах, справді додає багато роботи. Ми розробляємо все на Windows, і там проводимо основне тестування. На macOS починаємо тестувати, коли для Windows уже все готове. Але з macOS постійно виникають якісь складнощі. У останніх апдейтах macOS Catalina нові додатки потрібно нотарізувати. І цей процес нотарізації насправді досить довгий — до 15 хв на одну версію. Плюс коли треба зробити якусь невеличку зміну, додаток потрібно білдити заново та нотарізувати повністю заново.

Оновлення часто робляться з метою покращити користувачам життя, але на практиці буває навпаки — вони його ускладнюють. Чи бувало так, що ви випустили оновлення, яке потрібно було спрощувати назад?

Так інколи наступаємо на ці граблі. Буває, випустимо якийсь апдейт і на наступний день приходить купа листів у дусі: “Що сталося? Я не знаю де фіча, яка була там-то! Куди ви її перемістили?”. Інколи зміни доводиться пояснювати, писати пости у сомережах. І я розумію, що якщо потрібні пояснення, то напевно ми щось зробили неправильно, і це треба переробити.
Ми звертаємо увагу на фідбек, аналізуємо, чи справді все є так, як бачать користувачі, що можна змінити, що покращити.

Насправді було вже декілька разів, що ми повертались назад і відмовлялись від нововведень. Але я не бачу в цьому нічого страшного. Це дизайн процес. І ми теж робимо помилки, як і всі.

Коли ми тільки запустили версію для macOS, я, з якоїсь невідомої причини, схотів зробити кнопочки, які закривають вікно програми на Windows, не стандартними (у правому верхньому кутку), а такими ж як на macOS. Тобто в лівому куті — червона, жовта, зелена. І користувачі це хейтили неймовірно. Я довго не хотів це змінювати, бо мені вони просто подобались візуально. Але приблизно через рік я все ж таки здався і зробив все так, як має бути на Windows.

Прочитала, що у вас у певних процесах бере участь штучний інтелект, і його звати Sparky. Розкажи чи самі ви розробляли його алгоритм? Та як тобі взагалі досвід “контакту” зі штучним інтелектом?

Це був експеримент. Ніколи раніше не працював зі штучним інтелектом. Я і зараз не до кінця розумію, як все там влаштовано. Просто спробував, і все вийшло. Сів і за вихідні загуглив, зайшов на Stack Overflow, скопіював собі код, встановив Python, щоб запустити алгоритм, подивився т’юторіал, далі змінив декілька рядків коду і все врешті запустилось. Алгоритм уже міг відрізнити шрифт із засічками та без засічок.

Можливо у нас була проста задача, де не треба було нічого видумувати. Бо взагалі-то алгоритм, який ми взяли, був заточений від розпізнавання котів і собак. Але судячи з усього, він прекрасно підійшов і для шрифтів. Працює він добре, ми його залишили і не чіпаємо.

Штучний інтелект ми зараз навчаємо розрізняти шрифти та правильно проставляти теги — це для останнього апдейту. Для навчання ми зібрали близько 2000 прев’ю шрифтів (базова фраза The quick brown fox jumps over the lazy dog, яка показує максимальну кількість символів і дає можливість зрозуміти, як шрифт вигладяє).

Поки Спаркі використовується лише для класифікації шрифтів, але в майбутньому ми плануємо на його основі створити сервіс розпізнавання шрифту за фото. Можна буде просто відправити фото з телефону, а у відповідь отримати назви шрифтів, які на ньому зображені. Насправді це вже не нова функція. Але ми думаємо, що наш розумний інтелект краще з нею справлятиметься, бо в нас є справді хороша база шрифтів від користувачів.

Я зрозумів, що головне у машинному навчанні — це хороша база, за якою алгоритм вчиться. Це справді основне. Якщо є доступ до хорошої бази, можна навчити розрізняти будь що. А нашу базу шрифтів я сам вручну формував.

Звідки ви берете ідеї для оновлень? Це переважно робота над фідбеком чи ваші особисті плани та бачення?

У нас є два джерела ідей для оновлень. Перше — це мої власні ідеї. Вони записані у мене в Трелло, і я по черзі обираю, що наступне ми будемо реалізовувати. Зазвичай це масштабні речі, над якими треба довго працювати.

Останній такий апдейт був із тегами Crowd tags. Ідея полягає в тому, щоб користувачі створили собі власну базу тегів для шрифтів. Якщо користувачі вважають, що конкретний шрифт підходить, наприклад, для різдвяних листівок, вони дають йому тег Christmas. Якщо троє людей однаково тегнули один і той самий шрифт, то він відображається у всіх користувачів. Тобто завдяки цьому можна легко знайти шрифти у певній тематиці.

До цього ми реалізовували мою ідею пошуку шрифту за візуальними характеристиками.

Друге джерело ідей — користувачі та їх побажання. Ми маємо спеціальну онлайн-дошку, де користувачі голосують за ідеї, нові фічі та оновлення, які вони хочуть бачити. Кожна ідея має власний рейтинг, що залежить від кількості голосів. Зараз ми, до речі, працюємо над втіленням ідеї, що була в топі — над пошуком дублікатів шрифтів у колекціях користувачів.

Раніше ми частіше робили глобальні оновлення. Але зараз я хочу сфокусуватись саме на впровадженні ідей користувачів. Ми хочемо враховувати їхню думку.

КЛІЄНТИ ТА ПІДПИСКА

Хто є клієнтами FontBase? Скільки цих людей та звідки вони?

Більшість наших клієнтів зі Штатів. Приблизно 50%. На другому місці, що мене самого дивує, — користувачі з Бразилії. Я не знаю чому так сталось, бо ніхто ніколи не робив таргетовану рекламу на Бразилію. Також багато людей з Німеччини. І далі вже йдуть інші країни Європи.

Це я називаю тих, хто користується програмою на платній основі. Географічне розташування користувачів безкоштовної версії, в принципі, таке ж. Але їх, звичайно ж, значно більше.

Платною версією користуються близько 5% користувачів. І зараз у нас близько 5000 підписок. Тобто загальна кількість користувачів — 100 000.

Найчастіше підписку купують індивідуальні дизайнери: фрілансери чи дизайнери з агенцій, які хочуть самостійно менеджерити свої шрифти. Хоча аккаунтів агенцій теж досить багато. У нас є навіть кастомно створений аккаунт, до якого підключено 50 людей, — велика компанія купила всім своїм дизайнерам підписку, щоб вони могли між собою шерити колекції та шрифти.

Функція SuperSearch

Розкажи про вашу систему підписки та модель заробітку.

Ми хотіли, щоб застосунок був доступний максимальній кількості людей. Починалось все з ідеї, що користуватись додатком завжди можна буде безкоштовно. Ми просто додали опцію донейту — на будь-яку суму на розсуд користувача.
Я був насправді готовий працювати над проєктом лише на цих внесках — для підтримання власного інтересу. Але потім побачив, що донейтять нас досить активно. Тобто на проєкт можна виділяти більше часу, і можна найняти окрему людину, яка б над ним працювала, бо мені часу бракувало. Тому ми вирішили ввести модель підписки, як додаткову до безкоштовної версії.

Моделей підписки у нас є три. Місячна підписка за $3, річна — за $29, і lifetime підписка — за $180. Ця остання форма підписки зявилась у відповідь на запит користувачів. Багато з них писали, що принципово ніколи не користуються софтом за підпискою. І тому ми спеціально зробили цю досить дорогу опцію. Хто хоче — купує, і всі додаткові фічі йому доступні назавжди. Водночас така підписка залишається досить вигідною для нас.

Лайфтаймів зовсім небагато — можливо 5% від усіх платних користувачів. А місячних та річних підписок приблизно порівну, можливо перших трошки більше.

Для менеджменту підписок і взагалі всього, що пов’язане з грошима користувачів, ми користуємось Stripe. До речі, в один момент сервіс змінив правила та посилив контроль за тим, куди виводяться гроші, і нам, щоб зробити все правильно й офіційно, довелось реєструвати компанію в Штатах. З реєстрацією нам допоміг наш партнер в юридичних питаннях DigiLaw.
Хоч утримання американської компанії щомісяця забирає близька $400, це приносить додаткові плюси. Адже компанія зареєстрована в США викликає більшу довіру в клієнтів, коли вони читають це на сайтах чи в своїх інвойсах. Також це відкриває кращі можливості роботи з корпоративними клієнтами в США.

КОНКУРЕНТИ

Чи є у FontBase конкуренти чи рівноцінні аналоги?

Наразі досі немає адекватних аналогів нашому додатку. На Windows точно нема. На macOS є класні альтернативи, і можна сказати, що вони наші конкуренти. Ми часто дивимось на те, що в них є, чого нема в нас та навпаки. Буває навіть, що користувачі просять: зробіть от так, як у тих. І ми вже тоді вирішуємо треба це робити чи ні.

Які ваші переваги над конкурентами? Окрім нормальної безкоштовної версії.

Насправді, безкоштовна версія — це одна з наших основних переваг. Немає по суті, жодного нормального, та й взагалі, жодного безкоштовного менеджера шрифтів. На macOS безкоштовний лише системний дефолтний, а він не дуже зручний. Там взагалі людям важко з безкоштовним софтом. На Windows є безкоштовні подібні додатки, але за функціоналом вони до нас не дотягують.

Ще одна з наших ключових переваг — це швидкість і ми її намагаємось реально пітримувати. Порівняно з іншими шрифтовими менеджерами, ми значно швидші: і шрифти показуються швидше, і нічого не підвисає, навіть коли завантажуєш 20 000 чи 100 000 шрифтів. Це перевірено реальними користувачами.

До того ж я втілюю власні ідеї, яких немає в жодному менеджері. Наприклад, ці Crowd-теги — щось схоже є лише на сайті MyFonts, який продає шрифти. Так само і візуальний пошук — ми перші і єдині, хто його втілив.

І врешті нашою перевагою є справді простий і зрозумілий інтерфейс, в якому немає нічого зайвого. Ми намагаємось підтримувати його у максимальній чистоті. І я думаю, що особливо дизайнери це цінують, бо візуальна складова для них важлива.

Які ще нові фічі ви плануєте вводити? Як взагалі бачите подальший розвиток продукту?

Я ще маю декілька ідей, яких немає у жодного конкурента. Наприклад, у мабутньому — за рік-два — хочу втілити функцію покупки шрифтів прямо всередині додатку. Так як наприклад ми зробили з Google-шрифтами — клікаєш на шрифт — і він вже в тебе встановлений у додатку.

Тому що зазвичай ти йдеш на якийсь сайт, купуєш там шрифт, а потім установлюєшйого у свій менеджер. Це як мінімум дворівневий процес. А хочеться максимально його спростити. Щоб не треба було нічого скачувати, розпаковувати і завантажувати.

Насправді рівень нашого продукту уже досить високий. Конкуренти про нас знають, та й багато людей переходять із інших менеджерів шрифтів на наш. Це вже хороше досягнення.

Читайте також: Американський дизайнер створює шрифти на основі плакатів з протестами

Telegraf.Design живе за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.